• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Визначення температури плавлення

ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи

“Методи виділення, очистки та ідентифікації органічних речовин ”

Для студентів напрямів підготовки

6.051301 “Хімічна технологія ” та

6.051701 “Харчові технології та інженерія ”

денної та заочної форм навчання

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри хімії та ХТНР

протокол № 5 від 05.01 2011

та Методичною радою ЧДТУ

протокол №___ від ______2011

Укладачі: Осипенкова Ірина Іванівна, к.т.н., доцент

Бененко Сергій Петрович, аспірант

Рецензент: В’язовик Віталій Миколайович, к.т.н., доцент

Методи виділення, очистки та ідентифікації органічних речовин: методичні вказівки до виконання лабораторної роботи для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.051301 «Хімічна технологія» та

6.051701 «Харчові технології та інженерія» / Укл. І.І. Осипенкова,

С.П. Бененко. – Черкаси: ЧДТУ, 2011. – 16с.

Методичні вказівки допоможуть студентам навчитися виділяти індивідуальні речовини із сумішей природних і добутих методами хімічного синтезу; очищувати їх та встановлювати основні фізико-хімічні константи; користуватися довідниковою хімічною літературою.

ЗМІСТ

1. Дослід №1. Визначення температури плавлення 4

2. Дослід №2. Визначення температури кипіння 5

3. Дослід №3. Очистка твердої речовини методом

перекристалізації 6

4. Дослід №4. Екстракція органічних речовин 8

5. Дослід №5. Сублімація 9

6. Дослід №6. Очистка органічної речовини перегонкою

при атмосферному тиску 10

7. Дослід №7. Очистка органічної речовини перегонкою

з водяною парою 13

8. Перелік рекомендованої літератури 16

ВСТУП

При виконанні лабораторних робіт «Методи виділення, очистки та ідентифікації органічних речовин» студент має навчитися виділяти індивідуальні речовини із сумішей, природних і добутих методами хімічного синтезу; очищувати їх та встановлювати основні фізико-хімічні константи; користуватися довідниковою хімічною літературою. Заняття передбачають закріплення і розширення теоретичних знань та застосування їх для вирішення практичних завдань при проведенні синтезу, а також формування у студентів навичок проведення дослідних робіт. Для поглибленого вивчення теоретичного матеріалу подається перелік рекомендованої літератури.

Лабораторна робота з теми: «Методи виділення, очистки та ідентифікації органічних речовин»

Мета роботи: набуття практичних навичок, визначення фізико-хімічних констант твердих та рідких речовин, проведення процесів виділення та очистки органічних сполук.

Дослід №1

Визначення температури плавлення

Температурою плавлення вважають інтервал від початку до повного розплавлення цієї речовини. Чим чистіша речовина, тим менший цей інтервал. Різниця між температурою, при якій з’являється рідка фаза, і температурою повного розплавлення для чистих сполук не перевищує 0,5 – 1˚ С.

Температура плавлення чистих речовин за стабільних умов є константою, і важлива для характеристики їх чистоти та для ідентифікації.

Хід роботи. Монтують прилад, до якого входять: штатив, колба з теплоносієм (сірчана кислота, вазелінове масло, дибутилфталат) і скляний капіляр.

Рис.1. Прилад для визначення температури плавлення

Перекристалізовану речовину ретельно розтирають на годинниковому склі або в ступці. Відкритим кінцем капіляра набирають невеличку кількість речовини і кидають його запаяним кінцем донизу в скляну трубку довжиною 80-90 см, поставлену вертикально на лабораторний стіл. Операцію наповнення капіляра повторюють кілька разів, доки у ньому не утвориться цільний стовпчик речовини висотою 2-3 мм. Наповнений капіляр закріплюють гумовими кільцями на термометрі так, щоб проба речовини перебувала на рівні кульки термометра. Обігрівання приладу регулюють так, щоб температура піднімалась із швидкістю 1˚С за хвилину. При цьому уважно стежать за станом стовпчика речовини у капілярі, зазначаючи всі його зміни – зміну забарвлення, розкладання, спікання, намокання тощо. Початком плавлення вважають виникнення першої краплі в капілярі(t₁), а закінченням – закінчення розплавлення останніх кристаликів речовини (t₂). Інтервал температур (t₂ - t₁) називають температурою плавлення даної речовини (tпл).

Завдання. Замалюйте прилади. Запишіть результати досліду, зробіть висновок.

Питання для контролю знань:

1. Яка температура називається температурою плавлення певної речовини?

2. Визначення чистоти речовини за температурою плавлення?

3. Методика визначення температури плавлення в капілярі?

4. Як визначають температуру плавлення речовин, що сублімуються?

5. Теплоносії, які використовують у пристрої для визначення температури плавлення?

6. Що вважається початком і що закінченням плавлення?

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. CMM. Визначення моделі зрілості.
3. I визначення впливу окремих факторів
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. А) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.
9. А) Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
11. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
12. А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів

Переглядів: 836