Влітку 1941 року в наше місто прибув розвідник Віктор Олександрович Лягін зі спеціальним завданням: очолити розвідувально-диверсійну групу в тилу ворога. Під ім'ям Віктора Корнєва поселився в сім'ї німецьких колоністів в ролі чоловіка Магди Дукарт. Ще до окупації Миколаєва фашистами група була організована. Віктор Лягін визначив цілі, задачі, об'єкти діяльності кожному. Диверсії завдавали багато клопоту окупантам уже з перших місяців перебування в Миколаєві. Вже у вересні 1941 року було підпалено німецький гараж і склад в парку ім. Петровського. Загинуло більше 30 гітлерівців, було знищено близько 100 комплектів автопокришок, 30 автомашин. Через декілька днів згорів склад військової амуніції, а на автотракторному заводі – склад з четирма тисячами автопокришок. У листопаді 1941 року було спалено склади пального і військової техніки фашистської армії. В грудні згорів німецький склад, який знаходився у підвальному приміщенні взуттєвої фабрики. На попелище перетворилися десятки автомашин з обмундируванням. Але найкрупніша диверсія була в березні 1942 року на військовому аеродромі за Інгульським мостом. Операцію підготував і здійснив Олександр Петрович Сидорчук. Йому вдалося влаштуватися кочегаром на аеродром, завербувати собі в помічники німецького солдата. 10 березня 1942 року пролунав величезної сили вибух. В повітря злетіло 2 ангари, авіамайстерні, 27 літаків, 25 авіамоторів і великий запас бензину. 30 вересня 1942 року, для кращого керівництва всіма підпільними групами і організаціями міста, за ініціативою В.А.Лягіна, було створено групу «Миколаївський центр», який об’єднав понад 25 груп і організацій не тільки Миколаєва і інших районів області, але і Херсона. Група вчинила цілий ряд диверсій: був потоплений могутній портовий кран, виведені з ладу паровози в міському депо, вчинена диверсія на другому аеродромі в районі Широкої Балки. «Миколаївський центр» проіснував 19 місяців. В результаті зради, що сталася серед членів підпілля, було заарештовано 97 її учасників. 46 з них були розстріляні або повішені, 29 підпільників були відправлені до концтаборів у Німеччину. Віктора Лягіна фашисти схопили 5 лютого 1943 року. Після п’яти з половиною місяців допитів, 17 липня 1943 року, він був розстріляний. Віктору Олександровичу Лягіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно. Ім’я Лягіна носить одна з вулиць Миколаєва та Миколаївська обласна бібліотека для дітей. Біля середньої школи №22 було встановлено пам’ятник Віктору Лягіну, а на розі вулиці Лягіна і проспекту Леніна встановлено бронзовий бюст героя. До дня святкування 30-річчя Перемоги в будинку, де жив Віктор Лягін під час німецької окупації, відкрито музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941-1944 рр.».