Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні поняття

1. При ландшафтному картографуванні беруться до уваги всі природні фактори даного природного комплексу (геосистеми). Значення дах факторів різне (див. практичні роботи № 2,8). Так, за М.А. Солицевим, для виділення самостійного ландшафту (макрогеохори) необхідні такі основні умови: 1) територія повинна мати однорідний літологічний фундамент; 2) після утворення фундаменту наступна історія розвитку ландшафту на всьому його просторі повинна була протіка­ти однаково (врахування зледеніння, морської трансгресії тощо); 3) клі­мат однаковий на всьому просторі ландшафту. За таких умов на тери­торії кожного ландшафту створюється певний набір скульптурних форм рельєфу, водойм, ґрунтів, біоценозів і, в результаті, простих геосистем - урочищ і фацій (мікрогеохор і геотопів). Іншими словами однорідність ландшафту полягає у єдності геоло­гічного фундаменту, типу рельєфу і клімату.

Основними ознаками, що обумовлюють просторову диференціацію ланд­шафтів і урочищ є будова і властивості геологогеоморфологічної основи і біогенні компоненти (ґрунт, рослинність і тваринний світ). У меншій мірі - кліматичні і гідрологічні фактори (місцевий клімат, режими зво­ложення і стоку тощо), тому що вони більш мінливі.

Сучасні сільськогосподарські угіддя не слід приймати у якості мор­фологічних одиниць ландшафтів. Необхідно знаходити природні межі, тобто встановлювати межі природного ландшафту.

Виділення геосистем і їх картографування рекомендуємо проводити у послі­довності: урочище - ландшафт. Тобто виділені урочища групуються за принципом однорідності (подібності) основних ландшафтотворних факторів (крутизна схилів, ступінь і глибина розчленування, експозиція та ін.). Групи урочищ об’єдну­ють у відповідні ландшафти.

Необхідно проводити екстраполяцію даних на території, не охопленій дослідженнями.

Кожному виду урочищ (мікрогеохор) на ландшафт­ній карті присвоюється свій цифровий індекс і певний колір розфарбуван­ня, що складає основу легенди до ландшафтної карти.

Легенду до ландшафтної карти рекомендуємо укладати з урахуванням таких положень:

1) Геосистеми (їх групи) у легенді розташовуються у послідовності: від вододільних до заплавних (долинних), від сухих місцеперебувань до вологах, від геосистем з легкими за механічним складом відкладами до геосистем з відк­ладами важкого гранулометричного складу (торфові-піщані-супіщані-суглинкові-глинисті), від потужних відкладів до малопотужних, від незмитих ґрунтів до змитих і т. ін.

2) Схили балок (особливо круті) на карті узагальнюються.

3) При виділенні терасових геосистем головна увага приділяється їх природ­ним властивостям, відкладам, якими вони складені тощо. Номер тераси в їх назві не пишеться

4) При виділенні геосистем за ступенем зволоженості потрібно враховувати властивості ґрунтів і рослинного покриву (неоглеєні, глеюваті, глейові, болотні ґрунти; сухі, вологі, заболочені ліси; короткозаплавні, довго-заплавні луки тощо).

5) Геосистеми повинні розташовуватись у порядку зростання ієрархії, а саме: урочища (види міркогеохор), ландшафти (види макрогеохор).

6) Групи урочищ (урочища) нумеруються арабськими цифрами, ландшафти - римськоми цифрами.

7) Зміст кожної геосистеми розкривається чотирма ознаками: рельєф четвертинні відклади, ґрунт, рослинність. Наприклад: „Нижньотерасова рів­нина, складена супісками з дерновими ґрунтами під сосняком зеленомоховим”. Якщо замість природної рослинності нині існують сільськогосподарські угіддя, вказу­ють: „під ріллею”, або „розорані”.

8) Урочища слід групувати за оро-геоморфологічними ознаками, або за ступенем дренованості території (за завданням викладача).

9) Назви ландшафтам присвоюються за власними назвами найближчих гео­графічних об’єктів, або населених пунктів.

Шляхом ландшафтного картографування земельного фонду виконуєть­ся одне з головних завдань вивчення природно-територіальної диферен­ціації конкретного району - вивчення ландшафтно-типологічних відмінностей. Ландшафтні карти, поряд з іншими даними є вихідним матеріалом при розроб­ці систем ведення сільського господарства, схем і проектів землеустрою.

Рекомендована література: [8, 9, 13, 17, 18].


Читайте також:

  1. I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  3. II. Основні засоби
  4. II. ОСНОВНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ
  5. II. Поняття соціального процесу.
  6. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  7. III. Основні обов'язки робітників та службовців
  8. IV. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ПЕРШУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПОТЕРПІЛИМ.
  9. IV. Основні обов'язки адміністрації
  10. V. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  11. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  12. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.




Переглядів: 273

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні поняття | Практичне заняття № 6

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.