• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства

Х-------------------------------------------------------- .

центна 100 - знижка (%) кількість днів, на які надано

ставка кредит - період дії знижки

Чисельник першого дробу - знижка (%) є вартість 1 гр.од. кредиту, знаменник (100 - знижка (%)) - являє собою фонди, які можуть бути використані за умови, якщо знижка не буде надана. Другий дріб показує, скільки разів на рік використовуються зни­жки.

Слід зауважити, що ця формула дає точні результати у разі, коли усі витрати припадають на кінець року.

Існує інша формула, яка дає більш точні результати:

знижка

Реальна процентна ставка = (1- ----------)^m

1 - знижка

т - кількість разів використання кредиту на один рік.

Кредитна політика постачальників звичайно включає терміни кредитів, наприклад, «2/10, 30», що означає 2% знижки при оплаті протягом 10 днів після одержання рахунка, не буде знижки при оплаті від 10 до 30 днів, і після 30 днів до покупця будуть застосовуватися штрафи.

Короткострокове банківське фінансування можна розділити на:

Øзасоби овердрафта (сезонний кредит для забезпечення сезонних короткострокових потреб),

Øкороткострокові позички.

1. Засоби овердрафта:

üВартість залежить від фактичної суми і днів овердрафта,

üУ різних банків різні ставки,

üПереваги включають гнучкість і простоту відновлення / продовження,

üНедолік: доступні лише малому числу добре відомих підприємств.

2. Короткострокові позички:

відносно менш гнучкі ніж овердрафт при більш високій вартості.

Характерною рисою фінансування за допомогою кредитів є необхідність матеріальної гарантії або забезпечення кредиту. Формами забезпечення кредиту можуть бути:

- гарантії третьої сторони,

- товарні запаси підприємства;

- нерухоме майно;

- рухоме майно;

- цінні папери.

Так, умовами надання короткотермінового кредиту можуть бути достатня ліквідність позичальника або забезпечення позики дебіторською заборгованістю чи закладними. Середньотермінові кредити переважно потребують спеціальної застави (товарні запаси, обладнання, нерухоме майно). Довготермінові кредити здебільшого забезпечують нерухомістю, а кредит, наданий під заставу нерухомості, називається іпотечним.

Комерційні байки зацікавлені у здатності позичальника повернути борг і виплатити проценти. Тому, розглядаючи прохання підприємства про надання кредиту, комерційні банки звертають увагу на:

- ділову репутацію підприємства;

- ліквідність активів,

- забезпеченість кредиту;

- співвідношення суми власного і позичкового капіталу. Кредити надають також під боргове зобов’язання.

Боргове зобов’язання– цінний напір, що підтверджує зобов’язання банку надані кредит, а позичальника – повернути кредит і виплатити проценти в певні встановлені терміни. Конкретно в борговому зобов’язанні вказують:

суму кредиту;

- ставку процента;

- умови і терміни виплати кредиту;

- забезпечення боргу заставою, що підтверджує платоспроможність;

- інші умови, передбачені банком і позичальником.

Крім того, комерційні байки часто вимагають постійно підтримувати на розрахунковому рахунку фірми-позичальника певну суму (як звичайно, 10–20% від суми кредиту). Такий залишок називається компенсаційним залишком.

Вартість банківського кредиту залежить переважно від двох факторів, типу позичальника і типу ставки процента. Високу ставку встановлюють для ризикованих позичальників-і для невеликих кредитів.

Розрізняють три основні ставки процента з банківських кредитів:

ставка, що її розраховують методом простих процентів;

дисконтна ставка;

ставка, яку розраховують методом складних процентів

Вартість кредиту ( або реальну процентну ставку) при використанні методу простих процентів обчислюють за формулою:

Якщо умовами контракту передбачено компенсаційний залишок, то реальну процентну ставку визначають за формулою:

У цьому випадку необхідно укладати контракт на суму більшу, ніж потреби підприємства.

