Доходи домогосподарств

ТЕМА 7.СПОЖИВАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ.

Програмні запитання

1. Доходи домогосподарств.

2. Кейнсіанська функція споживання.

3. Функції споживання з урахуванням фактора часу.

Основні терміни і поняття:

Кейнсіанська економічна теорія, споживчі витрати, "гнучкі ціни" і заробітна плата, мотиви заощаджень, мотиви інвестицій, функція споживання, гранична схильність до споживання, середня схильність до споживання.

Тематичні тези

Споживання домогосподарств – це їх витрати на споживчі товари та послуги, які залежать від їх доходів. Варто згадати модель кругових потоків ресурсів і продуктів (рис. 1.1). Домогосподарства взаємодіють з підприємствами через ринок ресурсів і ринок продуктів. В процесі цієї взаємодії домогосподарства формують свої доходи і витрати на споживання. На ринку ресурсів домогосподарства, які володіють всіма економічними ресурсами продають ресурси підприємствам. В результаті купівлі-продажу виробничі витрати підприємств формують грошові доходи домогосподарств. Сума цих доходів є доходом домогосподарств, або особистим доходом.

Якщо особистий дохід пов’язувати з джерелами формування, то його величину можна визначити за такою формулою:

Особистий дохід = заробітна плата найманих працівників + змішаний дохід + +дохід від активів + соціальні трансферти (7.1)

Сума витрат домогосподарств на ринку товарів визначає величину їх споживання, яке можна назвати приватним споживанням.

Витрати на приватне споживання менші за дохід домогосподарств. Це пояснюється тим, що не весь дохід домогосподарств надходить в їх розпорядження. Тому крім особистого доходу слід розрізняти особистий наявний дохід (дохід у розпорядженні).

Наявний дохід – це та частина сукупного доходу, яка залишається у розпорядженні суб’єктів приватної економіки після сплати податків і може бути використана на приватне споживання і заощадження.

Заощадження використовуються домогосподарствами для переміщення доходів з одного періоду в інший з метою регулювання в часі своїх витрат на споживання. При цьому вони враховують, що з часом вартість заощаджувальних грошей зростає. Тому слід розрізняти теперішню і майбутню вартість грошей.

Теперішня вартість грошей – це наявна сума грошей в поточному періоді. Майбутня вартість даної суми грошей визначається за допомогою нарахування складного процента на теперішню вартість цих грошей. Це означає, що майбутня вартість більше теперішньої вартості на величину процентів, нарахованих за кожний рік використання заощадженої суми грошей у майбутньому періоді. Така майбутня вартість складається із основної суми і процентів, що нараховані за попередні роки. Майбутню вартість грошей, обчислену на основі нарахування складного проценту, можна визначити за такою формулою

FV = PV (1 + r) ⁿ(7.2)

де FV - майбутня вартість,

PV - теперішня вартість,

r - ставка дисконту, тобто така ставка проценту, яка використовується для приведення грошових потоків до їх вартості в періоді, який приймається за базу розрахунків,

n - кількість років майбутнього періоду.

Для аналізу рівня диференціації доходів домогосподарств використовується крива Лоренца (рис.7.1).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 5. ГРОШОВИЙ РИНОК.	\|	Можливостей

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.