Порушення водного обміну.

У дорослої людини на воду припадає 65 -70% маси тіла. Розрізняють: внуришньоклітинну рідину (45 -50% від маси тіла) і позаклітинну (20%). Остання складається з плазми крові (5%) та міжклітинної рідини (15%). Регуляція об'ємів рідини здійснюється нейроендокринною системою (вазопресин, альдостерон, тироксин та,ін.).

Види порушень водного обміну: зневоднення (дегідратація, гіпогідрація) та водне отруєння ( гіпергідратація).

1. Гіпогідратація, дегідратація розвиваються внаслідок первинного обмеження вживання води, або внаслідок надмірного виведення її з організму. Причини: важкий стан хворого (кома), сильне потовиділення, проноси, поліурії (нецукровий діабет ), обширні опіки.

Наслідки : зменшення об'єму крові, підвищення в'язкості крові, вповільнення кровообігу, гіпоксія, судоми.

2. Гіпергідратація - спостерігається після введення великої кількості води, особливо якщо це поєднується з порушенням видільної функції нирок. Причини: введення рідини ослабленим хворим та післяопераційному періоді, ниркова недостатність та інші. Набряк - нагромадження рідини в тканинах або порожнинах, внаслідок порушення обміну рідини між кров'ю та тканинами.

Види:

1. Анасарка - набряк шкіри і підшкірної клітковини.

2. Водянка - нагромадження рідини у порожнинах тіла. Ця рідина зветься - трансудат (має малий вміст білка 2 -3%).

Види набряків за механізмом розвитку процесу:

а) гемодинамічні (при підвищені венозного тиску),

б) онкотичні (залежать від концентрації білків у плазмі),

в) мембраногенні (при збільшенні проникності судинної стінки). Н-д: гемодинамічні - серцеві; онкотичні - ниркові, печінкові,

кахексичні (голодні); мембраногенні - ниркові, токсичні, нейрогенні,

алергічні. Наслідки набряків: дистрофії, атрофії.

Атрофія - прижиттєве зменшення об'єму органів, тканин і клітин, яке

супроводжується послабленням або припиненням їх функції.

Види:

1. Фізіологічна - спостерігається протягом усього життя людини, є результатом вікової інволюції. Н-д: атрофія пупкової артерії; у літніх людей - статевих залоз.

2. Патологічна - при патологіях (хворобах). Вона буває загальною та місцевою.

а) загальна атрофія (виснаження) - аліментарна, при раковій кахексії, гормональна та інші.

При загальному виснаженні підшкірна жирова клітковина відсутня , очі запалі, шкіра суха, зморщена, живіт втягнутий. Інколи мають місце голодні набряки в органах - дистрофія, кістки стають крихкими (остеопороз). Шкіра сіро-коричневого забарвлення (йде накопичення меланіну).

б) місцева атрофія - атрофія окремих органів або частин тіла.

Види:

1. Атрофія від бездіяльності - виникає внаслідок зниження функції органа. Н-д: атрофія м'язів при переломі кісток.

2. Атрофія від недостатності кровообігу (при атеросклерозі судин).

3. Атрофія від тиску (н-д: збоку пухлини, аневризми, сечі та ін.). Гідронефроз - атрофія паренхіми нирки від тиску сечі при закупорці сечоводів камінцями.

Гідроцефалія - атрофія головного мозку від тиску ліквору.

4. Нейротична атрофія - зв'язана з порушенням іннервації органа. Н-д: при травмі, пухлинах або запаленні периферичних нервів.

5. Атрофія від дії фізичних та хімічних факторів (н-д: під впливом променевої енергії, лікуванні кортикостероїдами).

Ознаки атрофії органа:

а) зменшення в розмірі,

б) поверхня у більшості випадків гладенька, а в нирках -зерниста.

в) органи мають буро-коричневий колір (бура атрофія органів) внаслідок накопичення у клітинах пігменту ліпофусцина.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення обміну кальцію.	\|	Тема: Пухлини. Старіння.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.