Юридичний словник

Система права– це об’єктивно зумовлена внутрішня структура права, що складається із взаємопов’язаних норм, логічно поділених на галузі, підгалузі та інститути.

Галузь права– велика впорядкована сукупність правових норм, що регулює певний тип подібних суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.

Підгалузь права– система однорідних предметно–пов’язаних інститутів певної галузі права.

Інститут права –впорядкована сукупність правових норм, що регулює певний вид (групу) суспільних відносин.

Субінститут права– це впорядкована сукупність юридичних норм, регулюючих конкретний різновид суспільних відносин, що перебувають у рамках певного інституту.

Предмет правового регулювання– це тип суспільних відносин, що регулює певна галузь, це те, що підлягає правовому регулюванню.

Галузевий метод правового регулювання– це характерний для кожної галузі права набір способів впливу права на суспільні відносини, це те, якправо впливає на них.

Імперативний метод –це метод владних розпоряджень, що містить в собі, як правило, норми–заборони і норми–зобов’язання.

Диспозитивний метод є протилежним імперативному. Він дає суб’єктам можливість самостійно встановлювати правила власної поведінки в рамках закону.

Публічне право — це система правових норм, що регулюють відносини між державними органами, а також між державою та особою і суспільством, що складаються у процесі організації та здійснення державної влади.

Приватне право –це система правових норм, що регулюють відносини між приватними фізичними та юридичними особами.

Матеріальне право– це сукупність норм, що безпосередньо регулює суспільні відносини.

Процесуальне право– це сукупність норм, що регулює діяльність з реалізації матеріальних норм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.	\|	ТЕМА 15. ФОРМИ ПРАВА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.