Методи визначення ефективності витрат на персонал

Співвідношення показників, що характеризують результати діяльності підприємства (обсяг виробництва, величина прибутку), і показників витрат дає найважливіші для економічного аналізу дані − показники ефективності.

Ефективність використання людських ресурсів визначається передусім продуктивністю праці, рентабельністю витрат на персонал і часткою витрат на персонал у вартості продукції.

Ефективність витрат підприємства на персонал можна розглядати за двома напрямками. По-перше, як загальну ефективність, тобто відносну величину ефекту, який забезпечують ці витрати.

По-друге, як порівняльну ефективність витрат, котру визначають при виборі варіантів технічних удосконалень процесу праці, в результаті яких змінюється чисельність, склад, структура, рівень заробітної плати працівників, а відповідно і всі витрати на персонал.

Загальна економічна ефективність витрат на персонал визначається як пряме чи обернене процентне співвідношення результатів діяльності персоналу за певний період і витрат на організацію цієї діяльності. Залежно від мети аналізу за результат можна брати показники обсягу виробленої продукції, валового чи чистого прибутку та ін.

Для зменшення витрат живої праці і відповідно скорочення витрат на персонал, як правило, необхідно здійснити додаткові інвестиції. Якщо їх величина за певний період буде меншою, ніж економія витрат на персонал унаслідок цих інвестицій, то існує економічна доцільність таких заходів.

Слід зазначити, що, приймаючи рішення про зменшення витрат праці, треба враховувати не лише економічну, а й соціальну доцільність (підвищення якості трудового життя є самостійною цінністю, вартою інвестицій; з іншого боку, необхідність звільнення працівників у складних умовах сучасного ринку праці нерідко стає стримуючим фактором модернізації виробництва).

Абсолютна ефективність інвестицій виражається двома взаємооберненими показниками: коефіцієнтом економічної ефективності та терміном окупності за формулами 15.1 і 15.2 [5]:

, (15.1)

, (15.2)

де , − рiчнi витрати на персонал вiдповiдно до i пiсля здiйснення iнвестицiй;

− загальна вартiсть iнвестицiї.

При розрахунках за обома цими способами припускається, що всі інші поточні матеріальні витрати (крім витрат на персонал) не змінюються і що всі інвестиції здійснюються одноразово в повному обсязі. Насправді різні варіанти найчастіше різняться також розподілом інвестицій та зисків від них за термінами їх здійснення чи надходження. У такому випадку слід привести показники зисків та витрат до якогось певного періоду (звичайно вихідного або завершального).

Якщо у певному варіанті інвестування розмір інвестицій, приведений до конкретного періоду, менший за розмір економії витрат на персонал, приведений до того самого періоду, інвестування доцільне. При порівнянні варіантів найдоцільнішим буде той із них, у якому найбільше співвідношення економії витрат та розміру інвестицій, приведених до одного періоду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні засади ефективності в управлінні. Поняття ефективності менеджменту персоналу	\|	Економічна ефективність менеджменту персоналу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.