Організаційно-лікувальна тактика

Визначається необхідність госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії), або можливість консервативного та амбулаторного лікування з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії.

Можливість застосування спеціальної дієти, холоду, лазерної коагуляції, електрокоагуляції, лікарських препаратів (мазь Безорнил, Постеризан-форте, Ауробин, капсули Детралекс, Цикло 3 форт, Флебодиа, Венолан), препаратів крові, оперативних втручань. Алгоритми поповнення крововтрати.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1.Важливість вивчення перебігу захворювань, що призводять до появи синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

2.Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

3.Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

4.Чому важливо знати час та дату початку захворювання у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

5.Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилось хворому з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

6.Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

7.Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу

хвороби та життя?

8.Які зміни можливо виявити при огляді хворого з синдромом гострої та хронічної

кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

9.Які зміни можливо виявити при фізікальному обстеженні хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

10.Які зміни можливо виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

11.На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу?

12.Яку діагностичну програму необхідно призначити хворому з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

13.За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу?

14.Особливості диференційної діагностики гострої та хронічної кровотечі з верхньої та нижньої частин травного каналу ?

15.Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму

захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?

16.Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-

статистичну класифікацію хвороб ?

17.Які покази до переливання крові та її компонентів ?

18.Які покази для вибору оперативного лікування у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

19.Які принципи надання догоспітальної медичної допомоги у хворого з гострою кровотечею в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту ?

20.Основні принципи консервативного лікування хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Диференційний діагноз	\|	ЗАДАЧА 1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.