Юридичний словник

Джерело права в матеріальному сенсі– це система об’єктивних потреб суспільного розвитку, зокрема, суспільні відносини та інтереси, що потребують юридичного оформлення.

Джерело права в ідеальному сенсі– це віддзеркалення матеріального джерела права у правосвідомості законодавця та інших суб’єктів правотворчості, усвідомлення ними об’єктивних потреб суспільного розвитку.

Джерело права в пізнавальному сенсі –це підготовчі документи і матеріали, проекти нормативно–правових актів, що використовуються при тлумаченні юридичних текстів.

Джерело права у формальному сенсі– це юридично оформлений результат ідеологічного усвідомлення об’єктивних потреб суспільного розвитку.

Правовий звичай –стійке правило поведінки, що стихійно склалося й офіційно визнане державою.

Юридичний(судовий або адміністративний) прецедент– рішення по конкретній справі, якому надана нормативна сила і яке служить зразком для вирішення аналогічних справ.

Нормативно–правовий акт –письмовий документ, виданий у встановленому порядку компетентним органом держави і що містить правові норми загального характеру.

Нормативний договір –це угода між двома і більше суб’єктами правотворчості, що містить обов’язкові для них приписи.

Юридична доктрина– це науково оформлені концептуальні ідеї, направлені на вдосконалення права, що містяться в працях учених–юристів.

Релігійний текст– це священна для віруючих книга або послання глави церкви (релігійної організації), що містить, разом із релігійними, правові норми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.	\|	ТЕМА 16. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ – ОСНОВНА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.