Визначення амплітуди рухів у суглобах

Оцінка функціонального стану пошкодженого сегмента кінцівки починається з вивчення обсягу активних та пасивних рухів в суглобах. Рухи, які здійснюються у сагітальній площі, називаються згинанням та розгинанням (флексiя, екстензiя). У фронтальній площині можливі відведення (абдукція) та приведення (аддукція). Крім того, виділяють рухи навколо продольній осі: внутрішню та зовнішню ротацію. Визначення обсягу активних рухів (вони здійснюються хворим), а також пасивних рухів (вони здійснюються дослідником) доцільно проводити у порівнянні із непошкодженим суглобом.

Вимірювання обсягу активних та пасивних рухів проводять за допомогою кутоміра. Бранші кутоміра розташовують вздовж осей сегментів кінцівки. Записують амплітуду рухів із використанням нуль-прохідного методу (відхилення кінцівки від нульового положення суглоба кінцівки).

Обмеження рухів у суглобі називається контрактурою. Контрактура може бути згинальною, розгинальною, привідною, відвідною, ротаційною. За походженням контрактури можуть бути мiогенні, неврогенні, артрогенні, десмогенні, змішані. Значне обмеження рухів у суглобі з амплітудою не більш, ніж 10^о називається ригідністю. Вітсутність рухів у суглобі називається анкілозом. Виділяють два види анкілозу: фіброзний (при якому спроба пасивних рухів у суглобі викликає больові відчуття) та кістковий (при якому при спробі пасивних рухів больових відчуттів немає).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пальпація	\|	Вимірювання довжини та окружностi кінцівок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.