Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Підсумок

Фізкультурно-спортивне товариство “Спартак” має давню історію. Воно було засновано у 1935 році, а перестало існувати у середині 80-х років, в результаті проведенні глобальної реорганізації і утворення Об’єднаного фізкультурно-спортивного товариства профспілок. В незалежній Україні, на початку 90-х років було розпочато процес відновлення цього уславленого товариства. Було сформовано Центральну раду товариства. Однак тривав він не дуже активно. В окремих областях були відновлені і почали працювати обласні ради 9довгий час таких було 8). У березня 2003 року обласна рада товариства почала функціонувати у Львівській області. Ініціатором відродження обласної ради товариства стали профспілки: “Укртелекому”, “Львівських авіаліній”, “Укрпошти”, “Львівгазу”, “Соціального прогресу” “Квараз мікро”, ТзОВ “Замок”, Академія ветеринарної медицини, СК “Глобус”, федерація вільної боротьби Львівщини. Детальної інформації про діяльність цього товариства поки що не має.

На час утворення Львівської обласної ради “Спартак”, такі ради функціонували вже у 23 областях України.

Законодавча база та організаційне регламентування діяльності громадських організацій

На початку 90-х років в Україні розпочався процес активного формування мережі фізкультурно-оздоровчих клубів. Однією із причин активізації їх утворення був Закон України “Про об’єднання громадян”, на підставі якого почали працювати фізкультурно-спортивні організації.

Зупинимося дещо детальніше на змісті цього Закону, адже ця інформація стане у нагоді тим, хто після закінчення інституту буде працювати у клубах, які надають фізкультурно-оздоровчі послуги населенню, але мають статус об’єднання громадян.

Зокрема важливо те, що:

· Верховна Рада надає пільги в оподаткуванні доходів від комерційної діяльності, яку проводять об’єднання громадян, створених ними установ та організацій;

· Територія діяльності самостійно визначається об’єднання громадян;

· Рішення про заснування об’єднань громадян приймаються установчими або загальними зборами;

· Засновниками можуть бути особи, які досягли 18-річного віку, а молодіжних і дитячих організацій – 15-років.

Документом організаційного регламентування діяльності об’єднання громадян є статут. Статут повинен містити;

1. Назву об’єднання громадян (відмінну від існуючих);

2. Мету та завдання діяльності;

3. Умови і порядок прийому та вибуття;

4. Права та обов’язки членів об’єднання ;

5. Порядок утворення і діяльності структурних підрозділів, осередків та їх повноваження;

6. Джерела надходження і порядок використання коштів;

7. Порядок звітності, контролю здійснення комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань.

Статут об’єднання громадян не повинен суперечити законодавству України. Офіційне визнання об’єднання громадян здійснюється шляхом їх реєстрації, у наслідок якої вони набувають статусу юридичної особи (мають печатку, бланк, рахунок, атрибутику та ін).

Об’єднання громадян забов’язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статичну звітність, зареєструватися в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Клуби, які утворені та функціонують на Львівщині, надають фізкультурно-оздоровчі послуги населенню і проводять фізкультурно-спортивні заняття з: атлетичної гімнастики, шейпінгу, ритмічної гімнастики (аеробіки), фіт несу, плавання, бігу, східних єдиноборств та ін. Їх юридичний статус - об’єднання громадян – не передбачає отримання прибутків. Платня за заняття (членські внески) скеровуються на подальший розвиток клубів та виконання статутних завдань.

Активізація громадського руху в незалежній Україні є причиною утворення ряду громадських організацій в сфері фізичної культури. Одним з прикладів таких організацій є У к р а ї н с ь к а С п о р т и в н а А с о ц і а ц ія (УСА), яка має свої організації в ряді західних областей України. Організація УСА є регіональною громадською організацією, що об'єднує на добровільних засадах спортивних фахівців, спортсменів, шанувальників спорту, аматорів.

УСА діє методами демократичного самоуправління, об'єднує індивідуальних і колективних членів. Вищим керівним органом УСА є конференція або загальні збори, що скликаються не рідше 1 разу на рік. Для організації практичної діяльності на них обирається координаційна рада, голова, заступники, ревізійна комісія.

Програмними цілями УСА є популяризація та розвиток фізичної культури, активізація громадської думки, ініціативи спортивної громадськості у національному відродженні українського спорту, гуманізації спортивної діяльності, соціальної та правової захищеності спортсменів та фахівців.

УСА є юридичною особою, має свій друкований орган, атрибутику. Кошти її утворюються за рахунок добровільних внесків, прибутків від виробничої, комерційної, посередницької, видавничої, рекламної, іншої госпдаоської діяльності, надходжень від благодійних та інших заходів.

