Основи вчення про Конституцію

ли, як правило, визнається, що преамбула має нормативне значення лише для тлумачення і застосування окремих положень конституції. Але в тому випадку, коли преамбула містить права і свободи, вона може мати також юридичне значення (проте це положення сьогодні не стосується Конституції України).

Основна частина конституції охоплює норми про права та свободи, про основи суспільного ладу, про систему та статус державних органів, про державну символіку, про порядок зміни

конституції.

Прикінцеві положення конституцій містять різноманітні норми. Тут зазвичай встановлюється строк набуття чинності конституцією, визначаються строки утворення органів, що вперше запроваджуються конституцією, строки видання органічного та

іншого законодавства.

Прикінцеві положення Конституції України вмішують дві статті, в яких визначено, що Конституція України набуває чинності з дня ЇЇ прийняття (ст. 160). А в ст. 161 зазначено, що день прийняття Конституції України є державним святом — Днем

Конституції України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 р. № 4-зп¹ Конституція України набула чинності в день її прийняття Верховною Радою України — 28 червня 1996 р. Моментом набуття чинності Конституцією України є момент оголошення результатів голосування за проектом Конституції України в цілому на пленарному засіданні Верховної

Ради України.

Перехідні положення визначають строки набуття чинності окремими конституційними нормами, які не можуть бути реалізовані одразу, порядок і строки заміни старих конституційних інститутів новими (наприклад, пункти 9, 11 Перехідних положень Конституції України). Іноді в перехідних положеннях установлено строки для видання законів, до яких відсилає конституція, або взагалі для приведення законодавства у відповід-

' Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення ч. 5 ст. 94 та ст. 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03.10.1997 р. № 4-зп // Офіційний вісник України. - 1997. - № 42 (30.10.97). - № 59.

Глава II

Основи вчення про Конституцію

ність до конституції (наприклад, абз. 1 п. 12, п. 13 Перехідних положень Конституції України). Досить часто норми, що містяться в перехідних положеннях, оформлюються не у вигляді статей, а із застосуванням особливої нумерації, аби підкреслити їх специфічний характер (так, Перехідні положення Конституції України пронумеровані арабськими цифрами і містять 14 пунктів). Ця частина конституції дуже важлива для застосування права, оскільки вказує на те, з якого часу підлягає застосуванню та або інша конституційна норма.

Додаткові положення до конституції не містяться у Конституції України, але зазвичай у конституціях вони оформлені інакше, ніж основна частина, і містять норми щодо тлумачення конституції, виключення із загальних правил, установлених конституцією, регулювання окремих питань.

Щодо писаних некодифікованих конституцій, то вони не мають жодної системи викладення матеріалу.

Класифікація конституції"! здійснюється за такими критеріями.

/. За часом дії:

1) тимчасові конституції, що можуть прийматися на встановлений строк або до настання певної події;

2) постійні конституції. Ними є більшість конституцій (у тому числі й Конституція України), але факт установлення необмеженого строку їх дії не означає їх вічність, а лише вказує на намір законодавця в момент їх прийняття. Відомі конституції, які встановлюють неможливість власного скасування (наприклад, Конституції Мексики, Греції).

//. За політичним режимом:

1) демократичні конституції, які гарантують широке коло прав і свобод, допускають вільне утворення і діяльність політичних партій, передбачають виборність установ влади тощо;

2) авторитарні конституції, які обмежують або забороняють діяльність політичних партій або встановлюють панування однієї партії, відкривають широкі можливості для ліквідації або суттєвого обмеження вимушено проголошених конституційних прав та свобод, скорочують повноваження представницьких органів;

3) тоталітарні конституції, які є різновидом авторитарних конституцій і для яких характерна висока ідеологічна насиче-

ність аж до визнання прихильності до певної ідеології (комунізму, ісламу тощо).

Слід мати на увазі, що іноді демократичні конституції слугують для прикриття авторитарного політичного режиму, а іноді, хоча й рідше, навпаки, демократичний режим зберігає впродовж певного часу авторитарну конституцію.

III. За формою правління:

1)монархічні;

2) республіканські.

IV. За формою політико-територіального устрою:

1) федеративні. Причому у федеративних державах діють зазвичай федеральні (національні) конституції та конституції суб'єктів федерації;

2) унітарні.

V. За порядком прийняття:

1)октройовані (даровані);

2) договірні;

3) «народні» (зміст цих понять ми розглянемо в наступному параграфі).

VI. За порядком внесення змін:

1)гнучкі;

2) жорсткі;

3) змішані (зміст цих понять ми розглянемо в наступному параграфі).

VII. За формою:

1) писані;

2) неписані;

3) змішані (значення цих понять було розглянуто вище)¹.

§ 4. Прийняття та зміна конституцій

Для прийняття конституції необхідно розробити її текст. Проекти конституцій, як правило, розробляють: місцеві органи влади, установчі збори, конституційні комітети (комісії) (як це мало місце в Україні при прийнятті чинної Конституції), парламент. Хоча, на думку О. Ф. Фрицького, текст Конституції

¹ Маклаков В. В. Зазнач, праця. — С. 62—65, 81—84.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.