МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розділ З13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції. Що ж до інших видів господарських товариств, то порядок їх створення (зокрема, щодо повних і командитних товариств) детально визначається в засновницьких договорах. Не є чітким порядок створення виробничих кооперативівяк виду підприємницьких товариств. У Цивільному кодексі (ст. 164) сформульовані лише вимоги до статуту виробничого кооперативу, що затверджується загальними зборами його членів. Зокрема, статут виробничого кооперативу має містити, крім відомостей, передбачених ст. 88 ЦК (загальних вимог щодо змісту установчих документів юридичної особи), дані про: розмір пайового внеску члена кооперативу; склад і порядок внесення пайових внесків членами кооперативу та .про їхню відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення пайових внесків; характер і порядок трудової участі його членів у діяльності кооперативу та їхньої відповідальності за порушення зобов'язань щодо особистої трудової участі; порядок розподілу прибутку і збитків кооперативу; розмір і умови субсидіарної відповідальності його членів за зобов'язаннями кооперативу; склад і компетенцію органів управління кооперативу та про порядок ухвалення ними рішень. Перелік цих положень доповнюється ще й умовами, які є обов'язковими на підставі ст. 8 Закону України «Про кооперацію», зокрема: про найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мету кооперативу та вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови та порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права та обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації та ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок поповнення паю. Статут може містити й інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству. Враховуючи тенденцію нового цивільного законодавства до осіб (ч. 1 ст. 91 ЦК), слід було б виключити зі ст. 7 Закону «Про Заснування та припинення підприємницьких товариств______________________ 73^ кооперацію» вказівку на обов'язковість зазначення у статуті кооперативу «вичерпного переліку видів його діяльності». Господарський кодекс (ст. 97) і Закон України «Про кооперацію» (ст. 7), визначаючи загальні умови створення виробничого кооперативу, не визначають, однак, якими є установчі документи цього виду кооперативу, необхідні при його державній реєстрації. Так, відповідно до ст. 97 ГК засновниками (учасниками) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Виробничий кооператив вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Ці загальні умови створення кооперативу дещо конкретизуються у ст. 7 Закону України «Про кооперацію». В ній зазначено, що кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Засновниками (членами) виробничого кооперативу не можуть бути юридичні особи, бо такий кооператив утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої чи іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Рішення установчих зборів оформлюється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів і в якому зазначаються дані про осіб, що брали участь в установчих зборах. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами1. У науково-практичному коментарі ГК України2стверджується, що для реєстрації виробничого кооперативу, крімстату- 1 Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про кооперацію»асоційо 2 Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / за
Розділ З ту та заяви про реєстрацію, а також інших документів, передбачених ст. 24 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», обов'язково додається акт про заснування кооперативу. Таким актом може бути установчий договір або ж протокол установчих зборів засновників та їх рішення про створення кооперативу. Проте ні ГК, ні Закон «Про кооперацію» не відносять статут до установчих документів виробничого кооперативу і в цьому питанні розходяться з положенням ЦК і Закону «Про державну реєстрацію» і тому потребують приведення їх у відповідність до положень ст. 164 ЦК. Створення виробничого кооперативу відбувається в нормативно-явочному порядку, за якого умови заснування даного виду юридичної особи передбачені в нормативних актах, але для прийняття установчих документів та державної реєстрації нового суб'єкта права засновникам необхідно проявити ініціативу. В цьому разі, як правило, створюється ініціативна група, яка на практиці скликає установчі збори, діє на власний ризик і нерідко несе великі матеріальні витрати. З метою врегулювання діяльності ініціативної групи в юридичній літературі висловлювалися пропозиції доповнити ст. 7 Закону України «Про кооперацію» частиною 3 такого змісту: «Установчі збори кооперативу скликаються його ініціативною групою. Ініціативна група вправі проводити попередні організаційні та інші дії, зокрема визначати їх доцільність та необхідність, готувати проект установчих документів, знайомити з їх змістом майбутніх членів кооперативу, вступати у правовідносини в інтересах майбутнього кооперативу з іншими особами, визначати дату проведення установчих зборів, отримувати вступні внески та проводити з них необхідні виплати, звітувати перед установчими зборами про здійснені витрати»1. Вважаючи таке доповнення до ст. 7 Закону «Про кооперацію» загалом доцільним, не слід виключати й можливість укладення між учасниками ініціативної групи (засновниками) договору щодо створення виробничого кооперативу на зразок тих Заснуваннята припинення підприємницьких товариств 75 засновницьких договорів, які укладаються при створенні господарських товариств. Процес утворення юридичної особи завершується її державною реєстрацією,яка є невід'ємною ознакою юридичної особи. Відповідно до частин 1 і 4 ст. 89 ЦК юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Зокрема, до нього вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, а також інші відомості, встановлені законом. Як слушно зазначає О. М. Вінник, функцією державної реєстрації є не лише виявлення державою платників податків та інших обов'язкових платежі», здійснення державного контролю за виконанням умов ведення підприємницької діяльності і боротьби з незаконним підприємництвом, а й створення так званої прозорості ринку, тобто можливості не лише для держави, а й для інших учасників ринкових відносин дізнатися про своїх майбутніх партнерів і конкурентів, виробниківпродукції (товарів), емітентів цінних паперів тощо. Для тогощоб державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльностівиконувала всі свої функції, необхідно забезпечити помогу,публічність, загальновідомість і допустимість відомостей такоїреєстрації1. Відповідно до ч. 1 ст. 4 та ст. 5 Закону У краІШМҐІро державнуреєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»державна реєстрація юридичних осіб — це засвідчення фактустворення або припинення юридичної особи, а також вчиненняінших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхомвнесення відповідних записів до Єдиного державногореєстру. Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державнимреєстратором виключно у виконавчому комітеті міської радиміста обласного значення або у районній, районнійу містах Києві та Севастополі державній адміністрації замісцезнаходженням юридичної особи.
1 Мавлиханова Р. В. Виробничі кооперативи як суб'єкти цивільного права : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук / Р. В. Мавлиханова. - X., 2005. - С 11. 1 Вінник О. М. Державна реєстрація суб'єктівпідприємницької діяльності / О. М. Вінник // Вісник Вищого арбітражного суду України. — 1998. — № 2. - С 242.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|