Студопедия
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Харків 2012


Дата додавання: 2015-03-08; переглядів: 155| Порушення авторських прав


Методичні рекомендації

до виконання вправ з дисципліни “Основи композиції та проектної графіки”

4 семестр

для студентів II курсу “Інтер’єр і обладнання” спеціальності “Дизайн”

(денне та заочне відділення)

 

 

Затверджено

кафедрою “Інтер’єр та обладнання”

Протокол № від . . 2012 р.

 

Харків 2012

 

Методичні рекомендації до виконання вправ з дисципліни «Основи композиції та проектної графіки» для студентів 2 курсу денного і заочного відділень спеціалізації “Інтер’єр і обладнання” напрям підготовки “Дизайн”. - Харків: ХДАДМ, 2012. - 37 с. (укр. мовою)

 

Упорядник: Лещенко Тетяна Іванівна

 

Рецензенти: БатаженкоВ.І., доцент Харківської державної академії міського господарства

Соловйова О.С., кандидат архітектури, доцент Харківської

державної академії міського господарства

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри “Інтер’єр та обладнання” ХДАДМ

Протокол № від 2012 р.

 

Розглянуто і схвалено на засіданні науково-методичної ради ХДАДМ

Протокол № від 20 р.

 

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дані методичні рекомендації розроблені для студентів II курсу спеціальності «Дизайн», спеціалізації «Інтер’єр і обладнання» відповідно робочої програми з дисципліни “Основи композиції та проектної графіки”.

Дані методичні рекомендації спрямована на підвищення якості методології та методики викладання дисципліни «Основи композиції» на IІ курсі навчання в ІV семестрі

Методологічною основою дисципліни “Основи композиції та проектної графіки” є метод модулювання архітектурно-художньо­го образу. Один з напрямків, по якому повинен розвиватися цей ме­тод є введення в навчальний процес завдань та вправ, які стимулюють творчі імпульси, виховують почуття уявлення.

Дисципліна “Основи композиції та проектної графіки” має прикладний характер, тому знання та вміння, отримані студентами, повинні бути втілені у вико­нанні курсового та дипломного проектування.

Практичні завдання знайомлять студентів з основними зако­номірностями композиції, прищеплюють професійні навички роботи з кольором та фактурою, виявляють та розвивають індивідуальні творчі здібності кожного студента.



Для виконання завдань з дисципліни «Основи композиції» студентам необхідні знання, одержані в результаті засвоєння на І курсі допоміжних дисциплін, таких як: «Рисунок», «Живопис», «Основи композиції і проектної графіки», «Кольорознавство», «Нарисна геометрія», «Обробні матеріали», «Типи будівель та архітектурні конструкції», «Історія мистецтв» та інші дисципліни, що формують мислення студентів.

Знання та вміння, одержані в результаті вивчення перелічених вище дисциплін, є основою для вирішення творчих задач..

Виконуючи завдання, слід додержуватись даних методичних рекомендацій у відношенні методології і методики виконання, вимог до вправ, обсягу задач, характеру графічного виконання та макетування.

Необхідні ілюстрації наведені в додатку.

I. Вимоги до виконання завдань:

«Рішення вхідної зони…»

та

«Ескізне рішення торгівельного майданчику з продажу…»

Набуття знань та вмінь в галузі композиції є одною з головних задач підготовки дизайнерів просторового середовища, які нав­чаються на спеціалізації “Інтер'єр і обладнання”.

Виконання завдань розвивають уявлення та образне мислення, надають знання з архітектурного планування, начатки ландшафтного дизайну, тренують прийоми відображення, виховують почуття форми та кольору, збуджують творчі імпульси, які допомагають знайти нові рішення, що в подальшому можуть знайти безпосереднє використання в ути­літарній практиці.

Мета виконання завдань - на основі теоретичних знань з ар­хітектурної композиції, використовуючи нестандартні прийоми ві­дображення, форми та кольору - знайти оригінальне рішення гли­бино - просторової композиції, навчити методу образного мислен­ня. Завдання з вирішення вхідної зони виконується на планшетах розміром 40x60см. Техніка виконання - макетування в поєднанні з графічними засоба­ми, креслення прилеглої території та виконання ортогональних видів ( спереду, збоку та зверху). Завдання може бути виконано в ахроматичних або хроматич­них тонах.

