Основні поняття

1. Основою для вивчення типологічної структури ландшафту служать матеріали його картографування. Однієї ґрунтової карти недостатньо для проведення якісної оцінки земельного фонду. Для проведення прогнозно-передпроектних землевпорядних робіт необхідне ландшафтне обстеження території і складання середньо- і великомасштабних ландшафтних карт, які з позицій множинності ландшафтних територіальних структур називаються картами генетико-морфологічної ЛТС.

При великомасштабному ландшафтному картографуванні (М 1:100000 і більше) на карті виділяються морфологічні частини ландшафту - урочища і фації (мікрогеохори і геотопи), які складають його конкретний вигляд та властивості.

Одна з основних задач комплексного вивчення ландшафтних особливостей території полягає у виявленні геосистем, нанесенні їх ареалів на карту, їх типізації і оцінці природних можливостей для сільського господарства, та інших потреб.

Технологія ландшафтного картографування передбачає:

1) Складання ландшафтної карти-гіпотези, за якою намічаються польові маршрути, вузлові ділянки для комплексного вивчення геосистем (точки спостереження).

2) Рекогносцірувальне обстеження території.

3) Власне польова ландшафтна зйомка.

Основним методом великомасштабного картографування ландшафтів є маршрутно площова зйомка - сполучення маршрутів з комплексним дослідженням морфологічної структури ландшафтів на вузлових ділянках. На вузлових ділянках визначають літологічний склад поверхневих відкладів, форми рельєфу, умови зволоження, ґрунтово-рослинний покрив, сучасні фізико-географічні процеси, що змінюють ландшафт.

Вся інформація реєструється у спеціальних бланках, які заповнюються у полі. Крім опису окремих точок, встановлюються межі геосистем.

3. Підчас маршрутних спостережень між вузловими ділянками закладаються комплексні польові ландшафтні профілі, вони дають змогу просліджувати взаємозв’язки природних компонентів ландшафтно-типологічних комплексів по вертикалі, виявити їх поширення в різних природних районах, встановити їх специфічні природні особливості.

На ландшафтних профілях показують:

- геологічний фундамент у кольорі, або штриховкою;

- ґрунтові різновиди (літерними символами і кольором);

- рослинність (арабськими цифрами або кольором);

- форми рельєфу (римськими цифрами);

- геосистеми (назва прописом);

- по осі ординат відкладаються відмітки точок у метрах;

- по осі абсцис відкладаються відстані у км (масштаби стандартні);

- межі геосистем показують суцільними або пунктирними лініями.

Межі між геосистемами (видами геосистем) визначаються переважно за орогеоморфологічними і ґрунтово-біологішими критеріями. Ознаками розмежування урочищ (мікрогеохор) частіше є відмінності у літологічній будові та рослинному покриві. Виділення фацій (геотопів) в середині урочищ проводять за зміною рослинності, як найкращого індикатора (див. практичну роботу № 2).

Норма часу (за навчальною програмою): 2 год.

Питання для обговорення

1. Основні одиниці ландшафтного картографування.

2. Великомасштабні ландшафтні карти.

3. Карта-гіпотеза.

4. Маршрутно-площова зйомка

5. Фації на середньомасштабних ландшафтних картах

Рекомендована література: [8, 9, 13, 1, 18].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практичне заняття № 4	\|	Основні поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.