• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Після організації інженерних робіт командир відділення складає картку вогню відділення.

Підготовка оборонного бою.

Робота командира відділення з організації оборони – 30хв.

Боротьба з атакуючими танками противника

Механізоване відділення ручним протитанковим гранатометом РПГ-7В і озброєнням БМП здатне успішно вести боротьбу з атакуючими танками противника. На фронті вогневого забезпечення відділення може наступати до 2-х броньованих об'єктів противника.

Розрахунок можливостей по боротьбі зі танками основується на використанні коефіцієнта бойової ефективності. Для БМП -1 він рівний 2,0 а для РПГ-7В - 0,3.

Таким чином, відділення вдатно знищити (1 БМП х 2,0 + 1 РПГ -7В х 0,3 = 2,3) до 2-х броньованих об'єктів противника.

Для зриву атаки достатньо знищити 50 % атакуючих танків противника.

Механізоване відділення, використовуючи вигідні умови місцевості та її інженерне обладнання, при взаємодії з сусідами, а також з підрозділами інших родів військ може відбити атаку до 2-х мотопіхотних відділень, підсилених 1-2-а танками, а також завдати їм ураження і стійко обороняти позицію по фронту до 100 м.

Роботу з організації оборони командир механізованого відділення проводить, як правило, на місцевості.

* Отримавши завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення із противником, командир механізованого відділення зобов’язаний:

- з’ясувати отримане завдання ;

- оцінити обстановку ;

- провести (довести) бойовий розрахунок відділення та організувати підготовку відділення до виконання завдання;

- вивести відділення на вказану позицію;

- організувати безпосередню охорону, визначити завдання підлеглим, вибрати основну і запасну вогневі позиції для БМП (БТР), вогневі позиції кулеметнику, гранатометнику і місця стрільцям (основні і запасні вогневі позиції для гранатометів, протитанкових керованих ракетних комплексів);

- віддати бойовий наказ;

- узгодити дії особового складу з відбиття атаки противника;

- організувати управління, інженерне обладнання і маскування позиції;

- визначити відстані до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень і вночі і скласти картку вогню;

- перевірити знання особовим складом поставлених завдань;

- доповісти командиру взводу про зайняття позиції, організацію системи вогню, виконання добового завдання з інженерного обладнання позицій і готовності до бою.

* Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир відділення, після захоплення (заняття) і закріплення зазначеного (вигідного) рубежу, зобов’язаний:

- з’ясувати завдання,

- оцінити обстановку,

- провести (уточнити)бойовий розрахунок і визначити завдання підлеглим:

- поставити завдання особовому складу,

- організувати спостереження,

- систему вогню,

- взаємодію та інженерне обладнання позиції.

Надалі командир відділення:

- детально вивчає місцевість,

- уточнює завдання особовому складу і порядок взаємодії,

- готує дані для ведення вогню вдень і вночі,

- складає картку вогню.

Вогнева позиція БМП (БТР) вибирається в такому місці, щоб забезпечувалося приховане її розміщення, прикриття особового складу відділення вогнем під час проведення інженерного обладнання позиції.

Під час з’ясування завдання командир відділення повинен:

- зрозуміти завдання взводу , відділення ;

- рубежі, з виходом противника на які відділення відкриває вогонь;

- завдання сусідів;

- час зайняття оборони (позиції), готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позиції.

Під час оцінки обстановки, вивчення противника, командир відділення повинен:

- оцінити ймовірний склад і характер його дій,

- на якій відстані він знаходиться, з якого рубежу, в якому напрямку і складі він може атакувати,

- час і порядок його виходу до переднього краю,

- а при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником – і місця його вогневих засобів.

Вивчаючи місцевість, командир відділення бере до уваги характер (відкрита, напівзакрита, закрита, прохідна, важко прохідна і непрохідна) і рельєф місцевості (рівнинна, горбиста, гірська, степова, лісиста, болотиста тощо), а також стан ґрунту (легкий, середній, важкий).

Під час проведення бойового розрахунку командир відділення повинен:

- призначити спостерігача за противником, черговий вогневий засіб, зв’язківця і підношувача боєприпасів,

- визначити склад бойових “двійок”, “трійок” (груп) і їх старших.

