Регламентування діяльності організацій сфери фізичного виховання

Регламентування - встановлення меж та діапазонів дій, прав, повноважень та обов'язків організацій, підрозділів, співробітників. Регламентування – це перелік документів, у яких зазначено все вище назване. В залежності від того, яких питань стосуються ті чи інші документи, розрізняють види регламентування. Їх ми розглянемо на прикладі спортивних шкіл, хоча види регламентування однакові для будь-яких організацій.

Сучасна управлінська практика розрізняє такі види регламентування: правове, організаційне, адміністративне, нормативне, економічне.

Правове регламентування діяльності організацій здійснюється на підставі правових актів, які можна поділити на три умовних групи:

· Закони , які мають вищу юридичну силу і приймаються ВРУ;

· Підзаконні акти, які видаються радами народних депутатів інших рівнів і мають силу законів на територіях;

· Специфічні правові акти, які розробляються та діють тільки в сфері ФВ і С і є обов’язковими для всіх фізкультурних організацій.

Прикладом правових актів 1 групи можуть бути Закони, зокрема Закон України “Про фізичну культуру і спорт” (24 грудня 19993р.”.

В Законі визначено місце ФВ і С в житті суспільства, їх соціальні завдання, закріплено право громадян на заняття ФК і С. Окремий розділ присвячено сферам впровадження ФК. Закон наголошує, що спорт є особливою сферою фізкультурної діяльності і містить положення про види спорту, спортивні змагання, спортивну класифікацію та ін.

Правове регламентування здійснюється також іншими законами: про об`єднання громадян, про освіту, про охорону здоров`я та ін.

До третьої групи належать:

· Єдина спортивна класифікація України

· Календарний план змагань

· Правила змагань та ін.

Організаційне регламентування базується на документах, які носять назву “Положення про діяльність....” або “Статут....”. Перша назва зазвичай надається у державних організаціях, друга – у громадських.

Прикладом може бути “Типове положення про діяльність ДЮСШ та СДЮШОР”. У ньому йдеться про: мету і завдання діяльності, структуру організації, функціональні обов’язку посадових осіб та ін.

Спортивна школа може мати одне або декілька відділень з видів спорту, тип школи передбачає наявність у ний навчальних груп. До організаційного регламентування слід також віднести сформовану у Типовому положенні вимоги до освіти, стажу роботи кадрового складу та порядок зарахування їх на роботу.

Нормативне регламентування – це документи, які містять у цифровому виразі нормативи діяльності організацій, їх підрозділів або окремих співробітників. У спортивних школах нормативне регламентуванні включає: кількість спортсменів, що займаються у групах та режим навчально-тренувальної роботи; мінімальний вік дітей і підлітків для зарахування до спортивних шкіл; нормативи кількості годин навчальної роботи; наповненість груп та ін.

Адміністративне регламентування – це документи, які видаються адміністрацією (керівною ланкою) тої чи іншої організації. На відміну від попередніх видів цей вид регламентування можна назвати внутрішнім. Приклади; накази директора спортивної школи, розпорядження завуча, “Посадові інструкції” та ін.

Економічне регламентування – це документу, які регламентують використання фінансів та матеріальних цінностей, які мають грошовий вираз. В його основі – нормативи використання матеріальних та фінансових ресурсів. Приклад; нарахування заробітної плати; відрядження, фінансування команди та ін.

Як зазначалося вище – основою регламентування діяльності є документи. Їх дотримання в теорії та практиці управління пов`язують із поняттям юридичної відповідальності. Однак не можливо видати документи, які передбачали би положення стосовно всіх варіантів життєвих ситуацій. Тому поряд із поняттям юридичної відповідальності слід розглядати поняття соціальної відповідальності – тобто відповідальності перед суспільством, співпрацівниками, громадськістю, людьми. В основі соціальної відповідальності – вірно обрана поведінка, поняття етики. Етичними або не етичними можуть бути цілі діяльності організації, способи, що використовуються для їх досягнення. Одним із дієвих засобів підвищення соціальної відповідальності організації є навчання етичній поведінці її членів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спортивні школи в системі освіти	\|	Підсумок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.