• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методика виконання.

Перш ніж приступити до розробки плану руху поголів’я великої рогатої худоби та визначення планових обсягів виробництва і реалізації продукції вирощування великої рогатої худоби необхідно провести аналіз основних показників розвитку виробництва продукції вирощування великої рогатої худоби за останні три роки. При цьому дається організаційно-економічна оцінка розвитку даного напряму скотарства, його тенденціям, рівню продуктивності тварин; вивчаються напрями використання та канали реалізації продукції, потенціал поголів’я, яке використовується на відповідні цілі (середня жива вага однієї голови, що реалізувалась на м’ясо чи інші цілі, відповідність цього показника запланованому рівню чи передбаченому за міжгосподарськими зв’язками в договорі з подальшого вирощування молодняку великої рогатої худоби ). Особливу увагу приділяють виявленню недоліків в існуючій організації вирощування тварин і пошуку резервів з підвищення продуктивності поголів’я, скорочення термінів дорощування та відгодівлі, своєчасного і ефективного продажу молодняку на м’ясо та подальше вирощування. Аналізуючи продаж поголів’я, необхідно розглянути структуру його реалізації, а також наявність і розміри падежу, для уникнення якого в плановому році, слід передбачити відповідну систему заходів. Для заповнення таблиці 3.1 використовують дані первинного зоотехнічного, управлінського обліку, статистичної звітності (форма 24 с.-г.), форми 50 річного звіту с. – г. підприємства. Згідно з формою 24 с.-г. валовий приріст живої ваги визначають по коду 31; продукцію вирощування – 38, реалізовано на м’ясо голів і жива вага – коди 56; 57; на подальше вирощування – 63; 64; продано і видано населенню, на ринку, видано на паї – 65; 66 і 68; 69; падіж – 70; 36.

Таблиця 3.1

Основні показники розвитку виробництва продукції вирощування великої рогатої худоби

Середньорічне поголів’я на вирощуванні розраховують шляхом ділення числа кормо-днів на вирощуванні (код 34) на 365 днів.

Середньодобовий приріст живої ваги визначають шляхом ділення валового приросту живої ваги (код 31) на число кормо-днів на вирощуванні (код 34) або за загальновідомою формулою:

С = ВПр : Пв : 365 *100000, (3.1)

де С – середньодобовий приріст живої ваги, г;

ВПр – валовий приріст живої ваги, ц;

Пв – середньорічне поголів’я на вирощуванні, гол.;

365 – дні року;

100000 – переведення з центнерів у грами.

Середньорічне поголів’я великої рогатої худоби на вирощуванні востанні три роки на підприємстві в середньому становило 649 голів, а валовий приріст живої ваги при цьому склав 971 ц. Середньодобовий приріст живої ваги тварин на вирощуванні становив в середньому 410 г (971 : 649 : 365 х 100000, або 971 : 236800).

У період, що досліджується, у господарстві в середньому загинуло 3 голови худоби, жива вага яких становила 1 ц. Враховуючи, що в останні три роки підприємством отримано 408 голів приплоду, жива вага якого при народженні становила 103 ц, продукція вирощування великої рогатої худоби (тобто, виробництво живої ваги) у середньому склало 1073 ц (971 + 103 - 1), з якої реалізувалось всього 868 ц, у тому числі: на м’ясо, включаючи забій в господарстві, 657 ц або 75,7 % загального обсягу, населенню в рахунок оплати праці (на паї) 153 ц або 17,6 % загального продажу і 6,7 % або 64 ц в порядку обміну на подальше вирощування, включаючи продаж телиць на плем’я, які були отримані від корів племінного ядра стаду.

У підприємстві, в останні два роки спостерігається тенденція зростання концентрації виробництва продукції вирощування великої рогатої худоби, як за рахунок збільшення розмірів поголів’я, так і підвищення його продуктивності. Так, збільшення середньорічного поголів’я на вирощуванні на 54 голови або 8,6% і підвищення середньодобового приросту живої ваги на 22,8 % або на 82 г забезпечило господарству зростання обсягів виробництва живої ваги (валового приросту) у звітному році порівняно з базисним на 275 ц чи 33,5 %. Це дозволило підприємству збільшити обсяги реалізації живої ваги до 956 ц або на 19,8%. Позитивною тенденцією в розвитку галузі і поліпшенні її ведення є збільшення середньої ваги однієї голови, що реалізувалась.

У процесі аналізу важливо приділити увагу організаційно-економічній оцінці структури стаду великої рогатої худоби, відповідності її виробничому напрямку галузі та темпам зростання, що прогнозуються на перспективу (табл. 3.2).

