Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Лекція 5.1 Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України

 

1. Компетенція МКАС при ТПП України.

2. Організація роботи МКАС при ТПП України (адміністрування роботи).

3. Загальні засади арбітражного провадження в МКАС при ТПП України.

4. Порушення арбітражного провадження у справі.

5. Арбітражні збори та витрати.

6. Початок та підготовка справи до арбітражного розгляду. Призначення складу Арбітражного суду.

7. Арбітражний розгляд.

8.Завершення арбітражного розгляду.

 

1. МКАС при ТПП України є постійнодіючою арбітражною інституцією серед 100 постійнодіючих арбітражних судів світу. В організації своєї діяльності, в процедурі провадження справ суд має свої особливості. Важливим є вивчення нормативно-правової бази, процесу здійснення провадження у справах МКАС при ТПП України. На прикладі організації роботи та діяльності цього арбітражного суду можемо зрозуміти внутрішні регламенти діяльності інших арбітражних установ, не дивлячись на відмінності, які їм притаманні.

В основному до таких відмінностей можна віднести:

1. Регіональні міжнародні договори та внутрішнє національне законодавство.

2. Внутрішню процедуру конкретної держави щодо оскарження, застосування забезпечувальних заходів, визнання та виконання рішень, постановлених міжнародним комерційним арбітражем.

3. Процедуру провадження у спорах між сторонами, яка ґрунтується на внутрішніх регламентах інституційних арбітражних установ.

4. Деякі особливості в порядку організації роботи самої арбітражної установи (повноваження особи, яка очолює арбітражну установу (голови, президента); організацію роботи адміністративного апарату (здійснює організаційну роботу по підготовці справи до розгляду, процес «адміністрування» спорів, нарахування арбітражного збору); наявність чи відсутність рекомендаційного списку арбітрів).

5. Суми арбітражних зборів (порядок нарахування, гонорари арбітрів).

6. Відсутність в деяких державах відокремлених міжнародних арбітражних судів. Як правило, такі суди входять до системи третейських судів (Німеччина, США).

Однак об’єднуючими ознаками у діяльності всіх міжнародних арбітражних інституцій є:



Интернет реклама УБС

1.Універсальні міжнародні договори (назви та основні положення яких були викладені у Розділі 2 навчального посібника).

2.Правова природа арбітражної угоди (наявність згоди сторін на передачу спору до арбітражу).

3.Правова природа третейського розгляду (можливість сторін обирати суддів, процедуру, мови, матеріальне законодавство тощо).

4.Різна «національність» сторін, які звертаються до арбітражу з проханням вирішити спір.

5.Порівняно однакова категорія спорів щодо вирішення яких сторони звертаються до арбітражу.

 

Процесуальну діяльність МКАС при ТПП України здійснює відповідно до:

1. Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року.

2. Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України від 24 лютого 1994 року (Додаток до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

3. Регламенту МКАС при ТПП України (станом на 2013 рік діючим є регламент, затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 17 квітня 2007 року, протокол № 18(1)) зі змінами, внесеними Рішенням Президії Торгово-промислової палати України № 24(6) від 25 жовтня 2012 року (далі - Регламент).

4. Положення про арбітражні збори та витрати (Додаток до Регламенту МКАС при ТПП України).

 

Вказаний Регламент є обов’язковим як для МКАС при ТПП України, його службових осіб, арбітрів, які розглядають конкретний спір, так і для сторін, які звертаються до суду. Регламент має відповідати Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

При вирішенні спору обраний сторонами склад суду МКАС при ТПП України може застосовувати міжнародні договори, колізійні норми різних держав, внутрішнє законодавство, обране сторонами або судом держави, міжнародний звичай та судовий прецедент.

Згідно з Регламентом МКАС при ТПП України має печатку із своїм найменуванням українською й англійською мовами та зображенням меча і терезів правосудця.

Місцезнаходженням МКАС є місто Київ, Україна. На сьогодні офіційна адреса МКАС при ТПП України – м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33.

Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року було прийнято на основі Типового закону ЮНСІТРАЛ 1985 року, тому багато його положень перекликаються із згаданим Типовим законом, в тому числі щодо категорії спорів, які розглядаються МКАС при ТПП України.

Зокрема, до МКАС при ТПП України за угодою сторін можуть передаватися:

1. Спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

2. Спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб'єктами права України.

При цьому, якщо сторона має більше ніж одне комерційне підприємство, комерційним підприємством вважається те, яке має найбільше відношення до арбітражної угоди; якщо сторона не має комерційного підприємства, береться до уваги її постійне місце проживання (стаття 1 Закону).

МКАС при ТПП України розглядає спори, які випливають з відносин торгового характеру, а також спори, віднесені до його юрисдикції в силу міжнародних договорів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» відносини торгового характеру включають такі угоди, не обмежуючись ними:

1) будь-які торгові угоди про поставку товарів або надання послуг чи обмін товарами або послугами;

2) угоди про розподіл, торгове представництво;

3) факторні операції; лізинг;

4) інжиніринг;

5) будівництво промислових об'єктів;

6) надання консультативних послуг;

7) купівля-продаж ліцензій;

8) інвестування; фінансування;

9) банківські послуги;

10) страхування;

11) угоди про експлуатацію або концесії; спільні підприємства та інші форми промислового або підприємницького співробітництва;

12) перевезення товарів та пасажирів повітрям, морем, залізничними та автомобільними шляхами.

Визначений Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» перелік «торгівельних угод» не є вичерпним, означене підкреслюється положенням Закону, що «відносини торгового характеру включають такі угоди, не обмежуючись ними». Крім того, зміни в міжнародній комерційній торгівлі відбуваються щоденно, щохвилинно. Тому цілком доцільним є удосконалення переліку «торгівельних угод», запропонованих Законом.

Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України від 24 лютого 1994 р. та Регламент МКАС при ТПП України містять дещо видозмінений перелік угод, які випливають з торгівельних відносин:

1) купівля-продаж (поставка) товарів, виконання робіт, надання послуг, обмін товарами та/або послугами, перевезення вантажів та пасажирів;

2) торгове представництво і посередництво;

3) оренда (лізинг);

4) науково-технічний обмін, обмін іншими результатами творчої діяльності;

5) будівництво промислових та інших об'єктів;

6) ліцензійні операції;

7) інвестиції;

8) кредитно-розрахункові операції;

9) страхування;

10) спільне підприємництво та інші форми промислової і підприємницької кооперації (ст. 2 Регламенту).

 

Правовою підставою для передачі спору на розгляд МКАС при ТПП України є наявність арбітражної угоди, яка має бути укладена в письмовій формі.

Угода вважається укладеною в письмовій формі:

1) якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами;

2) або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу, факсу або з використанням інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди;

3) шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує.

Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди (ст. 7 Закону).

 

Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП Украіни рекомендоване арбітражне застереження для включення до зовнішньоекономічних договорів:

«Усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв'язку з ним, зокрема, щодо його виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України згідно з його Регламентом».

Сторони можуть також вказати матеріальне право, яким регулюватиметься їхній договір, визначити кількість арбітрів (один чи три), місце проведення та мову арбітражного розгляду.

Можуть бути використані такі положення:

«Правом, яке регулює цей договір, є матеріальне право (країни)»

«Арбітражний суд складається з (одноособового (або трьох) арбітра (арбітрів) »

«Місцем проведення засідання Арбітражного суду є (місто)»

«Мовою /мовами/ арбітражного розгляду є (українська, російська або інша) »

 

Важливими є положення Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», які визначають межі дії цього Закону, фактично встановлюються межі і для діяльності МКАС при ТПП України. Такими обмеженнями є:1) закони України, які містять положення щодо спорів, які не можуть передаватися до арбітражу (неарбітрабельні спори) або можуть бути передані до арбітражу (арбітрабельні спори) тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є у Законі України «Про міжнародний комерційний арбітраж»;

2) положення міжнародного договору України, яким встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про арбітраж (третейський суд). У цьому випадку застосовуються норми міжнародного договору. Ст. 9 Конституції визначає перевагу міжнародного договору над внутрішніми законами держави, крім Конституції України.

Однак ніяке судове втручання в діяльність міжнародних комерційних арбітражів не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (ст. 5).

 

Приклад. У грудні 2011 року позивач (ТОВ) звернувся до суду з позовом до МКАС при ТПП України про зобов’язання вчинити дії стосовно відновлення арбітражного розгляду справи № 206у/2010 з метою усунення підстав для скасування арбітражного рішення, а саме: по причині неналежного повідомлення сторін; зобов’язати Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України повторно провести арбітражний розгляд по справі № 206у/2010 з належним повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Позовна заява подана в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач посилаючись на ч. 4 ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» просить суд зобов’язати відповідача відновити арбітражний розгляд справи № 206у/2010 з метою усунення підстав для скасування арбітражного рішення, а сааме: по причині не належного повідомлення сторони та зобов’язати повторно провести арбітражний розгляд по справи № 206у/2010 з належним повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Однак відповідно до положень ч. 4 ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд, до якого подано клопотання про скасування арбітражного рішення, може, якщо визнає це належним і якщо про це просить одна із сторін, зупинити провадження з питання про скасування на встановлений ним строк з тим, щоб надати третейському суду можливість відновити арбітражний розгляд або вжити інших дій, які, на думку третейського суду, дадуть можливість усунути підстави для скасування арбітражного рішення.

У поданій до суду позовній заяві позивач не заявляє клопотання про скасування рішення МКАС від 13.10.2010 року відповідно до ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 р. № 12 зазначив, що згідно зі ст. 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, не повинно бути жодного втручання суду загальної юрисдикції, крім випадків, коли воно передбачене цим Законом, зокрема ст. 34.

Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України вчинити дії стосовно відновлення арбітражного розгляду справи № 206у/2010 з метою усунення підстав для скасування арбітражного рішення, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовив ТОВ у відкритті провадження у справі за його позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про зобов’язання вчинити дії.

Функції сприяння та контролю щодо арбітражу в діяльності державних судів.Згідно зі ст. 6 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» органами для виконання певних функцій сприяння та контролю щодо арбітражу виступають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди за місцезнаходженням арбітражу.В межах компетенції цих судів будь-яка сторона має право:1) оскаржити заяву третейського суду про свою компетенцію, якщо третейський суд винесе постанову про це з питання попереднього характеру. Державний суд має прийняти рішення з цього питання, яке не підлягає ніякому оскарженню (ст. 16 Закону) (функція контролю); 2) оспорити (оскаржити) в суді арбітражне рішення (ст. 34 Закону) (функція контролю);3) звернутися з клопотанням про визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду (ст. 35 Закону) (функція сприяння);4) звернутися до суду до або під час арбітражного розгляду з проханням про вжиття забезпечувальних заходів та винесення судом ухвали про вжиття таких заходів (ст. 9 Закону та ЦПК України) (функція сприяння).До господарського суду України в межах господарського процесу сторони можуть звернутися з проханням оскаржити дійсність арбітражної угоди (п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України) (функція контролю).Відповідно до ст. 27 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» третейський суд або сторона за згодою третейського суду можуть звернутися до компетентного суду цієї держави з проханням про сприяння в отриманні доказів. Суд може виконати це прохання в межах своєї компетенції і згідно із своїми правилами отримання доказів (функція сприяння).

