Класифікація митних режимів

Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України ст. 185 МКУ запроваджуються такі види митного режиму:

1) імпорт;

2) реімпорт;

3) експорт;

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення (вивезення);

7) митний склад;

8) спеціальна митна зона;

9) магазин безмитної торгівлі;

10) переробка на митній території України;

11) переробка за межами митної території України;

12) знищення або руйнування;

13) відмова па користь держави.

Таблиця 1. Класифікація митних режимів

Класифікаційна ознака	Класифікаційні угрупування	Митні режими
1. Залежно від використання заходів економічної політики	1.1. Із застосуванням заходів економічної політики (митний тариф, експортне, імпортне та транзитне мито,* ліцензії, квоти)	Імпорт; реімпорт; експорт; реекспорт; транзит
1.2. Без застосування заходів економічної політики	Інші режими
2. Залежно від накладання мита та митних зборів	2.1. Повне звільнення від митних платежів	Тимчасовий ввіз(вивіз) товарів; митний склад; магазин безмитної торгів; переробка товарів на (поза) митній території; знищення або руйнування; відмова на користь держави
2.2. Часткове звільнення від митних платежів	Реімпорт, реекспорт, транзит, спеціальна митна зона, експорт товарів
2.3. Звільнення від митних платежів немає	Імпорт товарів
3. Залежно від необхідності ліцензування учасників митних режимів	3.1. Ліцензовані митні режими	Митний склад; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території; переробка товарів поза митною територією
3.2. Не ліцензовані митні режими	Інші режими
4. Залежно від характеру зовнішньоторговельних операцій	4.1. Пов’язані з експортом товарів	Експорт; реекспорт; тимчасовий вивіз; переробка за межами митної території
4.2. Пов’язані з імпортом товарів	Імпорт; реімпорт; тимчасовий ввіз; спеціальна митна зона; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території
4.3. Пов’язані з експортом та імпортом товарів	Митний склад; знищення або руйнування, відмова на користь держави.
4.4. Інші	Транзит

Незважаючи на суттєві відмінності, у митних режимів є багато спільного, їх можна поділити на три основні групи.

До першої групи належать митні режими: «імпорт» «експорт», «реімпорт», «реекспорт», «спеціальна митна зона», що передбачають перехід права власності на товари в процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій і мають завершений характер.

До другої групи можна віднести митні режими, що застосовуються в межах надання певних послуг у процесі зовнішньоекономічної діяльності й допускають використання товарів тільки за визначеною метою й дотриманням обмежень, установлених законодавством України («митний склад» - зберігання товарів під митним контролем; «магазин безмитної торгівлі» - зберігання товарів і торгівля ними у пунктах пропуску через митний кордон; «транзит» - перевезення товарів під митним контролем територією України: «тимчасове ввезення» - переміщення товарів для проведення виставок). До цієї ж групи входять митні режими: «переробка на митній території України», «переробка поза митною територією України».

До третьої групи належать митні режими знищення або руйнування, відмови на користь держави і реімпорту (за певних умов), які застосовуються у разі припинення зовнішньоекономічних операцій через неефективність або неможливість здійснення подальших дій з товарами на внутрішньому ринку (наприклад через відсутність необхідних документів, втрату товарами споживчої якості).

Залежно від значення та місця митних режимів у загальному процесі господарської діяльності їх поділяють на дві групи.

Для першої — характерний загальний, без жодних винятків і обмежень, порядок застосування митних процедур. З економічного погляду митні режими цієї групи є своєрідними регуляторами відносно самостійних та завершених комерційних операцій, що не потребують подальшого митного контролю за використанням товарів після їх митного оформлення (імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт).

Другу групу складають так звані економічні режими, які відрізняються більш гнучким використанням митно-правових інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та потребують подальшого митного контролю після здійснення митного оформлення товарів, а також є результатом їхньої адаптації до різних потреб беніфіціарів митного режиму. Економічні митні режими пропонують своїм користувачам деякі економічні вигоди та переваги у вигляді повного або часткового звільнення від сплати мита та інших податків, а також незастосування заходів нетарифного регулювання. Але використовувати товари в цих режимах допускається тільки з визначеною метою. До цієї групи можна віднести всі інші передбачені Митним кодексом України митні режими.

В аспекті митно-правової проблематики застосування митні режими можна класифікувати за завершеністю митного контролю.

До першої групи відносять режими, під час застосування яких товари після митного оформлення переходять у повне розпорядження власника без подальшого контролю з боку митних органів за їх використанням (ч.5 ст.43 МК України). Це режими імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт.

Митні режими, що відносяться до другої групи, допускають використання товарів відповідно до визначеної мети та із забезпеченням суворого додержання умов, які встановили митні органи: транзит, тимчасове ввезення (вивезення), митний склад, спеціальна митна зона, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, знищення або руйнування, відмова на користь держави. Згідно з вимогами до застосування вказаних режимів вони потребують подальшого контролю з боку митних органів за їх використанням і після виконання свого завдання вимагають завершення митного контролю шляхом оформлення вантажної митної декларації відповідно до митного режиму що забезпечує зняття товару з контролю в митних органах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення поняття, система, зміст митного режиму	\|	Перша група митних режимів: «імпорт» «експорт», «реімпорт», «реекспорт», «спеціальна митна зона»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.