Для заповнення даної таблиці користуються вище зазначеними джерелами інформації та даними попередніх завдань. Так, поголів’я корів, нетелів береться з таблиці 1.1., телиць старшого року і звітного року – таблиці 1.2 завдання 1, биків-плідників – код 84 форми 24 с.-г., поголів’я бичків розраховується як різниця між поголів’ям по коду 77 форми 24 с.-г. та телиць звітного року, а поголів’я на відгодівлі за балансом, тобто від загального віднімають поголів’я усіх груп, що вказані вище.

Таблиця 3.2

Структура стада великої рогатої худоби на 31.12 звітного (на 1.01 планового) року

Раціональна структура стада великої рогатої худоби повинна відповідати виробничому напрямку скотарства, забезпечувати розширене відтворення стада за визначеними темпами приросту, ритмічне надходження продукції (як молочної, так і продукції вирощування), реалізацію її в оптимальні календарні терміни у чіткій відповідності до встановлених у договорах графіків та вимог поставок (при міжгосподарській кооперації) за найменшим рівнем виробничих витрат.

Так, при простому відтворенні поголів’я стаду та замкнутому типі вирощування надремонтного молодняку нетелі в структурі стада повинні бути у співвідношенні до поголів’я корів в межах норми бракування (16; 20; 25%), а ремонтні телиці (телиці старше року) у коефіцієнті 0,7 до поголів’я нетелів. Дані співвідношення дозволяють відтворювати основне стадо. Всі інші статево-вікові групи формуються в залежності від наявності ското-місць, можливості і рівня годівлі тварин, розвитку кормової бази та прийнятого типу вирощування надремонтного молодняку.

Якщо стратегія розвитку галузі передбачає збільшення концентрації основного поголів’я, тобто подальше поглиблення спеціалізації молочного скотарства, то співвідношення нетелів до поголів’я корів повинно перевищувати норму бракування на запланований відсоток зростання поголів’я основного стаду. Відповідно до цього зростають пропорції і поголів’я ремонтних телиць до групи нетелів. Однак, суттєве зростання щільності поголів’я основного стаду, його питомої ваги і відповідних груп відтворення в структурі стада, зумовлює необхідність масової реалізації надремонтного молодняку іншим спеціалізованим підприємствам для подальшого вирощування або передачі в кооператив з дорощування чи відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, який може бути створений за міжгосподарською кооперацією.

Аналізуючи зміни у структурі стада за останні 3 роки, слід дати їм організаційно-економічну оцінку і знайти резерви для оптимального відтворення стада великої рогатої худоби, які необхідно максимально задіяти у поточному році при складанні плану руху поголів’я худоби.

Рух поголів’я великої рогатої худоби розробляється у відповідній формі 8 “Розрахункових таблиць по складанню бізнес-плану розвитку сільськогосподарського підприємства”, які затверджені Департаментом стратегії розвитку аграрної економіки Міністерства аграрної політики України.

Рух поголів’я худоби це балансова планова таблиця, яка передбачає фактичну наявність поголів’я та його живу вагу за статево – віковими, виробничими групами на початок планового року, заплановане надходження та вибуття поголів’я і живої ваги за відповідними каналами, наявність його на кінець планового року, а також визначення середньорічного поголів’я по окремим статево - віковим групам і в цілому по стаду, валового і середньодобового приросту живої ваги по групам вирощування великої рогатої худоби та в цілому по стаду.

Схема складання плану руху поголів’я великої рогатої худоби

(додаток А)

1. На основі даних звітного року таблиці 3.2 заповнюють наявність поголів’я тварин на початок планового року за статево - віковими групами та його живу вагу (за даними інвентаризації) на 31.12. звітного року.

2. Починають складання плану руху поголів’я з групи“Корови”. На основі плану отелень нетелів (завдання 1) по групі корів в колонці “живий приплід і переведення із інших груп” вказують надходження в корови первісток з одночасним відображенням цього поголів’я в колонці “переведення в інші групи” по групі “нетелів” – 148 гол. Бракування корів із завдання 2 – 85 гол. відображують в колонці “переведення в інші групи”, що відповідає надходженню їх на відгодівлю по групі “доросла худоба на відгодівлі”. Далі планують вихідне поголів’я корів на кінець планового року, узгоджуючи його з даними завдання 1. Воно може співпадати з потенційним вихідним поголів’ям корів, або бути зменшено за рахунок продажу населенню, видачі в рахунок оплати праці працівникам господарства первісток, що бракуються при переведенні в основне стадо, яке розраховують по балансу, використовуючи наступну формулу:

П_КНО = П_КП + П_КІ - П_КБ - П_{КК ,} (3.2)

де: П_КНО – поголів’я первісток для продажу населенню та видачі в рахунок оплати праці працівникам господарства, на паї, гол.;

П_КП - поголів’я корів на початок року, гол.;

П_КІ - поголів’я корів, що надійшло із групи нетелів, гол.;

П_КБ - поголів’я корів, що підлягає бракуванню в плановому році та переведенню на відгодівлю, гол.;

П_КК - поголів’я корів на кінець року, гол.