Однак необхідно враховувати й інший бік взаємодії: чим може допомогти міжнародний комерційний арбітражний суд державним судам. Якщо би не було зворотної дії, навряд чи держава була би зацікавлена у розвитку міжнародного комерційного арбітражу. Навряд чи була би сприйнята позиція щодо додаткового обтяження державних судів, і так завантажених справами, додатковими функціями: вжиттям забезпечувальних заходів щодо позову, заявленого в міжнародному комерційному арбітражі; розглядом заяв щодо компетенції міжнародного комерційного арбітражу; розглядом заяв про скасування рішення, про визнання і виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу тощо. При цьому розгляд справ, пов’язаних з міжнародним комерційним арбітражем, вимагає від суддів врахування специфіки цієї категорії справ та необхідної фахової підготовки.

Відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» законодавець виходить «…з визнання корисності арбітражу третейського суду) як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку».

Отже, міжнародний комерційний арбітраж є на сьогодні офіційним інструментом у вирішенні спорів у сфері торгового обороту, який допомагає розвантажити судову систему України. Так, державний суд має відмовити у прийняті позовної заяви за наявності угоди про передачу спору на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.

Одним із ознак арбітражного рішення, постановленого міжнародним комерційним арбітражем, є його обов’язковість для сторін. Тобто, сторони добровільно мають виконати рішення арбітражу. Невиконання останнього може вплинути на ділову репутацію сторони. Отже, міжнародний комерційний арбітраж дозволяє розвантажити і державну виконавчу службу. Сама «демократичність» міжнародного комерційного арбітражу, яка полягає в свободі вибору сторонами цього виду розгляду спору, його процедури, арбітрів тощо, вказує на повну довіру до нього та на готовність сторін виконати рішення арбітражу.

Крім того, арбітражне рішення є остаточним, однак в окремих випадках його все ж таки можна оскаржити. Так, за даними, які узагальнюються Міжнародним комерційним судом при Торгово-промисловій палаті України оспорюється близько 3% прийнятих рішень в рік. У 2009 році із 11 клопотань, що надійшли, було задоволено лише одне, а за січень–жовтень 2010 року було скасовано два рішення Міжнародним комерційним судом, одне – повністю та одне – частково. Як бачимо, частка досить незначна. Державні суди є своєрідною інстанцію щодо оскарження рішень міжнародного комерційного суду, що призводить до підвищення довіри як до державних судів, так і до арбітражів.

Основними вимогами до суддів, які розглядають справи в міжнародному комерційному суді, є їх незалежність, неупередженість та компетентність. Сторони мають бути впевнені, що арбітри некорумповані та мають належний рівень знань і практичного досвіду. Довіра до міжнародних комерційних судів сприятиме налагодженню інвестиційного клімату в Україні.

Отже, можна дійти висновку, зваживши вказані аспекти взаємодії між державними судами та міжнародним комерційним судом в Україні: державні суди допомагають і в деяких моментах контролюють діяльність міжнародного комерційного суду; в свою чергу, розгляд справ останнім дозволяє розвантажити судову систему; разом зазначені суди покликані полегшити розгляд комерційних спорів з іноземним елементом.

2. В організації роботи МКАС при ТПП України важливу роль відіграють:

1) Президія Торгово-промислової палати України, яка:

а) затверджує регламент МКАС при ТПП України, Положення про арбітражні збори та витрати, ставки гонорарів арбітрів;

б) затверджує рекомендований список арбітрів МКАС при ТПП України;

в) призначає чотири члени Президії МКАС при ТПП України з числа осіб, включених до Рекомендаційного списку арбітрів МКАС;

2) Президент Торгово-промислової палати України, який:

а) призначає Генерального секретаря та співробітників секретаріату МКАС;

б) виконує ряд функцій щодо призначення арбітра або арбітрів у конкретному спорі;

в) припиняє дію мандата арбітра;

3) Президія МКАС при ТПП України (здійснює ряд функцій щодо організації роботи МКАС; подає на затвердження Президії ТПП Рекомендований список арбітрів та пропозиції по його зміни; має повноваження щодо вирішення проблем, які виникли між сторонами при розгляді конкретного спору);

4) голова МКАС при ТПП України (здійснює функції як щодо організації роботи МКАС, так і щодо вирішення питання у конкретному спорі між сторонами);

5) Секретаріат МКАС (забезпечує діяльність МКАС).

 

Президент ТПП України виконує такі функції стосовно розгляду у МКАС конкретної справи:1) стосовно призначення арбітра:а) має право призначити арбітра Арбітражного суду при колегіальному розгляді, у випадку не призначення його стороною протягом 30 днів після отримання прохання про це від другої сторони або якщо двоє арбітрів протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, на прохання будь-якої сторонни; на прохання будь-якої сторони при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторонни не домовляться про вибір арбітра (ч. 3 ст. 11 Закону);б) на прохання будь-якої сторони вживає способи забезпечення призначення арбітра, якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами: одна із сторін не дотримується такої процедури; або сторони або два арбітри не можуть досягти згоди згідно з такою процедурою; або третя особа, включаючи установу, не виконує яку-небудь функцію, покладену на неї згідно з такою процедурою (ч. 4 ст. 11 Закону);2) стосовно відводу та припинення повноважень арбітра:а) якщо заяву сторони про відвід арбітра не задоволено Президією МКАС, сторона, яка заявляє відвід, може протягом 30 днів після отримання повідомлення про рішення про відхилення відводу просити Президента Торгово-промислової палати України прийняти постанову про відвід, яка не підлягає оскарженню (ч. 4 ст. 30 Регламенту); б) за наявності розбіжностей щодо підстав припинення повноважень арбітра будь-яка сторона може звернутися до Президента Торгово-промислової палати України з проханням вирішити його. Постанова Президента Торгово-промислової палати України оскарженню не підлягає (ст. 14 Закону, ч. 2 ст. 31 Регламенту).

