Загальні положення обліку витрат допоміжних виробництв

Допоміжними у сільськогосподарських підприємствах вважають виробництва, які обслуговують основні галузі (рослинництво, тваринництво, промислові виробництва), виконуючи окремі роботи чи надаючи різні послуги. До них належать: ремонтно-механічні майстерні, вантажний автотранспорт, електро-, водо-, газо- й теплопостачання, холодильні установки, жива тяглова сила (гужовий транспорт) та ін.

Облік витрат і виконаних робіт та наданих послуг допоміжних виробництв ведуть на активному, операційному, калькуляційному рахунку 23 «Виробництво» на окремому субрахунку 234«Допоміжні виробництва». За дебетом субрахунка відображають витрати на утримання допоміжних виробництв, а за кредитом - виконані роботи, надані послуги, одержана продукція та вироби. Субрахунок 234 може мати, в кінці року сальдо за дебетом, яке показує наявність незавершеного виробництва (не закінчений капітальний або поточний ремонт техніки в ремонтній майстерні і т. ін.).

До субрахунка 234 «Допоміжні виробництва» відкривають субрахунки другого порядку:

· 2341 «Ремонтні виробництва»;

· 2342 «Автомобільний транспорт»;

· 2343 «Енергетичні виробництва»;

· 2344 «Водопостачання»;

· 2345 «Гужовий транспорт»;

· 2346 «Інші виробництва».

На субрахунку 2341 обліковують витрати ремонтної майстерні на технічне обслуговування, капітальний і поточний ремонт виробничого обладнання, машин, транспортних засобів, а також на виготовлення запасних частин, інструментів та інвентаря.

На субрахунку 2342 відображають витрати на утримання й експлуатацію вантажного автотранспорту.

На субрахунку 2343 здійснюють облік витрат на виробництво електроенергії власними електростанціями, на утримання енергетичного господарства та одержаної зі сторони енергії.

На субрахунку 2344 обліковують витрати на утримання й експлуатацію артезіанських свердловин, водосховищ, водозабірних вузлів, водопровідних ліній, а також вартість води, одержаної від сторонніх організацій.

На субрахунку 2345 ведуть облік витрат і виконаних робіт та виходу продукції за живою тягловою силою.

На субрахунку 2346 відображають витрати інших видів допоміжних виробництв (газопостачання, холодильні установки, залізничний транспорт, теплопостачання, друкарні тощо).

Аналітичний облік здійснюють за видами робіт чи виробництв. Витрати у допоміжних виробництвах обліковують у розрізі встановленої номенклатури статей. Приблизний перелік статей витрат такий:

1. Витрати на оплату праці.

2. Відрахування на соціальні заходи.

3. Паливо та мастильні матеріали.

4. Корми.

5. Сировина та матеріали.

6. Роботи й послуги.

7. Витрати на ремонт необоротних активів.

8. Інші витрати на утримання основних засобів.

9. Інші витрати.

10. Загальновиробничі витрати.

До статті «Витрати на оплату праці» включається основна й додаткова оплата праці працівників допоміжних виробництв (ремонтним робітникам, завідувачу реммайстерні, інженерам, механікам, водіям, завідувачу гаражу, диспетчерам, електромонтерам, мотористам, кочегарам, слюсарям газового господарства, конюхам та ін.).

До статті «Відрахування на соціальні заходи» включається єдиний соціальний внесок.

До статті «Паливо та мастильні матеріали» включається вартість палива та мастильних матеріалів, використаних на виконання технологічних операцій (на роботу вантажного автотранспорту, електродвигунів, на ремонт і обкатку після ремонту техніки тощо).

У статті «Корми» відображається вартість кормів власного виробництва та придбаних, використаних на годівлю дорослої робочої худоби.

До статті «Сировина та матеріали» включається вартість сировини, матеріалів, запасних частин, використаних для потреб допоміжних виробництв.

У статті «Роботи та послуги» відображаються витрати на роботи й послуги власних допоміжних виробництв та вартість послуг виробничого характеру сторонніх організацій.

До складу статті «Витрати на ремонт необоротних активів» включають оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи працівників, зайнятих на ремонті будівель, споруд, обладнання та інших основних засобів допоміжних виробництв (конюшні, гаражі, реммайстерня, електростанції, лінії електропередач, трансформатори підстанцій тощо), вартість послуг сторонніх організації та власних майстерень з ремонту таких основних засобів, вартість ремонтних та будівельних матеріалів і т. ін.

До статті «Інші витрати на утримання основних засобів» включаються витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує необоротні активи, механіків сторожів; місць зберігання техніки; амортизаційні відрахування (будівлі та обладнання реммайстерні, автомобілів, приміщення й обладнання гаражу, основних засобів електростанцій, ліній електропередач, трансформаторів підстанцій, робочих коней, споруд, будівель для транспортних засобів, закріплених за живою тягловою силою, холодильних установок і камер на замороження, охолодження та зберігання продукції тощо).

У статті «Інші витрати» відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з функціонуванням допоміжних виробництв, і не включені до жодної з вищенаведених статей, а саме: вартість спецодягу і спецвзуття, що видаються працівникам допоміжних виробництв, а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів; вартість підстилки для робочої худоби (соломи, торфу, тирси); платежі за страхування майна, тварин; витрати на будівництво й утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин; витрати на лікування й ветеринарне обслуговування живої тяглової сили; витрати на техніку безпеки та охорону праці та ін.

У статті «Загальновиробничі витрати» відображаються бригадні, цехові й загальновиробничі витрати. До загальновиробничих відносять витрати на оплату праці працівників апарату управління допоміжних виробництв та витрати на відрядження; орендну плату; витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки; інші витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів допоміжних галузей. Як правило, загальновиробничі витрати в сільськогосподарських підприємствах обліковуються тільки по ремонтних майстернях.

Собівартість одиниці робіт, послуг допоміжних виробництв визначається діленням суми витрат на обсяг робіт та послуг.

Фактична собівартість робіт, послуг усіх видів допоміжних виробництв, крім ЖТС, розраховується щомісяця, і за цією оцінкою відноситься на споживачів. Послуги, надані одним допоміжним виробництвом іншому, оцінюються за плановою собівартістю і не коригуються. Аналітичні рахунки закриваються в такій послідовності: газо-, тепло-, електро-, водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні установки, вантажний автотранспорт, гужовий транспорт.

Послуги живої тяглової сили калькулюються один раз у кінці року.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 1. Облік витрат допоміжних виробництв	\|	Облік витрат ремонтно-механічних майстерень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.