Історія виникнення та основні поняття діаграм

Діаграма (грец. diagramma) – зображення, рисунок, креслення – графічне представлення даних, що дозволяє швидко оцінити декілька величин. Являє собою геометричне символьне зображення інформації із застосування різних прийомів техніки візуалізації. Деколи для оформлення діаграм застосовується тривимірна візуалізація, запроектована на площину, що додає діаграмі відмінні риси або дозволяє узагальнено уявити області, в яких вона застосовується.

У всіх діаграмах використовується функціональна залежність як мінімум двох типів даних. Відповідно, перші діаграми були звичайними графіками функцій, в яких допустимі значення аргументу відповідали значенням функцій [41].

Ідея функціональної залежності використовувалася в давнину. Вона проявлялася в перших математичних виразах співвідношень між величинами, а також в правилах дій над числами, в перших формулах для знаходження площі та об’єму геометричних фігур. Вавілонські вчені 4-5 тис. років тому, таким чином, підсвідомо встановили, що площа кола є функцією його радіусу. Астрономічні таблиці вавилонян, стародавніх греків, індійців – яскравий приклад табличного задання функцій, а таблиць, відповідно є сховищами даних для діаграм.

У XVII ст. французькі вчені Франсуа Вієт і Рене Декарт заклали основні поняття функції і розробили єдину буквену математичну символіку, яка згодом отримала загальне визнання. Також, геометричні роботи Декарта і П’єра Фермі проявили узагальнене уявлення змінної величини і прямокутної системи координат – допоміжних елементів всіх сучасних діаграм.

Перші статистичні графіки почав будувати англійський економіст У.Плейфер в роботі «Комерційний і політичний атлас», 1786 року, а свою першу діаграму в 1801 р. в праці «Statistical Breviary». Це все стало поштовхом для розвитку графічних методів в суспільних науках.

Термін гістограма було виведено знаменитим статистом Карлом Пірсоном для позначення узагальненої форми графічного представлення (1895 р). Стінглер ототожнює лекції з виданими в 1892 р. лекціями по статистичній геометрії. Гістограми застосовували задовго до того, як отримали свою назву. Стовпчикові діаграми, тобто гістограми, в яких з кожним стовпцем асоціюється окремий базовий елемент, швидше за все були попередниками. Перша стовпчикова діаграма з’являється в того ж таки, Уільяма Плейфера (1786 р), в якій демонструються показники імпорту та експорту Шотландії до 17 країн в 1781 році. Хоча Плейфер відносився до свого винаходу доволі скептично, Згодом, він був визнаний багатьма вченими, включаючи Флоренс Найтлінгель, яка застосувала їх в 1859 р. для порівняння рівня смертності в армії в мирний час зі смертністю цивільного населення, чим і переконала уряд покращити гігієнічні умови в армії [41].

В наш час доступна така кількість даних, що візуалізація перетворилася в окрему спеціалізовану дисципліну що знаходиться на перетині мистецтва та науки. Візуалізація даних представляє інформацію легким та доступним для розуміння чином. Основоположником візуалізації прийнято вважати Едварда Тафті, котрий в 1983 р. публікував книгу «Візуальне відображення кількісної інформації». Праця Тафті містить масу прикладів найкращих і найгірших зображень даних [42].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Групова робота над електронними документами	\|	Переваги застосування діаграм

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.