Президія МКАС при ТПП України (голова МКАС та два його заступники, а також чотири члени, які призначаються Президією Торгово-промислової палати України строком на 5 років з числа осіб, включених до Рекомендаційного списку арбітрів МКАС) виконує такі функції відповідно до Регламенту:

1) аналізує арбітражну практику;

2) розглядає питання розповсюдження інформації про діяльність МКАС;

3) розглядає питання міжнародних зв'язків;

4) розглядає інші питання діяльності МКАС (затверджує форми процесуальних документів МКАС, наприклад, форма щодо прийняття на себе функцій арбітра);

5) подає на затвердження Президії Торгово-промислової палати України Рекомендаційний список арбітрів та пропозиції щодо внесення до нього змін.

Щодо вирішення проблем, які виникли між сторонами при розгляді конкретного спору, Президія Торгово-промислової палати України має право:

1) стосовно відводу та припинення повноважень арбітру:

а) вирішити питання про відвід арбітру, заявлений стороною (якщо арбітр, якому заявлено відвід, сам не відмовиться від участі у розгляді справи або інша сторона не погоджується з відводом арбітра);

б) має право за власною ініціативою вирішити питання про відвід арбітра (якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо його незалежності чи неупередженості, або якщо він не має кваліфікації, обумовленої угодою сторін). При прийнятті рішення про відвід арбітра Президія МКАС не зобов'язана мотивувати своє рішення;

в) має право за власною ініціативою вирішити питання про припинення повноважень арбітра (у випадку, коли арбітр юридично чи фактично виявляється неспроможним виконувати свої функції або невиправдано довго не здійснює їх з інших причин, повноваження арбітра можуть бути припинені при заяві про самовідвід або за угодою сторін);

2) має право продовжити строк розгляду конкретної справи складом Арбітражного суду;

3) стосовно арбітражного рішення:

а) має право в разі необхідності продовжити строк, протягом якого склад Арбітражного суду повинен винести додаткове рішення;

б) має право в разі необхідності продовжити строк, протягом якого склад Арбітражного суду повинен виправити помилки або дати відповідні роз'яснення рішення по справі.

Функції секретаря Президії МКАС здійснює генеральний секретар МКАС, який бере участь у засіданнях Президії МКАС з правом дорадчого голосу.

Члени Президії МКАС утримуються від участі в обговоренні і прийнятті Президією МКАС рішень з питань, що стосуються арбітражних розглядів, в яких вони беруть участь (стаття 6 Регламенту).

Чотири члени Президії МКАС складають кворум. Рішення Президії МКАС приймаються простою більшістю голосів. За рівної кількості голосів голос голови Президії МКАС є вирішальним.

Рішення Президії МКАС оформляються протоколом, який підписується головою Президії МКАС та секретарем Президії МКАС.

 

Голова МКАСпри ТПП України і два його заступники призначаються Президією ТПП України строком на 5 років.

Функції голови МКАС при ТПП України:

1) щодо організації роботи МКАС:

– організовує діяльність МКАС;

– представляє МКАС в Україні ;

– представляє МКАС за кордоном;

2) щодо вирішення проблем, які виникли у конкретному спорі:

– на прохання однієї із сторін до формування складу арбітражного суду може встановити розмір і форму забезпечення позову;

– на прохання складу Арбітражного суду може призначити доповідача по справі із числа співробітників секретаріату МКАС, який бере участь у засіданнях;

– порушує провадження у справі постановою про прийняття справи до провадження;

– має право, не вирішуючи наперед питання про допустимість заперечень щодо існування, дійсності чи обсягу арбітражної угоди, прийняти справу до провадження МКАС;

– у разі неотримання запитуваної МКАС інформації (зокрема, відомостей про точну поштову адресу відповідача) чи документів, може прийняти рішення про припинення арбітражного розгляду;

– до сформування складу Арбітражного суду виносить постанову про припинення арбітражного розгляду;

– має право у виняткових випадках продовжити строк надсилання арбітражного рішення;

– у разі порушення порядку та строку сплати арбітражного збору і відшкодування витрат МКАС має право винести постанову про призупинення або припинення арбітражного розгляду у справі.

 

Секретаріат МКАС при ТПП України.Секретаріат очолює генеральний секретар, який має двох заступників. Генеральний секретар та співробітники секретаріату призначаються Президентом Торгово-промислової палати України.Функції Секретаріату:1) здійснює діловодство; 2) листування МКАС зі сторонами:а) генеральний секретар МКАС надсилає позивачу постанову про прийняття справи до провадження, Регламент, Рекомендаційний список арбітрів та повідомляє суму арбітражного збору;

б) генеральний секретар МКАС пропонує позивачу повідомити МКАС ім'я та прізвище призначеного ним арбітра або надати докази вжиття заходів щодо погодження з відповідачем кандидатури одноособового арбітра;

в) генеральний секретар МКАС надсилає відповідачу копії позовних матеріалів, Регламент та Рекомендаційний список арбітрів, а також пропонує відповідачу повідомити МКАС ім'я та прізвище призначеного ним (або погодженого з позивачем одноособового) арбітра та подати в 3-х примірниках свої письмові пояснення (відзив на позовну заяву) і всі документи, які підтверджують заперечення щодо позову;

г) генеральний секретар МКАС надсилає позивачу відзив на позовну заяву та будь-які інші подані відповідачем заяви, клопотання чи документи для надання останньому можливості прокоментувати їх по суті;

д) генеральний секретар МКАС повідомляє сторонам повістками про час і місце проведення засідання Арбітражного суду та персональний склад арбітрів;

е) генеральний секретар МКАС здійснює попередню підготовку справи до арбітражного розгляду;

є) надсилає сторонам арбітражне рішення;

3) має право запитувати у сторін додаткову інформацію стосовно будь-яких поданих ними письмових заяв, а також витребувати додаткові документи.