Продовжуючи знайомство з громадськими організаціями, що виникли в сфері фізичного виховання і спорту в останні роки, слід назвати С п о р т и в н у с п і л к у с т у д е н т і в У к р а ї н и та С п о р т и в н у с п і л к у у ч н і в с ь к о ї м о л о д і У к р а ї н и . Організації залучають у фізкультурний рух студентів та школярів, а також репрезентують студентський та шкільний спорт України на міжнародних змаганнях.

Спілки є юридичною особою, мають у своїй структурі обласні організації, що працюють у більшості областей України. Організаційна побудова, порядок виборів керівних органів Спілок є традиційними для громадських організацій.

Первинні осередки в загальноосвітніх школах і ПТУ традиційноназиваються колективами фізкультури. У колишньому СРСР в кожному навчальному закладі формально існувала ця первинна ланка фізкультурного руху, яку, знову ж таки формально очолював керівник навчального закладу – директор, який обіймав посаду голови колективу фізкультури.

За час існування незалежної України, колективи фізкультури в багатьох навчальних закладах перестали існувати навіть формально. Це не сприяло активізації фізкультурної роботи з учнями. У ЦКП “Фізичне виховання – здоров’я нації”( період впровадження якої – до 2005 року) перед МОіН було поставлено задачу утворення у навчальних закладах спортивних клубів, які змогли би замінити давно практично не існуючі колективи фізкультури.

Для виконання вищезазначеного завдання у березні 2002 року Міністром освіти було видано наказ “Про утворення фізкультурно-спортивних клубів у вищих, середніх і професійно-технічних навчальних закладах”, яким одночасно затверджувався “Типовий Статут фізкультурно-спортивного клубу спортивної спілки учнівської молоді загальноосвітнього та професійно-технічного навчального закладу”.

Типовий статут є основним документом для розробки Статутів клубів, які створюються у навчальних закладах, можуть відрізнятися один від одного і є документом організаційного регламентування діяльності клубу після затвердження загальними зборами або конференцією.

Якщо до 2002 року в окремих навчальних закладах було ініційовано утворення клубів і вони успішно функціонують (приклад – спортивний клуб Сихівської гімназії), їх діяльність не заперечується, а лише необхідна перереєстрація згідно умов, зазначених у Типовому статуті.

Ініціатором утворення спортивних клубів у навчальних закладах, їх юридичним та фінансовим гарантом виступають Ради загальноосвітніх чи професійно-технічних навчальних закладів.

Спортивний клуб є громадським фізкультурно-оздоровчим і спортивним формуванням. Діяльність клубу будується на основі самоуправління, добровільності членства та участі в його справах. Клуб може бути оформлений як юридична особа: мати свою назву, печатку, штамп, спортивний знак, емблему, форму, прапор та іншу атрибутику.

Мета діяльності клубу: створення сприятливих умов для занять різноманітними формами оздоровлення, фізичною культурою і видами спорту учнів і вчителів (або викладачів) навчальних закладів.

Головні завданняклубу:

· Залучення учнівської молоді до регулярних занять фізкультурною, спортом і туризмом;

· Організація і проведення масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів;

· Зміцнення спортивної бази, ефективне використання природних умов;

· Забезпечення виконання ЦКП “Фізичне виховання – здоров’я нації” та інших державних програм;

· Формування в учнівської молоді потреби у зміцненні здоров’я засобами фізичної культури і спорту;

· Пропаганда здорового способу життя, впровадження фізичної культури в навчання, роботу, побут, відпочинок Учнів, вчителів (викладачів).

В діяльності клубу повинні бути присутніми такі напрями:

1. Фізкультурно-оздоровча і рекреаційна робота, спрямована на зміцнення здоров’я та впровадженні здорового способу життя;

2. Фізкультурно-спортивна робота з розвитку видів спорту, обраних членами клубу;

3. Професійно-прикладна фізична підготовка для успішного оволодіння професією (в спортклубах ПТУ).

Організаційною основою діяльності клубів є осередки, які утворюються у класах чи групах ПТУ. Осередок організується за умови подання заяв чи списків з підписами членів колективу, які бажають займатися. Голову осередку обирають:

· У загальноосвітньому навчальному закладі 1 ступеня (молодший шкільний вік) - представника батьківського комітету або класного керівника;

· 2 ступеня (середній шкільний вік) – представника батьківського комітету або учня;

· 3 ступеня (старший шкільний вік) та ПТУ– представника учнівської молоді.

Вищим органом клубу є загальні збори членів (конференція) яка проводиться раз на 2 роки. В ній беруть участь делегати від осередків. На загальних зборах обирається Правління клубу та ревізійна комісія.