 

II. Розподіл по годинам та видам завдань

№ п/п Тема заняття Кількість годин
а) Вступна бесіда. Видача завдання № 1: «Рішення вхідної зони». Перегляд та аналіз робіт з методичного фонду кафедри.
б) Вибір території. Обговорення та затвердження концепції.
в) Виконання клаузури № 1. Тема: «пошуки образного рішення методом моделювання». Об’єм, фактура, колір (Формат А-4, папір, олівець, кольоровий папір)
г) Обговорення клаузури № 1. Затвердження пошукових рішень.
д) Малювання картонів. Додатковий збір та вивчення матеріалу до завдання.
е) Виконання макету (моделювання). Графічне оформлення завдання.
ж) Вступна бесіда. Видача завдання №2: «Ескізне рішення торгівельного майданчику з продажу…». Перегляд та аналіз робіт з методичного фонду кафедри.
з) Вибір території. Обговорення та затвердження концепції.
и) Виконання клаузури № 1. Тема: «пошуки образного рішення площинно-графічними засобами» (Формат А-4, папір, олівець, кольоровий папір)
к) Обговорення клаузури № 1. Затвердження пошукових рішень.
л) Виконання клаузури № 2 . Тема: «пошуки образного рішення методом моделювання». Об’єм, фактура, колір. (Формат А-4).
м) Обговорення клаузури № 2. Затвердження пошукових рішень. Виконання чернетки макету (моделювання). Пошуки графічного оформлення завдання.
н) Малювання картонів графічної частини завдання, виконання макету (моделювання). Затвердження макету.
о) Робота по завершенню завдання № 2.
п) Здача завдання.
   

 

III. Деякі терміни та поняття, які використовуються

в процесі виконання завдання

Асоціація - (лат.) зв'язок, який створюється при певних умовах поміж двома і більше психічними утвореннями (відчуття, сприй­няття, уявлення ідеями і таке інше).

Інтуїція - (лат.) /уважно дивитись/ - чуття, проникливість, безпосереднє досягнення істини без логічного обґрунтування, на ос­нові попереднього досвіду.

Композиція - слово має походження від латинського “compositiv” і переводиться, як “з'єднання”, “зв'язок”. Проблеми, пов'язані з функцією, конструкцією та художнім задумом, нерозділені в процесі створення композиції. Теорія композиції має прикладний характер, поєднуючи ідеї загальної теорії з методикою проектування і створює як би перехідну ступень від знань та вмінь до творчої майстерності.

Компоновка - (лат. “соmpono” - складую), процес пошуку най­кращого розподілу різних елементів композиції відносно один до од­ного.

Орнаментика - (лат. “оrnamentum” - прикраса) - різновид декору, сукупність елементів прикраси, які стилізовано (умовно, схе­матично) відтворюють природні (рослинні форми). Існує орнамен­тика на основі геометричного орнаменту.

Раппорт (франц. “rapport”) - повторення частини (мотиву).

Стиль в композиції.

Стійку спільність художніх ознак, таких як характер засобів та еле­ментів формування композиції, можна назвати стилем. Створення композиційного стилю, системи в умовах технічного прогресу, по­винно бути досить рухливим, визначаючи принципи формоутво­рення але не конкретні форми,

Художні засоби композиції.

Композиція визначає взаємодію художніх засобів, які використані у творі. Головними специфічними засобами художньої виразності є організація простору та технотоніка (технотоніка - художньо обмір­кований зовнішній вираз конструкції і роботи матеріалу).

До композиційних прийомів можна віднести: симетрію та асиметрію, нюанс та контраст, ритм, встановлення певних співвідношень та про­порцій поміж частинами та цілим, масштабність, колір, фактуру. Кожний з художніх засобів не має самостійної цінності і не може іс­нувати сам по собі - вони отримують значення тільки в системі ком­позиції, яка виражає багатовекторний зміст твору.