 

Особливістю МКАС при ТПП України є наявність Рекомендаційного списку арбітрів. Президія Торгово-промислової палати України за поданням Президії МКАС затверджує Рекомендаційний список арбітрів строком на 5 років, до якого можуть бути включені як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства, які володіють необхідними спеціальними знаннями в галузі вирішення спорів, віднесених до компетенції МКАС.

У Рекомендаційному списку арбітрів зазначаються ім'я та прізвище арбітра, його постійне місце проживання (місто, країна), освіта, спеціальність, вчений ступінь (звання), посада, місце роботи та інші відомості за рішенням Президії МКАС. Арбітрами можуть бути особи, призначені сторонами, або особи, призначені Президентом Торгово-промислової палати України (ст. 5 Регламенту).

 

3. До основних принципів арбітражного провадження в МКАС при ТПП України можна віднести такі:

1)змагальність та рівність сторін. До сторін повинно бути рівне ставлення і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладу своєї позиції (ст. 18 Закону). Сторони можуть вести свої справи в МКАС та брати участь в арбітражному розгляді як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених представників. Сторони та їхні представники повинні сумлінно користуватися наданими ним процесуальними правами, не допускати зловживання ними та дотримуватися установлених строків (ст. 9 Регламенту);2) вибір сторонами процедури розгляду спору. Сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи третейським судом. В разі відсутності такої угоди третейський суд може вести арбітражний розгляд таким чином, який він вважає належним. Повноваження, надані третейському суду, включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу (ст. 19 Закону);

3) вибір сторонами місця арбітражу. Відповідно до Регламенту місцем арбітражу є місто Київ, Україна (ст. 10 Регламенту). На сьогодні офіційною адресою МКАС при ТПП України є м. Київ, вул. В. Житомирська, 33. Сторони можуть домовитися про проведення слухань поза місцем знаходження МКАС. У такому випадку всі додаткові витрати, пов'язані з проведенням слухань, покладаються на сторони. В разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін. Третейський суд може, якщо сторони не домовились про інше, зібратись в будь-якому місці, яке він вважає належним для проведення консультацій між його членами, заслуховування свідків, експертів чи сторін або для огляду товарів, іншого майна чи документів (ст. 20 Закону);

4) вибір мови арбітражного провадження. Сторони можуть на свій розсуд домовитись про мову чи мови, які використовуватимуться в арбітражному розгляді. Регламент МКАС уточнює позиції щодо мови арбітражного провадження. Зокрема, арбітражний розгляд проводиться українською або російською мовами (ст. 11 Регламенту). В разі відсутності такої домовленості третейський суд визначає мову або мови, які повинні використовуватися під час розгляду. Така домовленість або визначення, якщо в них не обумовлено інше, стосуються будь-якої письмової заяви сторони, будь-якого слухання справи та будь-якого арбітражного рішення, постанови чи іншого повідомлення третейського суду. Третейський суд може дати розпорядження про те, щоб будь-які заяви і документальні докази супроводжувалися перекладом на мову або мови, про які домовились сторони або які визначені третейським судом (ст. 22 Закону). На прохання сторони та за її рахунок МКАС може забезпечити її послугами перекладача під час усного слухання справи;

5) конфіденційність. Голова МКАС, його заступники, арбітри та секретаріат зобов'язані дотримуватися конфіденційності щодо інформації, яка стала їм відома, про спори, які розглядаються в МКАС (ст. 12 Регламенту); слухання проводиться за зачиненими дверима. З дозволу складу Арбітражного суду і за згодою сторін у слуханні можуть брати участь особи, які не беруть участі в арбітражному розгляді (ст. 37 Регламенту);

6) відмова від права на заперечення. Сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», від якого сторони можуть відступати, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь у арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримування без невиправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення (ст. 4 Закону);7) право третейського суду на винесення постанови про свою компетенцію («компетенція компетенції», Kompetenz-Kompetenz). Третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди (ст. 18 Закону); 8) вирішення спору міжнародним комерційним судом відповідно до норм матеріального права, обраного сторонами. Третейський суд вирішує спір згідно з такими нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору. Якщо в ньому не висловлено іншого наміру, будь-яке положення права або системи права будь-якої держави повинно тлумачитись як таке, що безпосередньо відсилає до матеріального права цієї держави, а не до її колізійних норм (ст. 28 Закону);9) остаточність і обов'язковість для сторін рішення МКАС. Рішення МКАС виконуються сторонами добровільно у встановлені ними строки. Якщо строк виконання в рішенні не вказаний, воно підлягає негайному виконанню. Не виконанні в строк рішення виконуються відповідно до закону і міжнародних договорів (п. 4 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України від 24 лютого 1994 р.).

Строк розгляду справи не повинен перевищувати 6 місяців з дня утворення складу Арбітражного суду. Президія МКАС за мотивованим зверненням складу Арбітражного суду або однієї з сторін у випадку необхідності має право продовжити цей строк. МКАС має право у разі необхідності продовжувати встановлені ним строки для виконання сторонами тих чи інших процесуальних дій (ст. 13 Регламенту).

 

Учасниками арбітражного провадження є сторони, представники сторін, треті особи (їх участь допускається лише за згодою сторін та письмовою згодою цієї особи), експерти, свідки, перекладачі. Сторонами арбітражного провадження є позивач та відповідач або/чи кілька позивачів і відповідачів, залежно від конкретної справи, між якими укладена арбітражна угода про передачу спору на розгляд арбітражного суду.

Вступ до арбітражного розгляду третьої особи допускається тільки за згодою сторін спору. Для залучення до розгляду третьої особи, окрім згоди сторін, потрібна також згода особи, яка залучається. Згода на залучення третьої особи повинна бути виражена у письмовій формі. Подання клопотання про залучення третьої особи допускається тільки до закінчення строку подання відзиву на позовну заяву (ст. 43 Регламенту).

