Необхідність і суть кредитних відносин.

Кредит iснував не завжди. Він виник на певному етапi розвитку людського суспiльства. Його винайдення вважають одним з найгеніальніших відкриттів людства поряд із винайденням грошей. Причини його виникнення слід шукати насамперед не у сфері виробництва, а у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники, як юридично самостійні особи.

Коли товарно-грошові відносини стали більш-менш регулярними, взаємовiдносини мiж товаровиробниками іноді набували особливого характеру: продавцеві потрiбно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити (тому що вiн ще не виготовив свiй товар або виготовив, але не продав його з тих чи інших причин). За таких умов акт купівлі-продажу товару не міг відбутись. І тут був відкритий кредит — за наявності довіри продавця до покупця товар був проданий з відстрочкою платежу, у кредит. Таким чином, кредит виник і розвинувся на основі функції грошей як засобу обігу. З його виникненням гроші, окрім функцій міри вартості і засобу обігу, стали виконувати й функцію засобу платежу, однією з ознак якої є розрив у часі між переданням товару і грошей із рук у руки. Кредит полегшував реалiзацiю товарiв. Тому рух вартості у сфері товарного обігу, безпосередньо пов’язаний з еквівалентністю обміну між економічно відособленими товаровиробниками, був об’єктивно найбільш загальною основою необхiдностi кредиту. Але пізніше кредит розвивався, і необхідність у ньому стала обумовлюватися не тільки потребами сфери обміну, а й інших сфер суспільного відтворення — виробництва, споживання.

В умовах сучасного розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, стан економiчних зв’язкiв не тільки в межах однієї країни, а й в усьому світі дуже ускладнився. За таких умов його навiть неможливо собi уявити без кредиту. Адже внаслiдок спецiалiзацiї виробникiв на виготовленнi певних товарiв я суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов’язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок — товаровиробників, продавців, споживачів. I щонайменше порушення у будь-якiй iз цих ланок може призвести до того, що вона не розрахується за своїми зобов’язаннями з іншими його ланками. Як наслідок, може бути порушений нормальний обмiн товарами мiж окремими учасниками товарно-грошових відносин.

Якраз у цьому полягає абстрактно-теоретична можливість кризи збуту товарів у суспільстві, котра стає реальною, якщо подібні порушення набувають масового характеру. Все це досить негативно може вплинути на фінансово-господарську діяльність цілого ряду учасників суспільного відтворення. Тому суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструменти, з допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного виробництва, загалом суспільного відтворення. Щоб уникнути кризових явищ як в окремих товаровиробників, так і в процесі всього суспільного виробництва, і використовується кредит. Саме він забезпечує можливість безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними. Звідси існування товарного виробництва і пов’язаного з ним товарного обiгу є найбільш загальною економічною причиною необхідності кредиту.

Потреба розширити виробництво в умовах, коли бракує нагромаджених для цього власних коштів, безперечно, свідчать про те, що кредит необхiдний уже функцiонуючому товаровиробниковi. Однак ще бiльш вiн потрiбний тому, хто лише бажає органiзувати власне виробництво чи розпочати якусь iншу пiдприємницьку дiяльнiсть, але ще не зміг накопичити для цього власний капітал. Приблизно така ж ситуація виникає й у сфері споживання. Зазвичай у молодих людей потреби перевищують їх доходи, тому часто у них виникає необхідність одержати кредит. Подібна ситуація нерідко виникає й у держави в цілому, що також зумовлює потребу в кредиті.

Проте, окрім цих загальних причин необхідності кредиту, є ряд специфічних чинників, які її деталізують. Зокрема, кредит можливий лише за певних передумов. Однією з них, і напевне першою, стало майнове розшарування суспільства у період розпаду первіснообщинного ладу, коли бідний мусив звертатися за позичкою до багатшого. У сучасних умовах така закономірність не є обов’язковою. Через різні причини тимчасово вільна вартість у грошовій чи натуральній формі може бути в одних юридичних чи фізичних осіб, а потреба в їх запозиченні виникає в інших. Тому необхідність акумуляції тимчасово вільної вартості для надання її в позичку є однією з основних передумов кредитних відносин.

