Роль спадковості у розвитку особистості.

Основні фактори розвитку особистості.

Рушійні сили розвитку особистості.

Саме суперечності між новим і старим, котрі виникають і переборюються в процесі життя, виступають рушійними силами розвитку особистості. Вони виникають в наслідок зміни потреб людини в процесі розвитку. Розрізняють внутрішні і зовнішні суперечності, загальні (універсальні), властиві усім людям, та індивідуальні – характерні для окремо взятої особистості.

Універсальний характер мають такі протиріччя:

- протиріччя між новими потребами, породжуваними діяльністю, і можливостями їхнього задоволення;

- протиріччя між зростаючими фізичними і духовними можливостями дитини і старими, раніше сформованими формами взаємин і видами діяльності;

- протиріччя між зростаючими вимогами з боку суспільства, групи дорослих і наявним рівнем розвитку особистості (В.А.Крутецкий).

Названі протиріччя характерні для усіх віків, але вони здобувають специфіку в залежності від віку, у якому виявляються. Розв’язання протиріч відбувається через формування більш високих рівнів діяльності. У результаті дитина переходить на більш високу ступінь свого розвитку. Потреба задовольняється, протиріччя знімається. Але вдоволена потреба народжує нову потребу, більш високого порядку. Одне протиріччя змінюється іншим – розвиток продовжується.

У процесі навчання і виховання загальні протиріччя конкретизуються, здобуваючи більш яскраві форми. Це протиріччя між вимогами до вихованців і їхньою підготовленістю до сприйняття і реалізації цих вимог

У педагогічному процесі виявляються також протиріччя, зв'язані з умовами розвитку суспільства, і протиріччя, що виникають як наслідок недоліків виховної роботи.

Фактор – причина, суттєва обставина в певному процесі, явищі.

Довготривалі дослідження розвитку особистості дали змогу встановити загальну закономірність: розвиток особистості детермінується внутрішніми – фізіологічними і психічними властивостями організму – і зовнішніми умовами: оточенням людини, середовищем, в якому вона живе і розвивається. На фоні цих умов виступають постійно діючі сили – фактори. Встановлено, що процес і результат особистісного розвитку визначається спільною взаємодією трьох основних факторів – спадковість, середовище і виховання.

Спадковість — передбачає відтворення в нащадків біологічної схожості з батьками, біологічної подібності.

Людина як частина живої природи успадковує передусім: тип нервової системи, на базі яких формуються тип темпераменту (меланхолічний, флегматичний, сангвінічний, холеричний), конституцію тіла, зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри). До суто фізичних задатків належать і група крові, резус-фактор. Нащадки можуть успадкувати від батьків також певні хвороби.

Особливу роль у розвитку людської особистості, відіграють власне людські задатки (високоорганізований мозок, задатки до мови, до ходіння у вертикальному положенні, до окремих видів діяльності). Складною в педагогіці та психології є проблема дослідження задатків, що характеризують схильність до певної діяльності, тобто здібностей у певній галузі.

Педагогічний аспект досліджень закономірностей людського розвитку охоплює в основному вивчення трьох основних проблем – успадкування спеціальних, інтелектуальних задатків і здібностей, моральних якостей.

Задатки– природні особливості людини, які є передумовою для розвитку здібностей.

Здібності — психофізіологічні властивості індивіда, що є передумовою швидкого оволодіння та успішного виконання певних видів діяльності та одержання задоволення від включення в ці види діяльності.

Як свідчать дані фізіології та психології, вродженими у людини є не готові здібності, а тільки потенційні можливості для їх розвитку, тобто задатки. Що сильніше виявляються спеціальні задатки, то кращих результатів може домогтися людина в їх розвитку. Спеціальними є задатки музичні, художні, математичні, лінгвістичні, спортивні та ін.

Успадковані людиною задатки можуть реалізуватись або не реалізуватися. Все залежить від того, чи одержить людина можливість для переходу успадкованої потенції в конкретні здібності. Чи зможе індивід, подібний до Рафаеля, розвинути свій талант, залежить від обставин: умов життя, середовища, потреб суспільства, нарешті, від попиту на продукт тієї чи іншої діяльності людини.

Часто і не безпідставно говорять, що «всі діти талановиті від природи». Чому ж талановиті діти стають бездарними дорослими? Бо ті хто були зобов’язані розкрити природні задатки в дитини – не розкрили їх. Відповідно не дитина, ні оточення ніколи не взнають про них, і проживе вона «сіре», «невиразне» життя.

Для вчителів важливо усвідомлювати, що виявлення і розвиток задатків у здібності вихованця, та їх подальший розвиток – це єдиний шлях формування конкурентноспроможної особистості в сучасних умовах, бо діти з розвинутими здібностями, досягають значно вищих результатів і просуваються в обраній сфері діяльності швидкими темпами.

Прояв сильно виявлених задатків може розпочатись в досить ранньому віці при наявності хоча б елементарних умов для здійснення діяльності в цьому напрямку (напр.., наявність музичного інструменту, паперу й олівця, м’яча, сцени тощо). Досвід показує, що навіть сильні задатки, які пізніше розвились у видатні здібності, протягом часу не виявлялися через те, що людина не мала змоги проявити ці задатки у відповідній діяльності.

Підсумовуючи, слід зазначити, що кожна людська істота від природи отримує все, щоб стати людиною, проте повноцінним членом суспільства вона стає лише тоді, коли для цього існують належні умови, тому важливо якомога раніше виявити задатки до окремих видів діяльності й створити відповідні умови для їх розвитку, тому, крім фактору спадковості, на формування особистості діє (і відіграє всезростаючу роль у сучасних умовах) середовище.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток і формування особистості	\|	Середовище як фактор розвитку і соціалізації особистості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.