Класифікація.

ГОСТРА КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ

Чим довше хворий на гостру кишкову непрохідність живе до операції, тим менше він буде жити після неї.

Eliassor

1. Гостра кишкова непрохідність – це синдром, який характеризується порушенням проходження кишкового вмісту по шлунково-кишковому тракту. Частіше зустрічається у чоловіків 60 років. Виняток складає спайкова ГКН, яка частіше зустрічається у жінок. Якщо у 50-ті роки минулого століття частіше зустрічалась ГКН, зумовлена скрутом і вузлоутворенням тонких кишок, то сьогодні – злукова та обтураційна (спричинена пухлинами). ГКН складає 1,5-2 % від усіх ургентних хворих. Летальність при цій патології коливається від 5 до 30 % і залежить від термінів операційного лікування, кваліфікації хірурга, віку та супутньої патології хворих.

2.1. За походженням (природжена і набута).

2.2. За станом прохідності кишкового вмісту (повна і часткова).

2.3. За клінічним перебігом (гостра і хронічна).

2.4. За причинним фактором:

2.4.1. Механічна ГКН: странгуляційна (защемлення, скрут, вузлоутворення), обтураційна (пухлина, чужорідне тіло, клубок глистів, копростаз, стиснення зовні), мішана (інвагінація, спайкова).

2.4.2. Динамічна ГКН: спастична (неврогенна, істерична, отруєння окисом цинку, свинцю, миш’яку, нікотину, грибами) та паралітична (перитоніт, ушкодження спинного мозку, отруєння та ін.).

2.4.3. Гемостатична ГКН: емболічна, тромботична і травматична.

2.5. За рівнем непрохідності розрізняють високу ГКН (тонкокишкову) та низьку ГКН (тонко- та товстокишкову).

3. Патогенез та патоморфологія. При гострій обтураційній ГКН, починаючи чи від місця перешкоди проксимально кишечник роздувається переповнюється кишковим вмістом і газами. Стінка набрякає, потім стоншується, в ній виникають крововиливи, тромбози дрібних судин (вен), що призводить до некрозу. Для странгуляційної ГКН характерним є швидке порушення кровообігу, лімфовідтоку і альтеративно-деструктивні процеси. Найбільш виражені зміни є в місцях стиснення (странгуляційних ліній). Макроскопічно уражена петля спочатку синювато-червона, а через 20-24 години стає чорною з наявними крововиливами та тромбованими венами. Перерозтягнена привідна кишка стоншується, в ній наступає капілярний стаз, крововиливи, які уже через 20-24 години розповсюджуються від місця стиснення на 40-60 см. Деструктивні зміни відвідної петлі кишки нижче місця ураження простягаються до 8-10 см. Перерозтягнена кишка стає атонічною, через неї у вільну черевну порожнину транслокується кишкова мікрофлора. В черевній порожнині з’являється прозорий трансуда, який поступово стає мутним, темно-багряним з гнилісним запахом. Виникає перитоніт.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лікування защемлення.	\|	Характерні для ГКН симптоми.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.