 

Призначення та участь експертів. Якщо сторони не домовилися про інше, склад Арбітражного суду може:

а) призначити одного або кількох експертів для подання йому доповіді з конкретних питань, які визначаються складом Арбітражного суду;

б) зажадати від сторони надання експерту будь-якої інформації, що стосується справи, або пред'явлення для огляду або надання можливості огляду будь-яких документів, товарів або іншого майна, що мають відношення до справи.

У разі відсутності домовленості сторін про інше, експерт, якщо сторона просить або якщо склад Арбітражного суду вважає це за необхідне, повинен після подання свого письмового або усного висновку взяти участь у слуханні, під час якого сторонам надається можливість ставити йому запитання та представляти свідків-експертів для отримання свідчень із спірних питань (ст. 43 Регламенту). Більш загальні положення щодо участі експерта у розгляді спору у МКАС містить ст. 26 Закону.

Якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо незалежності чи неупередженості, або якщо особа не має кваліфікації, обумовленої угодою сторін, стороною може бути заявлено відвід експерту чи перекладачу, які беруть участь у розгляді. Питання про відвід вказаних осіб вирішується безпосередньо складом Арбітражного суду в засіданні у справі.

 

Стадіями арбітражного провадження є:1. Порушення арбітражного провадження.

2. Початок арбітражного розгляду.

3. Призначення складу Арбітражного суду.

4. Підготовка справи до арбітражного розгляду.

5. Арбітражний розгляд справи.

6. Завершення арбітражного розгляду.

Окремо слід зазначити стадії оскарження арбітражного рішення та визнання та виконання арбітражного рішення. Вказані стадії можуть і не настати. На стадії оскарження арбітражного рішення подається клопотання про скасування такого рішення до державного суду в порядку цивільного провадження (згідно з Цивільним процесуальним кодексом України). Таке клопотання не може бути заявлено після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення. Державний суд постановляє рішення у справі щодо скасування арбітражного рішення. При чому ЦПК України передбачає чотири стадії перегляду рішення: апеляційне оскарження, касаційне оскарження, перегляд судових рішень Верховним Судом України, провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами. Тому виходить, що рішення арбітражного суду спочатку може бути оскаржене у державному суді, а потім оскарженню підлягає вже рішення державного суду в порядку цивільного судочинства. Як бачимо, якщо сторони недобросовісні, то може відбуватися затягування виконання рішення. На стадії визнання та виконання арбітражного рішення сторона звертається з клопотанням до суду першої інстанції загальної юрисдикції у разі відмови від добровільного виконання іншою стороною арбітражного рішення. При чому, як і на стадії оскарження арбітражного рішення, провадження по цій категорії справ відбувається відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Тому рішення державного суду щодо надання визнання та допустимості виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу можна оскаржити до апеляційної, касаційної інстанцій тощо. Більш детально питання оспорювання, визнання та виконання арбітражного рішення були розглянуті у Розділі 4 навчального посібника.

4. Порушення арбітражного провадження у справі врегульовується ст. 17-20 Регламенту МКАС.

До основних вимог цієї стадії слід віднести такі:

1. Порушення провадження у справі здійснюється постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження після подання до МКАС належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційним збором згідно з Положенням про арбітражні збори та витрати.

Якщо є очевидним, що розгляд поданого позову не належить до компетенції МКАС, позовні матеріали повертаються позивачу без розгляду протягом 10 днів.

У випадку, коли позивач наполягає на прийнятті позову до провадження МКАС і направленні відповідачу позовних матеріалів, посилаючись на наявність домовленості між сторонами про компетенцію МКАС, голова МКАС може, не вирішуючи наперед питання про допустимість заперечень щодо існування, дійсності чи обсягу арбітражної угоди, прийняти справу до провадження МКАС. У такому разі питання про юрисдикцію МКАС остаточно вирішується складом Арбітражного суду (ст. 17 Регламенту).

2. Вимоги щодо подання позовної заяви:

а) днем подання позовної заяви вважається день її вручення МКАС, а в разі відправлення позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення;

б) вимоги до змісту позовної заяви, яка повинна містити:

– найменування МКАС;

– повне найменування сторін, їхні поштові адреси (мовою країни адресата чи англійською мовою), номери телефонів та факсів; банківські реквізити позивача;

– зазначення ціни позову;

– обґрунтування компетенції МКАС;

– вимоги позивача;

– виклад фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

– зазначення доказів, які підтверджують позов;

– обґрунтування позовних вимог із врахуванням застосовуваних норм права;

– розрахунок сум, які стягуються чи оспорюються;

– перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Позивач може посилатися у позовній заяві на документи чи інші докази, які він надасть МКАС згодом.

Позовна заява підписується повноважною особою з документальним підтвердженням її повноважень.

До позовної заяви додаються:

– копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача/відповідачів/ та складу Арбітражного суду;

– документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

– доказ сплати реєстраційного збору (ст. 18 Регламенту);

в) вимоги щодо усунення недоліків позовної заяви:

Якщо позовну заяву подано без дотримання вимог Регламенту, МКАС пропонує позивачу усунути виявлені недоліки протягом 30 днів з часу отримання пропозиції.

Якщо позовна заява містить вимоги, які випливають з декількох договорів, вона приймається до розгляду тільки за наявності арбітражної угоди, яка охоплює ці вимоги, і за умови, що виконання зобов'язань за цими договорами не можна роз'єднати в окремі позови. В іншому випадку МКАС пропонує позивачу роз'єднати позовні вимоги та подати окремі позови по кожному з договорів.

До усунення недоліків позовні матеріали залишаються без руху, а в разі невиконання позивачем пропозиції МКАС у встановлений строк арбітражний розгляд припиняється (ст. 19 Регламенту).