Із зайняттям позиції командир відділення вказує основну позицію кулеметнику, гранатометнику, бойовим “двійкам”, “трійкам” (групам), місця стрільцям і їх завдання, а також основні вогневі позиції для ПТРК і БМП (БТР).

БМП (БТР) призначається 2-3 вогневі позиції (на найбільш небезпечних напрямках наступу противника). При цьому, із кожного укриття необхідно готувати вихід на вогневі позиції не менше ніж по двох маршрутах.

Під час організації безпосередньої охороникомандир відділення доводить особовому складу пропуск, вказує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира відділення (взводу), ставить завдання черговому вогневому засобу, спостерігачу і визначає порядок дій відділення у разі раптового нападу противника.

Під час постановки завдання черговому вогневому засобу командир відділення вказує:

- основну (запасну) вогневу позицію або місце,

- завдання і порядок його виконання.

У бойовому наказі командир відділення вказує:

– орієнтири, склад, положення і характер дій противника, а під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з ним, крім того, місця розміщення його вогневих засобів;

– завдання взводу і відділення (позицію, смугу вогню і додатковий сектор обстрілу; порядок спостереження і ведення вогню по наземних і повітряних цілях) і завдання сусідів;

– після слова “наказую” ставить завдання особовому складу(бойовим групам);

– час готовності оборони, системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними;

– своє місце і заступника.

Під час постановки завдань особовому складу командир відділення вказує:

навіднику-оператору , кулеметнику і гранатометнику – основні та запасні вогневі позиції;

старшому стрільцю і стрільцю, бойовим “двійкам”, “трійкам” (групам) – місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни під час бою;

навіднику-оператору і кулеметникам, крім цього, – основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;

механіку-водію – маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження і корегування вогню;

Після одержання завдання особовий склад відділення розчищає місцевість у смузі огляду та обстрілу, а також відриває і маскує окопи.

Організовуючи взаємодію, командир відділення узгоджує дії особового складу штатних і доданих вогневих засобів між собою для успішного виконання єдиного розуміння отриманого бойового завдання, визначає порядок і способи його виконання, а також сигнали оповіщення, взаємодії і порядок дій за ними.

Під час організації управління командир відділення доводить радіодані, сигнали управління, оповіщення і порядок дій за ними.

Організовуючи інженерне обладнання позицій, командир відділення проводить розбивку позиції відділення, визначає місця особового складу, дає кожному солдату добове завдання на роботи. Вказує де, скільки, кому та який отримати інструмент і матеріали для виконання робіт.

Інженерне обладнання позиції відділення здійснюється в наступній послідовності:

· в першу чергу розчищається місце для покращення спостереження і ведення вогню;

· відриваються одиночні (парні) окопи і окопи для БМП;

· потім одиночні (парні) окопи з'єднуються між собою в окоп на відділення, котрий доводиться до повного профілю, а при нестійкому ґрунті, крім того, підсилюється вдіванням крутостей і з'єднується суцільною траншеєю з окопом сусідніх відділень;

· для особового складу обладнується перекрита щілина;

· потім обладнується окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для БМП і хід сполучення з ним.

В окопі на відділення обладнуються бліндажі, ніші для боєприпасів і проводяться інші роботи по його удосконаленню в бойовому і господарському відношенні, з метою забезпечення довготривалого перебування особового складу в обороні. Якщо траншея відрита землерийною машиною, командир відділення організує її дообладнання.

Таким чином, відділення, використовуючи вигідні умови і захисні властивості

місцевості, її інженерне обладнання в взаємодії з сусідніми підрозділами інших родів військ, може своїми силами і засобами відбити наступ переважаючих сил противника, нанести йому значні втрати і стійко утримувати свою позицію.

Під час організації захоплення вказаної позиціїкомандир відділення повинен вказати положення і завдання відділенню (об’єкт атаки і позицію для оборони), поставити завдання особовому складу та управляти відділенням під час його виконання.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
3. PR-відділ організації: переваги і недоліки
4. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
5. А – до відновлення, б – після відновлення.
6. Автоматизація проектних робіт
7. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
8. Акти з охорони праці в організації.
9. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
10. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
11. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
12. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.

Переглядів: 819