МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні прояви макроекономічної нестабільностіПопередньо вивчені теми були присвячені проблемам рівноваги на ринках та економіці в цілому. Ми з’ясували можливості порушення рівноваги і механізми її самовідновлення. У цій темі перейдемо до іншого рівня макроекономічних проблем, врахувавши, що у реальному житті рівновага економічних систем постійно порушується. Ринковій економіці властива нестабільність. Періоди процвітання економічних систем різних країн світу змінюються падінням обсягів виробництва і доходів, зростанням безробіття, інфляційними та дефляцій ними процесами. Явища періодичного порушення та відновлення рівноваги, як виявилось, відбуваються у певній логічній послідовності та з певною періодичністю. Будь-яка економічна криза – складний комплекс явищ, що відбуваються в логічній послідовності. Перед кожною кризою спостерігається розширення виробництва і зростання товарних цін. Потім ціни падають, в сфері грошово-кредитного обігу починаються зміни, які завершуються повною руйнацією кредиту. Явища, що відбуваються на грошовому ринку в період зростання економіки та в період її спаду настільки типові, що їх можна передбачити завчасно. Постійність коливань економічних явищ вимагає відповіді на питання: яка сила керує зміною пожвавлення й загострення торгівлі, розширення чи падіння виробництва? Чому промислові піднесення зумовлюють занепад, за яким починається нове піднесення? На ці питання прагнув відповісти М. Туган-Барановський та практично всі економісти ХІХ і ХХ ст. Актуальне воно і для ХХІ ст. Основними проявами макроекономічної нестабільності є циклічні коливання, нециклічні коливання, інфляція та безробіття. Циклічні коливання. Економічний цикл (цикл ділової активності) - це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання. Безпосередньою причиною періодичних спадів виробництва є скорочення сукупного попиту в суспільстві, що спонукає виробників знижувати господарську активність. В результаті починає діяти «заворожене коло»: спад виробництва, падіння зайнятості, зменшення доходів, скорочення витрат і попиту тощо. З подібного замкненого кола суспільству буває не так просто виплутатись. Що ж до факторів, що викликають первісне скорочення сукупного попиту, то вони можуть бути найрізноманітнішими: заміна зношеного обладнання (зменшуються попередні закупівлі сировини, матеріалів, запчастин), падіння попиту на окремі види продукції, збільшення податків і кредитних відсотків, порушення закону грошового обігу, війни, різноманітні політичні події, непередбачені ситуації тощо. Все це може порушити ринкову рівновагу, що склалася, і дати поштовх черговому економічному спаду. Нециклічні коливання. Коливання ділової активності не завжди зумовлені економічними циклами. З одного боку, існують сезонні коливання, пов’язані з пожвавленням роздрібної торгівлі перед Новим Роком, Різдвом, 8 березня. Такі галузі, як сільське господарство, будівництво, теж підлягають сезонним коливанням. Прикладом нециклічних коливань єструктурні кризи, які, у свою чергу, мають складну будову і набувають форм: енергетичної, сировинної, фінансової, екологічної, продовольчої тощо. Структурні кризи мають такі ознаки: 1) породжуються диспропорціями між розвитком окремих сфер та галузей економіки; 2) мають (як правило) затяжний характер; 3) як правило, не збігаються з початком циклічних коливань; 4) вносять алогічність у динаміку макроекономічних змінних. Всю різноманітність криз класифікують за трьома критеріями. За масштабами порушення рівноваги–загальні і часткові. Загальні – охоплюють всю економіку країни. Часткові – лише якусь одну сферу економіки. Так, фінансова криза – розлад державних фінансів. Проявляється в постійних бюджетних дефіцитах. Крайнім проявом є неплатоспроможність держави за іноземними позиками (1929 - 1933 рр. припинили платежі за зовнішніми позиками Англії, Франції, Німеччини, Італії. В 1931 р США на рік відстрочили всі зовнішні платежі). Грошово-кредитна криза – потрясіння грошово-кредитної системи. (відбувається скорочення кредитів, масове вилучення вкладів, погоня за готівковими грішми, падіння курсів акцій і облігацій та норми банківського відсотка).За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту. Валютна криза – ліквідація золотого стандарту та знецінення валюти окремих країн. Біржова криза – різкий спад курсів цінних паперів, глибокий спад фондової біржі. Галузева криза – охоплює одну з галузей економіки та викликає зміну структури виробництва. Аграрна криза – різке зупинення збуту та падіння ціни на с.-г. Продукцію. За регулярністю порушення рівноваги–періодичні, проміжні та нерегулярні кризи. За характером порушення пропорцій відтворення криза перевиробництва (випуск надлишків товарів) та недовиробництва (значна нехватка) товарів. Інфляція. Інфляція є одним з основних індикаторів макроекономічної нестабільності. Вона, з одного боку, сигналізує про виникнення в економіці певних диспропорцій між попитом і пропозицією, з іншого - її високий рівень справляє негативний вплив на економічний розвиток. За своїм визначенням інфляція - це зростання загального рівня цін в економіці, яке показує наскільки зросли ціни в даному періоді порівняно з попереднім. При цьому інфляційний період може мати різну часову визначеність: місяць, квартал, півріччя, рік. Оберненою стороною інфляції є зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Більш детально інфляція буде розглянута у розділі 9. Безробіття. Одним з проявів макроекономічної нестабільності є існування та періодичне зростання в суспільстві безробіття, тобто такого стану, коли частина працездатного населення не знаходить роботи. Безробітним вважається той, хто хоче і може працювати, але не має робочого місця. Безробіття в ринковій економіці - це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. На фактичний рівень безробіття впливають кон'юнктурні коливання економіки. Детальніше питання зайнятості та безробіття відображені у розділі 10. Читайте також:
|
||||||||
|