IV. Художньо - просторові одиниці структури композиції

та їх взаємозв'язок

Вміння фантазувати і перетворювати образи фантазії у вигляді графічних та об'ємних зображень є перша вимога до дизайнера середовища. Розвиток почуття просторового та образного, живої фантазії повинен пройти ‘‘червоною ниткою” під час навчання сту­дента. Один із засобів виховання цих рис є використання тих форм, які носять загальну назву “безпредметних”. Умовне розуміння без­предметності полягає в тому, що різні основні лінії, площини, по­верхні та об'єми можна злучати один з одним в не залежності від того, що уявляють вказані частини. Це означає, що сполучаючи ряд умов­них прямих ліній в результаті можна одержати композицію на певну тему, або комбінуючи поміж собою площинами та поверхнями для одержання певного враження. Завдяки використанню безпредмет­них побудов при виконанні завдання студент має можливість не об­межувати себе консервативними методами, одержуючи великий про­стір для фантазії.

4.1. Концепція (ідея)

Ознакою ідейного змісту композиції є те враження, яке вона справляє на глядача. Коли робота переконує глядача в тому приз­наченні, що вона несе в собі, то її можна назвати успішним втіленням ідеї. Дизайнерська діяльність, що спрямована на створення компози­ції, складається з декілька етапів. Першим етапом є визначення кон­цепції. Концептуальність - стрижень усякої творчості. Концепція ха­рактеризує професійно-ідеологічні особливості та творчі принципи дизайнера. Вони вбирають в себе концепцію структури композиції, її ідеальну модель. В концепції висловлюється цілісне уявлення ди­зайнера про необхідні засоби розробки об’єкта, про композиційні, стилістичні особливості та таке інше. Концепцію можна визначити як уявлену модель об'єкту, її задум. В ній визначаються проблеми, для чого потрібна глибока проробка матеріалів теми. В концепції об­мислюються головні ідеї, які використовуються у вигляді тексту зі структурними схемами і допоміжними ескізами, тобто визначаються питання за допомогою чого можна вирішити поставлені проблеми. Далі визначаються засоби, за допомогою яких будуються подані ідеї.

4.2. Пошуки рішення

Художня і навіть утилітарна цінність будь якого твору ви­мірюється ступенем раціонального винахідництва, виявленого авто­ром проекту. Завдяки постійним пошукам можливий прогрес, рух вперед, поновлення задумів. Отже, процес пошуку заслуговує пиль­ного до себе відношення.

Необхідно постійно вести експерименти в галузі проектування. Коли студент виявляє свої пошуки у зазда­легідь намічену форму тому, що не хоче втрачати час та енергію на по­шуки інших варіантів, це може привести по-більшості до простого запозичення та копіювання раніше спроектованих рішень. Такий засіб роботи можна назвати відмовленням від пошуків. Успішне вирішення задачі можливе тільки завдяки багатоваріантності пошуків. З технічної сторони пошуки можуть бути на площині та об'ємно-просторові.

Площинні - роботи, які виконуються на папері, але навіть вони відображають уявлення об'ємного характеру.

Об'ємно-просторові - роботи, які виконуються за допомогою величин (тіл) /моделювання/.

Корисно застосовувати як один, так і другий засіб, тому що часто один допомагає перевірити другий.

4.3. Моделювання

Модель сприяє перетворенню фантазійних пошуків в дещо реальне:

а) модель найкращим чином виражає наші уявлення;

б) модель дозволяє виявити усі недоліки, які з'являються при графічному виконанні;

в) виконання моделі сприяє розвитку у студента практичного аналізу свого твору;

г) вирішуються ритмічні зв'язки окремих частин;

д) при конструюванні моделі розвиваються образотворчі здіб­ності;

е) демонстрація об'ємних побудов завжди переконуюче діє на глядача.

 

4.4. Елементи, які беруть участь у побудові

безпредметних композицій

а) пряма лінія;

б) крива лінія;

в) площина, обмежена правильною фігурою прямолінійного характеру;

г) площина, обмежена фігурою криволінійного характеру;

д) поверхні оберту правильних тіл;

е) поверхні складнозгибаючих тіл;

ж) правильні тіла оберту;

з) правильні тіла прямолінійного обрису;

i) неправильні тіла;

и) криволінійні тіла;

к) складні тіла.

Окрім визначених вище елементів можна доповнити композиції без­предметних побудов деякими умовностями, які надають можливість ефекту поза залежності від основних законів композиції. До таких умовностей можна віднести:

¾ недодержання звичних законів рівноваги тіл;

¾ відмова від формальних правил проектування;

¾ свобода злучення;

¾ штучні прийоми передачі об'єму;

¾ штучну заміну об'ємних елементів площинними і навіть лінійними.