Протягом строку, погодженого сторонами або визначеного третейським судом, позивач повинен заявити про обставини, що підтверджують його позовні вимоги, про питання, що підлягають вирішенню, та про зміст своїх позовних вимог, а відповідач повинен заявити свої заперечення з цих причин, якщо тільки сторони не домовилися про інше щодо необхідних реквізитів таких заяв. Сторонни можуть подати разом із своїми заявами всі документи, які вони вважають такими, що мають відношення до справи, або можуть зробити посилання на документи або інші докази, які вони представлять надалі (ст. 23 Закону).

3) Вимоги щодо сплати арбітражного збору та призначення арбітра.

Після отримання належним чином оформленої позовної заяви генеральний секретар МКАС надсилає позивачу постанову про прийняття справи до провадження, Регламент, Рекомендаційний список арбітрів та повідомляє суму арбітражного збору, яку позивач повинен сплатити на рахунок Торгово-промислової палати України протягом 30 днів з часу отримання пропозиції.

Невиконання позивачем пропозиції щодо сплати арбітражного збору у 30-денний строк з часу отримання повідомлення є підставою для припинення арбітражного розгляду.

Одночасно генеральний секретар МКАС пропонує позивачу у 30-денний строк з часу отримання повідомлення, залежно від умов арбітражної угоди, повідомити МКАС ім'я та прізвище призначеного ним арбітра або надати докази вжиття заходів щодо погодження з відповідачем кандидатури одноособового арбітра (ст. 20 Регламенту).

 

5. Відповідно до ст. 16 Регламенту при поданні позовної заяви до МКАС позивач повинен сплатити реєстраційний збір. До сплати реєстраційного збору позов не вважається поданим. Сплачений реєстраційний збір по поданому позову поверненню не підлягає. По кожній прийнятій до провадження МКАС справі позивач повинен сплатити арбітражний збір, до суми якого зараховується сплачений позивачем реєстраційний збір. Тобто реєстраційний збір є частиною арбітражного збору і при нарахуванні в подальшому секретаріатом МКАС суми арбітражного збору реєстраційний збір вираховується із загальної суми арбітражного збору, яку належить сплатити позивачеві. До сплати арбітражного збору в повному обсязі справа залишається без руху.

Порушення порядку та строку сплати арбітражного збору і відшкодування витрат МКАС може мати наслідком призупинення або припинення арбітражного розгляду. Постанова про призупинення або припинення арбітражного розгляду у справі в таких випадках виноситься головою МКАС. Розмір реєстраційного та арбітражного зборів, порядок обчислення, сплати та розподілу арбітражного збору між сторонами, а також порядок покриття інших витрат, пов'язаних з арбітражним розглядом, встановлюються Положенням про арбітражні збори та витрати, яке складається із дев’яти розділів (ст. 16 Регламенту). Однак відповідно до Розділу IX вказаного Положення з урахуванням обставин конкретної справи МКАС може встановити інший, ніж передбачений у розділах Положення, розподіл між сторонами арбітражного збору, додаткових витрат арбітражного провадження та витрат сторін, зокрема, стягнути на користь однієї із сторін з іншої сторони надмірні витрати, понесені першою внаслідок недоцільних або недобросовісних дій іншої сторони. Під такими діями маються на увазі, зокрема, дії, що спричинили невиправдану затримку арбітражного розгляду.

Відповідно до Положення про арбітражні збори та витрати (далі – Положення) (Додаток до Регламенту МКАС при ТПП України) визначається порядок та суми реєстраційного збору, арбітражного збору (зменшення його розміру та часткове повернення, розподіл, нарахування арбітражного збору при зустрічному позові або пред'явленні вимоги з метою зарахування), поняття та порядок обчислення додаткових витрат арбітражного провадження, витрат сторін.

 

Відповідно до Розділу I Положення про арбітражні збори та витрати: ««реєстраційний збір» – це збір, який сплачується позивачем при поданні до МКАС позовної заяви для покриття витрат, пов'язаних з початком арбітражного розгляду, і є складовою частиною арбітражного збору».

Реєстраційний збір, який сплачується позивачем при поданні позовної заяви до МКАС, складає 600 доларів США. Резиденти України перераховують реєстраційний збір у гривнях за курсом Національного банку України на день сплати на рахунок Торгово-промислової палати України. Нерезиденти України перераховують реєстраційний збір у вільно конвертованій валюті на валютний рахунок Торгово-промислової палати України. Реєстраційний збір є безповоротним. При подальшій сплаті арбітражного збору він зараховується до суми арбітражного збору (Розділ II Положення).

 

«Арбітражний збір» — це збір, який сплачується позивачем по кожному прийнятому до розгляду в МКАС позову для покриття загальних витрат МКАС, пов'язаних з арбітражним розглядом (Розділ I Положення).

 

5. Сторони можуть брати участь в арбітражному розгляді як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених представників.

6. Сторона може просити склад Арбітражного суду про слухання справи за її відсутності. У разі неявки будь-якої сторони на слухання або не подання документальних доказів, – третейський суд може продовжити розгляд та прийняти рішення на підставі доказів, які є у справі (стаття 25 Закону). Ст. 38 Регламенту уточнюється, що якщо сторони не домовилися про інше, в тих випадках, коли без зазначення поважної причини відповідач не подає своїх заперечень щодо позову, склад Арбітражного суду продовжує розгляд, не розцінюючи таке неподання саме по собі як визнання тверджень позивача. Таке положення вказує на об’єктивність та неупередженість розгляду справи арбітрами.

7. Сторонам досить завчасно повинно бути надіслано повідомлення про будь-яке слухання та про будь-яке засідання третейського суду, що проводиться з метою огляду товарів, іншого майна або документів (ч. 2 ст. 24 Закону). Недоліком цього положення є невизначеність строків надіслання повідомлення. Не дає відповіді і щодо питання «завчасного» надсилання повідомлення і Регламент МКАС. Тобто, питання «завчасності» вирішується самими сторонами або ж складом Арбітражного суду.

