Структура педагогічної діяльності.

Специфічний характер педагогічної діяльності передбачає необхідність високого рівня підготовки вчителя і його постійного вдосконалення.

Сутність і структура педагогічної діяльності, а також взаємозв’язана з ними продуктивність – одне із актуальних питань педагогічної науки і практики. Часто науковий аналіз цих важливих феноменів замінюється загальними роздумами про педагогічну творчість. Зрозуміло, науковий аналіз педагогічної діяльності враховує важливість творчих методів кожного педагога, але сам він побудований не на описі, а на принципах порівняльного дослідження, кількісно-якісного аналізу. Особливо перспективним вважається використання принципів системного підходу до аналізу і побудови моделей педагогічної діяльності.

Система – це сукупність множини взаємопов’язаних елементів (компонентів), що утворюють деяку цілісність і взаємодіють між собою.

Педагогічна діяльність має свою структуру, яка складається з низки взаємозумовлених компонентів (інколи їх називають змістовими компонентами, оскільки вони розкривають суть змісту педагогічної діяльності)

1. Діагностична діяльність вивчення індивідуально-психічних особливостей учнів.

2. Проектувальний компонент визначення конкретних цілей, завдань, а також стратегію і способи їх досягнення тобто проектування навчально-матеріальної бази педагогічного процесу;

3. Конструктивний компонент – це особливості планування педагогом власної діяльності і активності учнів з урахуванням цілей навчання і виховання тобто планування і побудову педагогічного процесу; Вона потребує педагогічного мислення, педагогічної спрямованості, ініціативи, творчості, глибоких психолого-педагогічних знань;

4. Комунікативний компонент включає встановлення педагогічно доцільних відносин педагога з вихованцями, педагогами школи, представниками громадськості, батьками. Особливо акцентується увага на зв’язку комунікації із ефективністю педагогічної діяльності, спрямованої на досягнення освітніх та виховних цілей;

5. Організаторський компонент – це система умінь педагога організовувати власну діяльність, а також активність учнів.

6. Гностичний компонент (від грецького гнозіс – пізнання) відноситься до сфери знань вчителя. Передбачає постійне підвищення педагогічної майстерності і культури вчителя за рахунок самоосвіти. Мова йде не тільки про знання свого предмета, а й про знання способів педагогічної комунікації, особливостей розвитку дітей, а також самопізнання ( власної особистості і діяльності)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історичні корені педагогічної професії.	\|	Професійно обумовлені вимоги до особистості педагога.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.