Суму кредиту вираховують за формулою:

Використання дисконтної ставки означає, що підприємство-позичальник реально отримує за кредит суму меншу, ніж встановлене боргове зобов’язання, що підвищує його реальну вартість.

Реальну процентну ставку за методом дисконтування визначають за формулою:

Кредити, ставки яких розраховують за методом складних процентів, надають переважно за позиками на виплату. Реальну процентну ставку при використанні методу складних процентів на практиці розраховують за спрощеним методом:

У процесі вибору конкретного комерційного банку як потенційного кредитора необхідно враховувати результати аналізу його фінансової звітності, поточні повідомлення Національного банку про діяльність комерційних банків, надійність банку тощо.

Кредит консорціумний - сумісний кредит групи банків.

Кредит роловер - короткостроковий або середньостроковий кредит з варіаційним процентом, який фіксується кожні 2-6-12 місяців відповідно до поточної Лондонської міжбанківської облікової ставки (Лібор).

Онкольна позика – тип надстрокового кредиту, який може бути запитаний до сплати у будь-який час без попередження. Використовується біржовими брокерами для здійснення несподіваних операцій.

Толінг

При толінгу підприємство одержує сировину за нульовою ціною, обробляє її і повертає готовий продукт власникові за відповідну винагороду.

ØПлата за толінг може бути у вигляді коштів або частини готової продукції.

ØЕкономічний прибуток в основному одержує власник матеріалів, що продає їх покупцеві; оброблювач одержує тільки плату за обробку. Оброблювач повинний переконатися в тім, що його робота адекватно компенсується.

ØУ деяких випадках толінг підлягає державному квотуванню.

Власник сировини використовує толінг, якщо:

Øсам власник не є оброблювачем,

Øвласник не має досить потужностей для обробки усієї своєї сировини, але має достатній ринок для реалізації кінцевого продукту,

Øінше підприємство може обробити сировина набагато дешевше.

Підприємство-оброблювач може використовувати цю схему, якщо:

Øвоно в даний момент не має інших засобів фінансування і способів придбання сировини і хоче продовжувати операції з надією одержання інших способів придбання сировини в найближчому майбутньому,

Øйому потрібно збільшити завантаження потужностей для розподілу постійних витрат між толінговими і нетолінговими операціями, роблячи нетолінгові операції більш прибутковими.

Взаємозалік - зручна форма розрахунків (якщо вона дозволена урядом)

ØПри взаємозаліку дві або більш сторони погашають грошові зобов'язання шляхом постачання товарів.

ØХоча це і негрошова угода, будь-яке прийняття товару від постачальника до постачання товару іншій стороні рівносильна короткостроковій позиці.

Факторинг (продаж або дисконтування дебіторської заборгованості)

Факторинг — це комплекс послуг, що надають­ся фінансовим посередником підприємству з метою усунення проблем, пов'язаних із несвоєчасним пога­шенням дебіторської заборгованості. Залежно від потреб клієнта факторингові послуги включають купів­лю боргів підприємства-кредитора, факторингове кре­дитування, управління дебіторською заборгованістю, її облік, інкасування тощо.

Поява й розвиток ринку факторингових послуг по­в'язані значною мірою з постійним зростанням конку­ренції на ринку товарів та послуг, удосконаленням форм і методів взаємодії між суб'єктами підприємниць­кої діяльності, між споживачами та виробниками про­дукції. Більшість корпорацій, що здійснюють сьогодні свою діяльність на ринках промислово розвинених країн, мають відповідні галузям і пропорційні до су­марних активів стабільні обсяги дебіторської та креди­торської заборгованості. Це є наслідком широкого ви­користання в підприємницькій діяльності механізму комерційного кредитування. Якщо значні обсяги кредиторської заборгованості свідчать про відповідні об­сяги фінансових ресурсів, що перебувають у тимчасо­вому розпорядженні підприємства, то значні обсяги дебіторської заборгованості свідчать про неможливість використання відповідної суми коштів. Кошти надхо­дять у розпорядження підприємств тільки в разі пога­шення дебіторської заборгованості.

