МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||
Необхідна та надлишкова плинність персоналу, фактори, що їх зумовлюють. Потенційна і реальна плинність персоналу
Однією з ключових проблем для будь-якого підприємства є плинність персоналу. Плинність персоналу – це процес, в результаті якого шляхом вибуття працівників через природні причини (вихід на пенсію, смерть), звільнення за власним бажанням та з ініціативи адміністрації підприємства, через скорочення штатів тощо, відбувається періодична зміна персоналу підприємства. Також досить вірним є трактування плинності персоналу як руху працівників на підприємстві, який обумовлений їх незадоволеністю якими-небудь елементами виробничої ситуації або незадоволеністю власника (адміністрації) виробничою поведінкою працівника. Залежно від причин та масштабів плинності персоналу розрізняють занижену, необхідну (нормальну, природну) і надлишкову плинність працівників. Плинність персоналу на підприємствах, що проходить в межах природного рівня (від 8 до 10% від середньоспискової чисельності працівників) сприяє оновленню трудових колективів і не потребує яких-небудь надзвичайних заходів зі сторони кадрової служби і керівництва (частина працівників йде на пенсію, частина звільняється з різних причин). Інколи, в умовах активного зростання і розвитку підприємства, коли відбувається масовий найом персоналу, допускається і 20%. Занижена (3–5%) й надлишкова плинність персоналу (12–25%) є небажаними для підприємства: у першому випадку це призводить до дестабілізації трудового колективу, а у другому – до старіння, що стримує відновлення якісного складу персоналу чи якості робочої сили (освіта, реальна кваліфікація, інтелектуальні здібності, фізичні навички, психологічна стійкість, виробничий досвід) [13, с. 292–293]. Поряд з поняттям реальна, або фактична, плинність вживається також термін потенційна плинність, яким позначають категорію людей, котрі ще не звільнилися з підприємства, але вже вирішили чи бажають змінити місце роботи, хоча невідомо, реалізують вони свій намір чи ні, а якщо реалізують, то де: усередині підприємства чи за його межами. Потенційна плинність не завжди перетворюється в реальну, тому що, крім суб’єктивного наміру звільнитися, необхідні наявність вакантних місць на підприємствах із кращими умовами праці, доступ до інформації про такі місця, відсутність штучних обмежень з боку адміністрації при переході на інше підприємство. Потенційна плинність являє собою початкову стадію процесу руху робочої сили. Від її розвитку залежать інтенсивність і розміри реальної плинності. З якісного боку процес плинності характеризується факторами, причинами і мотивами, які потрібно вивити для розробки конкретних заходів зниження темпів вибуття працівників з причин плинності. Фактори звільнення персоналу за мірою можливого цілеспрямованого впливу можуть бути повністю керованими (умови праці і побуту), частково керованими (задоволеність колективом, взаємостосунками, формами мотивації) і не керованими (демографічні, природно-кліматичні фактори).
До основних причин і мотивів плинності персоналу на підприємстві відносять: ? низький рівень заробітної плати окремих працівників у зв’язку з поганою організацією праці; ? відсутність ритмічності виробництва, систематична робота в понадурочні години і вихідні; ? невідповідальність виконуваних робіт рівню кваліфікації і основної професії, невизначеність перспектив професійного зростання; ? важкі і шкідливі умови праці, погані взаємовідносини у виробничому колективі, з адміністрацією; ? незадоволеність професією та ін.
Читайте також:
|
||||||||||
|