Дедуктивні умовиводи

В логіці предикатів (з урахуванням логічної структури засновків): 1) простий категоричний силогізм, 2) складні та складноскорочені силогізми

В логіці висловлювань (без урахування структури засновків): 1) умовно-категоричні силогізми; 2) суто умовні; 3) розділово-категорічні; 4) умовно-розділові

Дедуктивним (від лат. deductio – виведення) називається умовивід, в якому висновок про окремий предмет класу робиться на підставі знань про клас в цілому.

Простим категоричним силогізмом (від лат. sillogismus – числення) називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки і висновок є судженнями категоричними.

Структура категоричного силогізму:

М – Р

S – М

S – Р

S – менший термін, що займає місце суб`єкта у висновку;

Р – більший термін, що займає у висновку місце предиката;

М – середній термін – поняття, що входить до обох засновків і відсутнє у висновку.

Простий категоричний силогізм – це умовивід про відношення двох крайніх термінів на підставі їх зв’язку із середнім терміном.

Аксіома силогізму (має два формулювання):

1. Все, що стверджується (або заперечується) про клас предметів, можна стверджувати (або заперечувати) про кожен предмет даного класу (dictum de omni et de nullo).

2. Ознака ознаки речі є ознакою самої речі; те, що суперечить ознаці речі, суперечить самій речі (nota note est nota rev).

Загальні правила категоричного силогізму

1. У кожному силогізмі має бути тільки три терміни – не більше й не менше.

2. Середній термін має бути розподіленим хоча б у одному із засновків.

3. Термін, не розподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку.

4. Із двох заперечних засновків не можна зробити певного висновку.

5. Якщо один засновок заперечний, то і висновок має бути заперечним.

6. Із двох часткових засновків не можна зробити певного висновку.

7. Якщо один із засновків частковий, то й висновок має бути частковим судженням.

Фігури категоричного силогізму

Фігурами силогізму називаються форми або різновиди категоричного силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна:

Модусами (від лат. modus – різновид) силогізму називаються різновиди фігур, що відрізняються кількістю та якістю суджень, які входять до засновків і висновку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Безпосередні умовиводи	\|	Правила і модуси фігур

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.