Особлимсті правового статусу окремих видів корпорацій

в'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Виключення учасника з ТОВ не позбавляє його права одержати вартість частки майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, в тому порядку, що передбачений для випадків добровільного виходу учасника з товариства.

За своїми особистими боргами учасник ТОВ відповідає перед кредиторами усім своїм майном, у тому числі й частиною майна товариства, пропорційною частці цього учасника у статутному капіталі товариства. Відповідно до ст. 149 ЦК і ст. 57 Закону «Про господарські товариства» звернення стягнення на частину майна ТОВ, пропорційну частці учасника у статутному капіталі товариства, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділення відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділенню, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Для того щоб звернути стягнення на частку учасника в статутному капіталі товариства, кредитори мають звернутися до суду з позовами до товариства, яке є власником його статутного капіталу. Але відповідальність товариства в цьому разі буде обмеженою розміром частки учасника у статутному капіталі товариства.

Якщо звернуто стягнення на всю частку учасника у статутному капіталі товариства, то такий учасник припиняє свою участь у товаристві. Це призводить до зменшення статутного капіталу товариства, і, щоб «заповнити нішу» і зберегти попередній розмір статутного капіталу, інші учасники можуть у встановленому порядку здійснити додаткові внески (вклади) або провести зменшення статутного капіталу з додержанням вимог ч. 5 ст. 144 ЦК.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому чис-

ліу зв'язку зі сплином сі|кжу, на якийтовариство було створене, а також за рішенням суду у випадках,встановлених законом (ч. І ст. 1.50 ЦК). Крім загальних підставліквідації юридичної особи, які поширюються і па ТОН', закономвстановлені також спеціальні підстави для ліквідації цих товариств.Зокрема, ТОВ підлягає також ліквідації:

1) у разі, якщо протягом року при перевищеннімаксимальної кількості учасників товариства, яка встановлюється законом (не більше 10 осіб), не відбулося перетворення вакціонерне товариство чи у виробничий кооператив (ч. 1 ст. 141,ч. 2 ст. 150 ЦК);

2) за рішенням загальних зборів у разі несплати учасниками суми своїх вкладів та незмепшеппя статутного капіталу в порядку, передбаченому законодавством, протягом першого року діяльності товариства (ч. ,'5 ст. 144 ЦК);

3) у разі, якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦК).

При перетворенні ТОВ в AT чи виробничий кооператив відбувається реорганізація товариства, пов'язана з правонаступни-цтвом у його правах та обов'язках.

Близьким за своїм правовим статусом до ТОВ є господарське товариство з додатковою відповідальністю. Поняття та ознаки ТОВ наведено у частинах 1 і 2 ст. 151 ЦК і ч. 1 ст. 65 Закону «Про господарські товариства». Товариством з додатковою відповідальністює товариство, засноване однією чи. кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом. Учасники ТДВ солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товаристваі є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеногокожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одногоз учасників його відповідальність за зобов'язаннями товаристварозподіляється між іншими учасниками пропорційно їх часткаму статутному капіталі товариства.

Як і в ТОВ, засновники (учасники) ТДВвносять свої вклади (майно) у статутний капітал, який поділяється на частки, визначені статутом. За своїми зобов'язаннями ТДВ як юридична

¹ Див. підрозділ 3.3 розділу 3.

126 ______________________________________________ Розділ 5

особа відповідає передусім своїм майном. Учасники такого товариства теж несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів, тобто в разі пред'явлення кредиторами вимог до товариства вони можуть втратити свої вклади. Однак при недостатності майна у ТДВ його учасники можуть притягатись до додаткової (субсидіарної) відповідальності за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. Отже, учасники ТДВ несуть підвищену майнову відповідальність за борги товариства. У формі ТДВ можуть створюватись довірчі товариства або страхові компанії.

Найменування ТДВ має містити вказівку на його організаційно-правову форму, а саме — слова «товариство з додатковою відповідальністю».

Оскільки ТДВ за своїм правовим режимом, порядком створення та діяльності близьке до ТОВ, закон (ч. 4 ст. 151 ЦК, ч. З ст. 65 Закону «Про господарські товариства») поширює на товариства з додатковою відповідальністю положення про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом. Отже, на ТДВ поширюється положення про ТОВ щодо установчих документів, статутного капіталу товариства, управління цим товариством, переходу частки учасника у статутному капіталі до іншої особи, виходу чи виключення учасника з товариства, порядку і підстав його ліквідації тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ 5	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.