Правопис прийменників

1.Разомпишуться:

а) Складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо.

б) Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, понад, поперед, посеред, проміж.

2.Через дефіспишуться складні прийменники з початковими з-, із-: з-за, (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-посеред, з-попід, з-проміж.

3.Окремо пишуться прийменникові сполуки у(в) разі, під кінець, під час, що ж до.

Сполучник як частина мови

Сполучник(рос. союз) – це службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення.

За будовою сполучники поділяються на три групи: прості (і, ні, але, бо, та), складні (проте, щоб, якби, якщо, якже), складені (тому що, через те що, внаслідок того що).

За значенням сполучники поділяються на сурядні й підрядні:

а) сурядні – поєднують рівноправні члени речення або частини складного речення. Вони поділяються на єднальні (і, й, також, ні…ні, не тільки…, а й), протиставні (але, а, зате, проте, однак), розділові (або, чи, або…або, чи…чи, то…то).

б) підрядні – сполучають підрядну частину речення з головною. Поділяються на порівняльні, часові, причинові, мети, умовні, допустові, наслідкові: як, немовби, ніби; бо, тому що; після того як, як тільки; щоб, для того щоб; якщо, якби; незважаючи на те що, нехай; так що.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Вживання сполучників у професійному мовленні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.