Ритм

Ритмом називають рівномірний або періодичний рух. Окрім зазначеного ритму можливий ритм іншого порядку, який складаєть­ся ні в чергуванні форм, ні повторною величиною, ні акцентами, що рівномірно чергуються і справляють враженнями на глядача. Цей ритм “вищого порядку”, обумовлений такими ритмічними спо­лученнями, які засновані на гармонії елементів, які складаються:

а) з співвідношення загальних мас;

б) з взаємовідношення ваги частин;

в) з доречності акцентів;

г) загального погодження елементів кольору;

д) з тональних відступів (доверху і донизу від основної бази) частин, які беруть участь в композиції;

е) з закономірних зсувів у всі сторони (вперед, назад, вліво, вправо і т. інше) елементів, які беруть участь в композиції.

Для пояснення поняття ритму необхідно розглянути основні засоби, які використовуються у творах мистецтва. Ці засоби можна розгля­дати як:

а) просторові - як ритмічні, рух розташовано у просторі,

б) моторні - який моторний характер має цей рух;

в) композиційні - якими композиційними засобами досягається результат;

г) формальні - які застосовуються формальні засоби для одержання необхідного ефекту.

Аналізуючи всі ці ознаки можна одержати уявлення про суть ритму.

4.5.1. Простір

Найкращим засобом ритмічного руху у просторі є такій, при якому суть певного ритму сприймається одночасно. Це означає, що при наявності різних варіацій, головна особливість означеного ритму повинна сприйматися з любої точки зору та надавати найвигіднішого враження.

4.5.2. Моторні ознаки

Моторні ознаки ритму в композиції слід поставити у взаємо­зв’язок з наступними елементами, які визначають його характер;

а) висота;

б) протяг (ширина, довжина);

в) напрямок;

г) форма;

д) рух;

е) послідовність;

ж) швидкість;

з) сила;

i) враження;

к) реакція.

Висота - розуміється як ступінь ствердження та надає враження по­тягу доверху, стійкість, значимість.

Протяг - в ритмі обумовлений тими або іншими розмірами компо­зиції; завширшки, завдовжки, глибина, які надають враження потягу частин до центру, або рух в просторі по вказаних елементах протягу.

Напрямок - може бути прямолінійним або криволінійним. Прямолінійний напрямок створює враження руху в просторі. Криволінійний впливає на глядача своєю динамічністю, спрямованіс­тю до завершуючого елементу. Поєднання прямолінійних та криволі­нійних напрямків при взаємному перетині надає закінченого рішення та враження;

¾ горизонтальний напрямок завширшки висловлює волю та ступінь впливу;

¾ вертикальний напрямок доверху висловлює думку;

¾ вертикальний напрямок в глибину висловлює впевненість.

Форма ритму може бути однорідною або різнорідною, симетричною або асиметричною, вона може надавати враження одноманітності або різноманітності, характер послідовності або переривання і таке інше.

Рух, динаміка композиції є сукупність рухів та її скла­дових елементів. Прямий рух завжди означає поступовий рух вперед. Кри­волінійний рух відповідає стримуючому процесу, завжди намагається щось охопити і часто відіграє роль завершення в композиції. Криві, ламані та змішані лінії приймають невелику участь в композиції, але виграють суттєву роль лише тому, що потребують абсолютного взаємозв’язку зі всіма елементами.

Послідовність в композиції визначає таке положення частин та елементів, які знаходяться поруч і передмовлює те враження, яке повин­ні надавати послідовні частини. Тільки при послідовності існує мож­ливість завершення композиції.

Швидкість як такої в композиції не існує, але необхідно зазначити важливу здібність діяти цілісністю ритмічних та конструктивно зв'я­заних елементів на сприйняття глядачем. Чим довершеніше композиція, тим значніша швидкість сприйняття, тим переконуючи він діє, залиша­ючи слід в нашій пам'яті.

Сила в композиції виявляється не тільки ступінню масивності як в ці­лому, так ї її частин.

Враження - здібність, яка властива кожній людині, але не всім з однаковою силою. Тільки сума вражень багатьох людей може надати за­гальну та цілісну картину враження від композиції.