Оскільки механізм комерційного кредитування є необхідною умовою функціонування підприємницьких структур в умовах сучасної ринкової економіки, проблема на сьогодні полягає не в погашенні в повному обсязі дебіторської заборгованості, а в ефективному управлінні нею. Як правило, проблеми з управлінням і своєчасним погашенням дебіторської заборгованості виникають у підприємств, що перебувають на етапі зро­стання: розширюють виробництво, займаються осво­єнням нових видів продукції та пошуками нових ринків збуту. Іноді підприємства не можуть забезпечити своє­часне погашення дебіторської заборгованості та над­ходження коштів через різке збільшення обсягів реалі­зації у кредит або надання кредитів покупцям на три­валий строк (наприклад, при експортних операціях).

У таких випадках підприємства звертаються за до­помогою до факторингових фірм, які спеціалізуються на торгових боргах, зокрема, управляють боргами, ви­купають їх, надають кредити під дебіторську заборгованість.

При управлінні боргами клієнта фірма-фактор здійснює управління рахунками-фактурами клієнта, веде бух­галтерський облік продаж, виконує кредитний контроль та отримує борги. Купуючи борги клієнта, фактор бере на себе ризики втрат за безнадійними боргами, і здійснює в такий спосіб страхування клієнта від збитків за безна­дійними боргами. В більшості випадків фактор купує бор­ги клієнта без права регресу. Це означає, що фактор не потребує повернення своїх коштів, якщо борги клієнту не повертаються.

У разі кредитування клієнта під забезпечення дебі­торської заборгованості факторингова фірма забезпечує надходження коштів клієнту авансом до моменту отри­мання боргів. Розмір кредиту визначається обсягом дебіторської заборгованості і, як правило, не переви­щує 80 % обсягу заборгованості. Так, якщо обсяг про­даж у кредит клієнтом становить 100 000 грн на місяць, фактор може надати кредит у розмірі 80 000 грн. При цьому на відміну від банківського кредитування не збільшується валюта балансу. В активах балансу сума дебіторської заборгованості зменшується на суму 80 000 грн, на відповідну суму збільшується залишок грошових коштів на рахунку, тоді як сума кредитор­ської заборгованості в пасивах не змінюється.

На відміну від банківського кредитування, яке ба­зується на попередніх даних про клієнта протягом кількох років, кредитні послуги фактора ґрунтуються на оперативній інформації та на даних про дебіторів клієнта. Крім того, фактори часто надають позики під забезпечення такими активами, які непридатні для банківського кредитування.

Факторингові компанії переважно фінансують підприємства, що швидко розвиваються. Для того щоб зменшити ризики у своїй діяльності до припустимого рівня, факторингові компанії надають послуги під­приємствам середніх розмірів, що працюють на ринку з низьким ризиком, продають продукцію вузького асор­тименту та мають невелику кількість клієнтів. При цьому перевагу віддають підприємствам, у яких на од­ного дебітора не припадає значна частка загального обо­роту та несплачених боргів.

Плата за факторингові послуги складається з плати за управління дебіторською заборгованістю, плати за кре­дитні операції та комісійної винагороди за обслуговуван­ня. Плата за управління дебіторською заборгованістю становить 0,1—1 % річного обороту клієнта. Розмір процента за кредит установлюється на рівні ринкової процен­тної ставки за короткостроковими кредитами, збільшеної на 2—4 % для компенсації ризику неповернення. Комісійна винагорода коливається від 0,5 до 3 % суми заборгованості.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IV група- показники надійності підприємства
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. WEB - сайт підприємства в Інтернет
7. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
9. Автоматизація банківської діяльності в Україні
10. Автоматизація метрологічної діяльності
11. Автопідприємства вантажних автомобілів
12. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Переглядів: 1603