У зв’язку з тим, що у вашому професійному житті можливо повстане проблема утворення такого спортивного клубу, або участь в роботі вже існуючого, цікаво знати Права клубу.Зокрема:

· може укладати угоди з фізкультурно-спортивними організаціями;

· затверджувати положення і здійснювати фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи не передбачені програмними та директивними документами;

· брати участь в заходах з рекламою засновників та спонсорів;

· проводити фізкультурно-спортивні заходи на кошти навчального закладу, а також власні кошти (членські та спонсорські внески);

· представляти членів клубу до почесних звань, нагород;

· проводити огляд-конкурс на кращу організацію у підрозділах фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи.

Членство в клубі може бути індивідуальним і колективним. Прийом до членів клубу здійснює правління, вихід – розглядається осередком і правлінням.

До осіб, яки є членами клубу, ставляться вимоги регулярно проходити медичний огляд, вести самоконтроль за станом свого здоров’я, вести здоровий спосіб життя.

Фінансування клубу може здійснюватися з будь-яких джерел не заборонених чинним законодавством.

Процес утворення спортивних клубів розпочався і думаю, що ті із вас, хто буде працювати в системі освіти, встигнуть взяти в ньому участь. Тому важливо знати організаційні засади діяльності цього первинного осередку навчального закладу за яким - майбутнє.

У вузах різного рівня акредитації на громадських засадах функціонують студентські спортивні клуби (або колективами фізичної культури, якщо клуби ще не утворені). В вузах 3-4 рівнів акредитації клуби функціонують традиційно.

Мета діяльності спортивного клубу ВЗО – сприяння підготовці фахівців, здатних використовувати та впроваджувати фізкультуру і спорт у навчально-виробничу діяльність, дотримуватися здорового способу життя.

Спортивний клуб ВЗО вирішує наступні завдання:

Ø Залучення студентів, аспірантів, викладачів, співробітників до фізкультурних занять;

Ø Зміцнення здоров’я, зниження захворюваності, підвищення рівня професійної готовності, соціальної активності всіх членів колективу;

Ø Організація та проведення масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходів;

Ø Утворення клубів за інтересами, секцій, команд з видів спорту;

Ø Пропаганда фізичної культури, здорового способу життя, організація змістовного дозвілля.

Охарактеризуємо зміст діяльності клубу.

Клуб створює необхідні організаційно-методичні засади та умови для занять різними формами і видами фізичної культури і спорту, згідно традицій ВЗО, профілю підготовки фахівців, інтересів членів колективу.

Його завданням, як громадської організації, є розвиток громадських початків у фізкультурно-оздоровчій та спортивній роботі, навчання, підвищення кваліфікації та практичне використання громадського фізкультурного активу: фізкультурних організаторів, голів курсових та факультетських рад, громадських інструкторів і тренерів, суддів.

Клуб бере безпосередню участь в організації діяльності студентських оздоровчо-спортивних таборів, та розподілі путівок.

Працівники клубу проводять навчально-тренувальний процес в спортивних секціях, групах, збірних командах, клубах за інтересами. Клуб виконує також контрольну функцію щодо підготовки студентів-спортсменів вищої спортивної кваліфікації, сприяє утворенню необхідних умов для підвищення їх спортивної майстерності, реєструє рекорди ВЗО та спортивні досягнення, формує збірні команди.

Клубом ВЗО розробляється та контролюється реалізація календарного плану оздоровчих та фізкультурно-спортивних заходів, він несе відповідальність за безпеку проведення заходів.

Ще один важливий напрям діяльності клубу: участь в організації контролю за станом здоров’я студентів, які займаються в секціях і групах клуба.

Вищим органом клубу є загальні збори (конференція) за участю делегатів факультетських фізкультурних організацій, яка проводиться один раз на два-три роки.

В останні роки традиційне функціонування клубів ВЗО доповнюється утворенням інших громадських структур фізкультурно-спортивного профілю, які формуються за ініціативою громадськості ВЗО.

Лекція містить інформацію про систему управління сферою фізичного виховання і спорту в Україні.

Побудова та напрямки діяльності державних і громадських органів управління, первинних осередків знайомлять студентів з ланками системи фізичного виховання і спорту в Україні.

Лекція включає інформацію про реорганізацію в системі управління, яка відбулися в декілька останніх років, характеристику документів організаційного регламентування, за якими працюють спортивні клуби в загальноосвітніх школах, ПТУ, ВЗО різного рівня акредитації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фізкультурно-спортивні товариства, асоціації, спілки	\|	Лекція 2.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.