Реакція при сприйманні ритму зводиться до того враження, яке вик­ликається сукупністю образних уявлень. Почуття приємного чи не­приємного, спокійного чи бентежного, раціонального чи безглуздого залишається в кожній людині. Вплив ритму на реакцію може бути різ­ним. Ритм повторення іноді залишає враження одноманітності. Реак­ція є результат попередніх переживань.

4.5.3. Композиція

Композицією можна назвати таке сполучення окремих форм, при якому вони поєднуються в нове ціле, але відрізняються від ін­ших сполучень. Поєднувати, комбінувати прості елементи поміж со­бою для одержання певного ефекту або виявляти особливості емоці­йного порядку неодмінна особливість творчого процесу. Найпрості­шим видом композиції є ритмічне повторення любої форми, яка є ос­новним елементом. Рівномірний рух створює стан спокою, взаємо­зв'язку, чіткої композиції. Більш складний вид композиції з симет­ричним повторенням елементів, коли є одна вісь симетрії. Наступною за складністю є симетрія з двома взаємоперпендикулярними вісями симетрії. При подальшому ускладненні композиційних прийомів ви­ходить сполучення простих форм або різних форм, або різних ком­плексів форм.

Найбільш цікавим та складним ритмом є ритм асиметричного порядку. Використовуючи в композиції дрібні форми можна одер­жати більш прискорений ритм, оперуючи великими формами вихо­дить ритм повільніший, але акцентований. Перший прийом може привести до декоративності, другий до узагальнення.

Прискорення або уповільнення ритму, подрібнення або узагаль­нення залежить не тільки від розмірів форми та засобів їх розміщен­ня, а, головним чином, від характеру самих форм, від того, які формальні засоби застосовуються в даній композиції.

Можна поділити загальний підрозділ ритму на:

а) ритм простий;

б) ритм складний.

В першому випадку, незалежно від прийому (симетрія чи аси­метрія, модулем є елементарна форма. В другому - модулем ритму є комплекс форм. Окрім головних ритмічних форм застосовуються проміжні ритмічні засоби. Входячи як частина в ціле, проміжний ритм є зв'язуючим, об'єднуючим моментом усієї композиції. Закон ритму в композиції визначається трьома моментами:

а) характером кожної форми, який має ритмічне повторення або ритмічне асиметричне поєднання;

б) чергування ритмічних модулів та інтервалів, які знаходяться поміж них;

в) акцентоване виявлення елементів композиції.

Створення ритмічного акценту, тобто зробити враження формою, що повторюється, та виступає, можна досягти різними шляхами.

В одному випадку використовується принцип чергування до решти тотожних форм, а в другому - принцип варіації тієї або іншої основної форми. Звичайно, що в залежності від цього змінюється і модуль рит­му. Слід зазначити, що композиція, яка варта уваги, залежить від принципів використання ритмічних форм, які вибудовуються в пев­ному порядку.

Формальні засоби, які застосовуються в композиції досить чис­ленні. Засоби, які служать для передачі фантазії та задумок, відріз­няються один від одного. Окрім чисто композиційних особливостей ритмічного руху, які залежать від різних прийомів формоутворення, можна досягти ефекту різнобічною роботою з кольором.

Кольорове враження від композиції залежить:

а) від фактури матеріалів;

б) від кольору, який застосовується в композиції;

в) від комбінації матеріалів різних структур.

В першому випадку можливі різні комбінації матеріалу, який часто застосовується в макетній роботі, такі як папір та картон усіх видів та фактур. Вмілий добір фактурних особливостей матеріалу на­дає гостроти і підсилює враження від композиції.

В другому випадку можливе різноманітне сполучення відтінків. Введення кольору при доречному використанні його посилює задум. Темно-коричневі, темно-червоні, темно-сірі та чорні кольори створю­ють враження ваги, підкреслюють монументальність.

Кольори зелений, жовтий, синій, світло-сірий разом з білим надають легкості, бадьорості. Подрібнення фарб надають композиції вражен­ня кольорової декоративності.

