МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.Хірургічна тактика. 3.2.1. Ургентна лапаротомія, коли стан хворого погіршується, гемодинаміка нестабільна, при УЗД наявність рідини у вільній черевній порожнині. 3.2.2. Динамічне спостереження, коли стан хворого стабільний, гемодинаміка стабільна, при УЗД рідина у вільній черевній порожнині відсутня, у печінці субкапсулярна гематома без ознак поширення. 3.2.3. Операція– основною метою є зупинка кровотечі з паренхіми печінки. Проводять ушивання розриву, резекцію частини або долі печінки. 3.3.4. Консервативна терапія – така ж, як і при кровотечах в просвіт шлунково-кишкового тракту. 4. Абсцес печінки – обмежена гнійна деструкція печінкової паренхіми. Основні причини: висхідна біліарна інфекція (холангіт), гематогенне поширення через систему ворітної вени (пілефлебіт), сепсис, контактне поширення, травма печінки. 4.1. Класифікація: первинні (бактеріальні і паразитарні), вторинні (нагноєння патологічних утворів печінки - кіст або пухлин; посттравматичні - гематоми або сторонні тіла). 4.2. Клінічна картина: 4.2.1.Біль – з’являється пізно, є нетиповим симптомом. 4.2.2.Виражена загальна слабість. 4.2.3. Втрата апетиту. 4.2.4.Адинамія. 4.2.5. Гектична лихоманка з пропасницею. 4.2.6. Пітливість. 4.2.7.Анорексія. 4.2.8.Нудота і блювання. 4.2.9.Жовтяниця – нетиповий і прогностично несприятливий симптом. 4.2.10.Гепато- і спленомегалія. 4.3. Діагностика: лейкоцитоз з зсувом формули вліво і появою токсичної зернистості нейтрофілів, підвищена ШОЕ, підвищення АЛТ і АСТ. Інформативним є УЗД печінки, КТГ та МРТ. 4.4.1. Повільно прогресуючий – характерний для поодиноких абсцесів, клінічні ознаки виражені нечітко. Діагноз встановити дуже складно. 4.4.2. Швидко прогресуючий – характерний для множинних абсцесів. Загальний стан хворого тяжкий, часто наявні ознаки синдрому системної запальної відповіді. 4.4.3. Ускладнений: перфорація у вільну черевну порожнину; емпієма плеври, абсцеси легень; гепатобронхіальні нориці; піддіафрагмальні або підпечінкові абсцеси. 4.5. Лікування: черезшкірна пункція і дренування абсцесу катетером «свинячий хвостик»; лапаротомія, розкриття і дренування абсцесу; резекція печінки. 5. Кіста печінки– патологічна обмежена порожнина з рідким вмістом, стінки якої встелені епітелієм (справжня) або без нього (несправжня). За даними автопсій недіагностовані за життя кісти печінки зустрічаються у 1,8 %. Як діагностична знахідка при виконання УЗ чи КТГ – 1-2 % випадків. У жінок зустрічаються у 3-5 разів частіше. Полікістоз печінки у 35 % хворих супроводжується полікістозом нирок, підшлункової залози, яєчників, головного мозку. Полікістоз печінки часто є природженою патологією. У 17 % хворих на кісти печінки зустрічається інша гепатобіліарна патологія. Читайте також:
|
||||||||
|