МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||
Стилі подолання конфліктів
Існує п’ять основних стилів вирішення конфлікту, в основу їх покладена система, яка названа методом Томаса–Кілменна (метод розроблений К.У. Томасом і Р.Х. Кілменном у 1972 році). Система дозволяє створити для кожної людини свій власний стиль вирішення конфлікту. Основні стилі поводження у конфліктних ситуаціях пов’язані з загальним джерелом будь-якого конфлікту – збігом інтересів двох або більше сторін. Стиль конкретної людини визначається мірою, у якій він бажає задовольнити власні інтереси (діючи пасивно й активно) та інтереси іншої сторони (діючи спільно або індивідуально). Якщо представляти це графічно, то одержимо сітку Томаса–Кілменна, що дозволяє визначити місце і назву для кожного з п’яти основних стилів вирішення конфлікту (рис. 14.1).
Рис. 14.1. Сітка Томаса–Кілменна За допомогою цієї сітки можна визначити як свій стиль, так і стиль будь-якої іншої людини. Якщо реакція людини пасивна, то вона буде намагатися вийти з конфлікту, якщо вона активна, то буде пробувати вирішити його. Такі оцінки можна зробити для себе і для інших сторін, які беруть участь у конфлікті. Аналогічно виробляється аналіз і з наступних параметрів. Коли складаються разом дві частини сітки, виходить матриця з п’яти стилів зі стилем компромісу всередині. При уважному розгляді різних стилів можна довідатися той, до якого найбільш часто людина прибігає в конфліктних ситуаціях. Кожен індивід може в якомусь ступені використовувати всі ці стилі, але звичайно має пріоритетні. Крім того, деякі стилі можуть бути найбільш ефективними для вирішення конфліктів визначеного типу. Стиль конкуренції використовується в таких випадках: - результат дуже важливий для вас і ви робите велику ставку на вирішення виниклої проблеми; - ви маєте достатній авторитет для ухвалення рішення і є очевидним, що пропоноване вами рішення – найкраще; - рішення необхідно прийняти швидко, і ви маєте досить влади для цього; - ви почуваєте, що у вас немає іншого вибору і вам є що втрачати; - ви знаходитеся в критичній ситуації, що вимагає миттєвого реагування; - ви повинні прийняти нестандартне рішення, але вам зараз необхідно діяти й у вас достатньо повноважень для цього кроку. Стиль ухиляння: - напруженість занадто велика і ви відчуваєте необхідність ослаблення її; - результат не дуже важливий для вас; - у вас важкий день, а рішення цієї проблеми може принести додаткові неприємності; - ви хочете виграти час для того, щоб одержати додаткову інформацію або щоб заручитися підтримкою; - ситуація дуже складна і ви почуваєте, що вирішення конфлікту зажадає занадто багато чого від вас; - у вас мало влади для вирішення проблеми або для вирішення її бажаним для вас способом; - намагатися вирішити проблему негайно – небезпечно, оскільки розкриття і відкрите обговорення конфлікту може тільки погіршити ситуацію. Стиль пристосування: - вас не особливо хвилює те, що трапилося; - ви хочете зберегти добрі стосунки з іншими людьми; - ви почуваєте, що важливіше зберегти з кимсь гарні взаємини, ніж відстоювати свої інтереси; - ви розумієте, що правда не на вашому боці; - у вас мало влади або мало шансів перемогти; - ви думаєте, що інша людина може отримати з цієї ситуації корисний урок, якщо ви поступитесь його бажанням, навіть не погоджуючись із тим, що він робить, або вважаючи, що він робить помилку. Стиль співпраці: - рішення проблеми дуже важливо для обох сторін і ніхто не хоче повністю від нього ухилитися; - у вас тісні, тривалі і взаємозалежні відносини з іншою стороною; - у вас є час попрацювати над виниклою проблемою; - ви й інша людина інформовані про проблему; і бажання обох сторін відомі; - ви обоє здатні викласти суть своїх інтересів і вислухати один одного; - обидві сторони, втягнуті в конфлікт, мають рівну владу або не зауважують різницю положення для того, щоб на рівних шукати рішення проблеми. Стиль компромісу: - обидві сторони мають однакову владу і мають взаємовиключні інтереси; - вас може влаштувати тимчасове рішення; - ви можете скористатися короткочасною вигодою; - інші підходи до вирішення проблеми виявилися неактивними; - задоволення вашого бажання має для вас не занадто велике значення і ви можете трохи змінити поставлену спочатку мету; - компроміс дозволить вам зберегти взаємини, і ви волієте одержати хоч щось, ніж втратити усе. Кожний із цих стилів ефективний тільки у визначених умовах. Найкращий підхід буде визначатися конкретною ситуацією, а також складом характеру людини. Тобто важливо визначити для себе свої пріоритети, а також можливі альтернативні варіанти. Це дозволить людині бути більш вільним у виборі при зіткненні з конкретними конфліктними ситуаціями.
Читайте також:
|
||||||||||
|