МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класифікація організаційних структур
Всі робітники апарату управління поділяються на керівників, спеціалістів і технічних виконавців. Керівники, в свою чергу, поділяються на лінійних та функціональних. При розробці організаційних структур слід враховувати її сприйняття іншими людьми, а також можливість передачі різноманітної інформації для керівників усіх рівнів управління. Щоб розробити організаційну структуру, слід додержуватися таких вимог: – формування вертикальної структури (створення робочих місць під конкретні функції, виконання яких необхідне для здійснення запланованої роботи); – розподіл на відділи (групування робочих місць за відділами і більш значними одиницями); – формування горизонтальної структури (координація всіх функцій, щоб організація могла працювати як єдине ціле). Структура управління підприємств досить різноманітна. Традиційно виділяють три основні схеми побудови структур управління: лінійну, функціональну і змішану, яка являє собою різноманітні комбінації перших двох. Лінійна структура (рис. 8.1) являє собою схему, де між елементами існує одноканальна взаємодія. Кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожній ланці виконується весь комплекс робіт, пов'язаних з керівництвом підлеглих об'єктів. Рис. 8.1. Лінійна структура: К – керівник ; Л1,Л2 – лінійні керівники (керівники підрозділів); В1, В2, В3, В4, В5, В6 – виконавці (майстри).
Переваги лінійних структур: - чіткість і простота взаємовідносин; - оперативність підготовки і проведення управлінських рішень; - відсутність паралелізму в роботі; - надійний контроль. Недоліки лінійних структур: - обмеження ініціативи у робітників на нижчих рівнях; - значний обсяг інформації, яка передається від одного рівня до іншого; - високі вимоги до кваліфікації керівників та їх компетентності з усіх питань роботи підлеглих ланок. Функціональна структура (рис. 8.2) склалася після лінійної структури, як неминучий результат ускладнення процесів управління. Особливість функціональної структури полягає в тому, що за окремими функціями управління формуються спеціальні підрозділи, робітники яких мають знання і навички в роботі у даній області управління.
Рис. 8.2.
Рис. 8.2. Функціональна структура: К – керівник; Ф1 ,Ф2 – функціональні керівники (керівники підрозділі В).
Переваги функціональної структури: – відповідність професійно-кваліфікаційних характеристик керівників завданням управління, які вирішуються; – схильність до оперативної перебудови. Недоліки функціональної структури: – утрудненість координації управлінських взаємодій, тому що виконавці можуть отримувати вказівки від декількох функціональних органів; – зниження оперативності роботи органів управління; – погіршення контролю. Прагнення подолати недоліки лінійного та функціонального управління проявилося у створенні лінійно-функціональних схем апарату управління (рис. 8.3).
Рис. 8.3. Лінійно-функціональна структура
Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління виробничими процесами за лінійною схемою: директор (К) – начальник цеху (Л) – майстер (В), а функціональні підрозділи надають “медичну” допомогу, готують інформацію, вирішують різноманітні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників. Дивізіональна структура виникає в тих випадках, коли основним критеріям об’єднання робітників у підрозділі є продукція, яка випускається (товар). Тому в літературі зустрічаються інші назви: товарна (продуктивна) структура – поділ підприємства на блоки з видачі товарів та послуг, групами покупців (рис. 8.4).
Рис. 8.4. Дивізіональна структура
Переваги структури : – висока гнучкість, швидка реакція на зміни зовнішнього середовища; – більш тісний зв’язок підприємств зі споживачами; – більш чітка координація робіт у підрозділах у випадку підлеглості одній особі; – розвиток навиків загального керівництва. Недоліки структури : – розвиток як загальної, так і спеціальної підготовки керівництва; – кооперація між суміжними функціями, усі підрозділи отримують додатковий досвід; – збагачення змісту робочих завдань для усіх співробітників. Матрична структура– комбінація двох структур із функцій та з продукту; поділ співробітників на команди. Матрицю утворюють подвійні лінії власних повноважень. Члени команд підпорядковуються як керівнику підрозділу з випуску продукції, так і керівнику тих функціональних відділів, де вони постійно працюють (рис. 8.5).
Рис. 8.5 Матрична організаційна структура
Матричний підхід дозволяє встановити офіційний командний ланцюг для функціональних відносин і для взаємодій між відділами (підрозділами). Ефективність матричної структури в більшості визначається діями менеджерів, які покликані відіграти ключові ролі. Недоліки структури: – плутанина та фрустрація, визнані подвійним командним ланцюгом; – можливість гострих суперечностей між сторонами матриці; – багато засідань, слова превалюють над діями; – необхідність навчання співробітників мистецтву людських взаємовідносин; – висока вірогідність силового тиску однієї зі сторін матриць. Переваги структури : – більш ефективне використання ресурсів; – гнучкість, адаптивність до змінюваного зовнішнього середовища. У теперішній час на промислових підприємствах країни існує, у залежності від кількості рівнів управління, два типа виробничих структур: трьохступенева і чотирьохступенева. При трьохступеневій структурі керування керівництво здійснюється за схемою: підприємство – цех – дільниця. Апарат управління з функціональним відділом і службами існує на рівні підприємства та цеху, на дільницях керує лінійний персонал (начальники дільниць, майстри). З такою схемою, наприклад, відбувається керування гірничо-збагачувальними комбінатами. Чотирьохступенева структура характерна для великих машинобудівних заводів (ВАЗ, КамАЗ) та ін., де існують такі ступені управління: підприємство – виробництво (управління) – цех – дільниця. При цьому функціональний апарат надається тільки керівництву вищого рівня — генеральній дирекції і дирекціям виробництв. Лінійний персонал (начальник цеху, начальник дільниці, майстер) не має прямого відношення до функціональних служб; вирішує лише визначене завдання – виконання виробничих програм зі встановленої номенклатури та якості.
Читайте також:
|
||||||||
|