В третьому випадку використовуються штучні матеріали, до них відносяться: скло, пластмаси, метал та інші. Особливості цих ма­теріалів створюють можливість вирішувати питання відтворення задумок з новими уявленнями та комбінаціями. Своєрідний характер цих матеріалів сприяє народженню нового ритму та гармонії.

Фактури, які впливають на композицію різні не тільки по сво­єму змісту, вони змінюються в залежності від підходу до них.

V. Прийоми побудови композицій

Композиція являє собою глибинно-просторову структуру, то­му побудова її здійснюється за всіма законами та допомогою усіх її засобів.

Прийоми та види відображення:

а) рівномірно-одноманітні;

б) акцентовані та другорядні;

в) фонові;

г) недомовлені;

д) узагальнення;

е) дроблення.

Композиційні прийоми:

Композиційні прийоми при проектуванні є центром цієї робо­ти. Вони розподіляються на: звичні, зсуви по вертикалі та горизон­талі, планово-об’ємні побудови, ракурси, переіначування, виявлення першого плану. Вирішуючи ту чи іншу задачу завжди необхідно пам'ятати про діалектичну єдність змісту та форми.

Ä у звичних композиціях підкреслюється нескладними, прос­тими засобами не тільки увесь вид, але і всі елементи, які її склада­ють. Володіючи спрощеними засобами, подібні композиції мають здібність підкупати гармонійним зв'язком елементів, які її створю­ють.

Ä у противагу звичним композиційним прийомам знаходяться “зсуви”. Висування однієї частини супроти другої, затемнення друго­рядних елементів надають при сполученнях більш багате рішення, як в планово-площинних, так і в об'ємно-просторових композиціях. Зсув, таким чином, порушує спокійне погодження елементів, надаю­чи ознаки руху у застилі форми, стану динаміки;

Ä планово-об'ємні побудови виявляють собою випадок силует­ного висловлення композиції;

Ä цікавими уявляються композиційні перекручування. Нада­вання гостроти композиції шляхом яких-небудь перекручувань поси­лює враження від неї, вносить свіжість почуттів.

Деяка недомовленість та незакінченість зображення також сприяє по­силенню враження. В поєднанні перекручувань з недомовленістю можуть надати деяку своєрідність композиції, яка відрізняється від звичних побудов;

Ä побудова "планів" відноситься до спрощених прийомів побудов композиції.

До першопричин, які впливають на створення композиції, необхідно віднести:

а) емоційне переживання;

б) інтуїцію;

в) настрій та натхнення;

г) аналітичний погляд;

д) почуття ваги;

е) почуття простору;

ж) глядацька пам’ять;

з) уявлення;

i) творчій потяг.

Всі ці явища в різному ступені належать кожній людині і в залежності від системної роботи та інших чинників можна одержати той або інший вид композиції.


Читайте також:

  1. В останні роки XVIІІ ст., а саме у 1796 р. імператор Павло І наказав ліквідувати Харківське намісництво та
  2. Герб міста Харкова і герби повітових міст Харківського намісництва
  3. З резолюції Харківського («Всеукраїнського») з’їзду рад
  4. Катеринославській, Харківській, Курській, Полтавській губерніях», діяльність «Просвіт» Харківщини, як носіїв національної культури, було згорнуто майже повністю.
  5. Кочовий світ і Харківщина
  6. Основні дані щодо Комправдиського водосховища на території Первомайського району Харківської області
  7. Показники господарської діяльності на водних об’єктах Первомайського району Харківської області
  8. Полісько-Столичного, Придніпровсько-Донецького та Харківського рекреаційних регіонів України
  9. Рекреаційний потенціал районів Полісько-Столичного, Придніпровсько-Донецького та Харківського рекреаційних регіонів України
  10. Романтизм в українській поезії першої половини ХІХст., його основні риси. М.Костомаров як представник Харківської школи романтиків.
  11. Соколов А.О. Чи є прецедентами рішення вищих судових інстанцій України // Наукові записки Харківського економіко-правового університету. – 2005. – №1(2).
  12. Створення Харківського історичного архіву




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ПЕРЕВІРКА ВИБРАНИХ ПЕРЕРІЗІВ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ МЕРЕЖІ ВНУТРІШНЬОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НА ТЕРМІЧНУ СТІЙКІСТЬ ДІЇ СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ | Рекомендації й вимоги щодо виконання завдання №1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.086 сек.