Необхідно пам’ятати, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» будь-яке письмове повідомлення вважається отриманим, якщо воно доставлено адресату особисто або на його комерційне підприємство, за його постійним місцем проживання або поштовою адресою; коли останні не можуть бути встановлені шляхом розумного наведення довідок, письмове повідомлення вважається отриманим, якщо воно надіслано за останнім відомим місцезнаходженням комерційного підприємства, постійним місцем проживання чи на поштову адресу рекомендованим листом або будь-яким іншим чином, який передбачає реєстрацію спроби доставки цього повідомлення; повідомлення вважається отриманим в день такої доставки.

 

 


усне слухання ч. 1 ст. 24 Закону України, ст. 37 Регламенту. Для викладення сторонами своїх позицій на підставі поданих доказів і для проведення усних дебатів слухання проводиться за зачиненими дверима. З дозволу складу Арбітражного суду і за згодою сторін у слуханні можуть брати участь особи, які не беруть участі в арбітражному розгляді.

8. Всі заяви, документи або інша інформація, що подаються однією із сторін третейському суду, повинні бути передані іншій стороні. Сторонам повинні бути передані також будь-які висновки експертів або інші документи доказового характеру, на яких третейський суд може базуватися при прийнятті свого рішення (ч. 3 ст. 24 Закону). Оскільки переписку зі сторонами веде секретаріат МКАС, то такі заяви та інформація передаються саме через цей орган (ст. 41 Регламенту). Однак вони можуть бути передані іншій стороні і в засіданні складу Арбітражного суду.

9. Зміна та доповнення позовних вимог. Якщо сторони не домовились про інше, в ході арбітражного розгляду будь-яка сторона може змінити або доповнити свої позовні вимоги або заперечення щодо позову, якщо тільки третейський суд не визнає недоцільним дозволити таку зміну або доповнення з урахуванням допущеної затримки (ст. 23 Закону). Ст. 40 Регламенту наводить уточнення щодо вказаних положень. Зокрема, змінити чи доповнити свої позовні вимоги або заперечення сторони можуть до завершення усного слухання справи та без невиправданої затримки при цьому за умови, що таким чином змінені вимоги як і раніше охоплюються арбітражною угодою сторін. Незрозумілим у цьому положенні залишається вимога надання таких доповнень і змін до завершення усного слухання, адже сторони можуть домовитися проводити слухання по документах, без проведення усних слухань. Регламентом визначені й інші положення, які торкаються зміни та доповнення позовних вимог, які регламентують сплату додаткових сум арбітражного збору, строку подання сторонами письмових доказів, відшкодування додаткових витрат пов’язаних з необґрунтованою затримкою.

Наприклад, у разі збільшення розміру позовних вимог позивач повинен сплатити додаткову суму в покриття арбітражного збору, виходячи із збільшеної ціни позову. При невиконанні цього положення заява про збільшення розміру позовних вимог залишається без розгляду. Склад Арбітражного суду може встановити строк подання сторонами письмових заяв та доказів з метою завчасного ознайомлення кожної із сторін до усного слухання справи з поданими іншою стороною документами та матеріалами. У разі, коли склад Арбітражного суду визнає необгрунтованою затримку, допущену стороною в зміні чи доповненні позову або заперечень щодо позову, він може покласти на неї відшкодування додаткових витрат, а також витрат іншої сторони, викликаних цією затримкою. Склад Арбітражного суду може залишити без розгляду заяву про зміну чи доповнення позову або заперечень щодо позову з урахуванням допущеної затримки або інших обставин.

10. Відкладення розгляду справи. В арбітражному розгляді допускається відкладення розгляду справи складом Арбітражного суду з огляду на положення ст. 45 Регламенту з таких підстав:

а) у випадку необхідності витребування нових доказів;

б) у зв'язку з неявкою в засідання Арбітражного суду представника відповідача і відсутністю у справі підтвердження вручення йому повідомлення про день арбітражного розгляду справи;

в) у випадку відхилення Президією МКАС клопотання про відвід арбітра та звернення сторони, яка заявила таке клопотання, до Президента ТПП України.

Розгляд справи може бути відкладено і за наявності інших обставин, що перешкоджають, на думку складу Арбітражного суду, вирішенню спору в даному засіданні. Відкладаючи розгляд справи, склад Арбітражного суду виносить мотивовану ухвалу. При арбітражному розгляді колегіальним складом арбітрів ухвала Арбітражного суду про відкладення розгляду справи підписується всіма арбітрами або головою складу Арбітражного суду одноособово, якщо його уповноважать на це інші два арбітри.

11. Перерва в арбітражному розгляді. На прохання сторони або за власною ініціативою склад Арбітражного суду для виконання сторонами певних дій або подання додаткових документів може оголосити перерву в арбітражному розгляді, про що представники сторін, які беруть участь у засіданні, повідомляються складом Арбітражного суду під розписку (ст. 46 Регламенту).

12. Призупинення арбітражного розгляду. На прохання будь-якої із сторін або за власною ініціативою склад Арбітражного суду може призупинити розгляд справи на невизначений строк. У цьому разі склад Арбітражного суду виносить мотивовану ухвалу (ст. 47 Регламенту).

 


Читайте також:

  1. А/. Верховна Рада України.
  2. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  3. Аграрні закони України
  4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  6. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  7. Адміністрація Президента України
  8. Адреси бібліотек України
  9. Акти Верховної Ради України
  10. Акти Кабінету Міністрів України
  11. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
  12. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 4. Застосування забезпечувальних заходів у міжнародному комерційному арбітражі | Завершення арбітражного розгляду

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.