Але для виникнення кредитних вiдносин насамперед потрiбно, щоб той, хто надає кредит, довiряв тому, хто хоче його отримати. Адже саме слово «кредит» походить вiд латинського credere — довiряти, або вiдповiдно credo — вiрю. Довiра — фундамент кредитних вiдносин, одна з найважливіших передумов їх виникнення. Проте нині ця передумова часто відступає на другий план. Для виникнення кредитних відносин і укладення кредитної угоди самої довiри зараз замало, бо майже завжди існує ризик несвоєчасного чи неповного повернення кредиту. А тому кредиторові, як правило, потрiбнi певнi гарантiї його повернення, отримані чи від самого позичальника (наприклад, у виглядi застави), чи від того, хто має певний капiтал або майно, чи від страхової компанiї тощо.

Окрім довіри, обов’язковою передумовою виникнення кредитних відносин є збіг економічних інтересів кредитора і позичальника. Він досягається через переговори між ними щодо основних параметрів кредитної угоди — розмір і термін позички, величина позичкового процента та порядок його сплати тощо. Таким чином, забезпечення інтересів сторін кредитної угоди є результатом досягнутого ними компромісу.

За своєю природою кредитна угода, в основі якої лежить тимчасове запозичення чужої власності, обумовлює необхідність матеріальної відповідальності її учасників за виконання взятих на себе зобов’язань. Тому ці учасники мають бути юридично самостійними особами. Фізичні ж особи можуть стати суб’єктами кредитних відносин за умови їх дієздатності з правового погляду. Це також є однією з передумов виникнення кредитних відносин. Ті й ті мусять бути кредитоспроможними.

Ще однією передумовою цих відносин є отримання позичальником регулярних доходів, за рахунок яких він зможе погасити кредит. Ними можуть бути виручка від реалізації товарів, отримувані заробітна плата, пенсія тощо, надходження податків та ін. Як правило, за відсутності цієї передумови кредит не надається. Наприклад, він не може надаватись організаціям, закладам і установам, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні. Але в окремих випадках, коли є надійна гарантія виділення бюджетних асигнувань у недалекому майбутньому, їм також може бути надано кредит.

Але в цілому можна зробити висновок, що коливання потреби в оборотному капіталі є однією з причин необхідності кредиту. Ця причина визнається майже усіма економістами, проте у більшості випадків поза їхньою увагою залишається необхідність кредиту, яка випливає із коливань структури джерел формування оборотного капіталу.

Наявністю коливань потреби в коштах і джерелах їх формування викликається також необхідність кредиту на капітальні вкладення підприємств. В умовах ринкової економіки і належності суб’єктів господарювання переважно до приватної або колективної форм власності амортизаційні відрахування як складова їх основного капіталу у них не вилучаються, а перебувають у їх розпорядженні для самофінансування відновлення об’єктів основного капіталу шляхом їх ремонту, технічного переозброєння чи реконструкції. В окремих випадках (наприклад, коли введені в дію засоби праці дуже швидко морально застаріли) на підприємстві може виникнути необхідність у залученні кредиту

Коливання доходів та видатків населення також зумовлюють необхідність кредиту. В умовах нормального розвитку економіки у молодих людей потреби часто перевищують їхні доходи. Адже часто необхідно платити за отримання освіти, купувати житло, меблі, побутову техніку, автомобіль тощо. Але доходів вони або зовсім не мають, або ці доходи ще незначні. Водночас у людей похилого віку в нормальних умовах розвитку економіки часто є вільні кошти, які вони зберігають у фінансово-кредитних установах. Це створює передумови для надання кредиту.

Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту, — коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб. Коли в одних із них кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв’язується за допомогою кредиту, котрий необхідний позичальнику для розширення виробництва або для повнішого задоволення власних потреб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 8. Необхідність і сутність кредиту.	\|	Сутність та структура кредиту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.