У підприємстві працівникам господарства і на паї планується продати 24 первістки живою вагою 92 ц. Вихідне поголів’я корів на кінець року планується на рівні 425 гол.

3.“Нетелі”. На основі плану парувань (штучного запліднення) телиць із завдання 1 планується надходження в групу нетелів із інших груп: «телиці 201_ (позаминулого року)» і частково «телиці 201_ (звітного року)». При необхідності та можливості планується купівля племінних нетелів у відповідній колонці, а при швидкому нарощуванні поголів’я основного стаду інколи і продуктивних не племінних тварин. Водночас господарство може продавати племінних нетелів, що отримані від власного племінного ядра основного стаду, якщо є така необхідність та можливість. Крім того у с.-г. підприємстві нетелі при можливості та за умов “Положення про оплату праці”, договорів про оренду землі, майна, можуть також реалізуватись населенню чи в рахунок оплати праці, преміювання (на паї), що відображується в колонці «інше вибуття». Але усі ці дії щодо надходження та вибуття тварин в даній групі узгоджуються із стратегічними цілями розвитку галузі, тобто, нагромаджуванням поголів’я основного стаду. Це означає, що перш ніж планувати реалізацію нетелів, слід оцінити забезпеченість ними основного поголів’я на кінець планового року. Вона повинна бути не нижче норми бракування корів, що планується в наступному році, щоб забезпечити краще відтворення основного стаду, або перевищувати її на відповідний відсоток зростання корів у майбутньому році. Лише після цього, проводять остаточний розрахунок поголів’я нетелів на кінець року. Таким чином, у групу нетелів надійде 212 гол. (план запліднення телиць завдання 1 табл. 1.5); планується купити 6 племінних нетелів, в основне стадо має вибути згідно плану отелень 148 гол.. На плем’я господарство планує продати 8 нетелів середньою живою вагою 3,6 ц в 6-7-ми місячній стільності і 18 нетелів в 2-3-х місячній стільності живою вагою 3,2 ц продати населенню та видати в рахунок оплати праці (на паї). На кінець року планується мати 140 гол. нетелів, що дозволить розширено відтворювати основне стадо в наступні роки. Коефіцієнт забезпеченості корів нетелями (Кзкн) на кінець планового року остаточно становитиме 0,33 (140 : 425).

4.“Телиці 201_ р (позаминулого року народження)”– це телиці старше року.Дане поголів’я являє собою ремонтну групу для відтворення групи нетелів, тому усі тварини цієї групи по досягненні 18-20 – ти місячного віку та живої ваги 280-320 кг мають бути запліднені і переведені в групу “нетелів”, що і відображено по колонці “переведення в інші групи”. На кінець року, оскільки це вже будуть телиці старше двох років, їх не повинно бути. Надходження в дану групу можливо лише у вигляді термінової купівлі племінних телиць старше року на племінних фермах інших господарств, якщо власна ремонтна група не може забезпечити своєчасне відтворення групи “нетелів” в першій половині наступного року. У прикладі наявне поголів’я телиць старше року, що складає 102 гол., у першій половині планового року після запліднення планується перевести в групу “нетелів”.

5. “Телиці 20__ р ( звітного року )” -це група дорощування, в якій утримуються телички до року, що народилися у звітному році, за виключенням їх продажу до 1.01. планового року. По даній групі при необхідності може бути передбачено купівлю телиць у віці до 12 – ти місяців для своєчасного, в необхідних розмірах, відтворення поголів’я нетелів в першій половині наступного року, оскільки, на кінець планового року вони становитимуть ремонтну групу (телиць старше року). Водночас з даної групи, поряд з вибуттям основної частини поголів’я при досягненні 18-20 - ти місяців та ваги 280 – 320 кг у групу “нетелів” (яка визначається як різниця між поголів’ям, що надійшло в групу нетелів та телицями старше року, які перейшли в цю групу), може бути передбачено продаж молодих теличок до 6- ти місяців на плем’я, чи видача у рахунок оплати праці працівникам господарства, на паї, як правило, з поголів’я, що народилося у другій половині звітного року. Однак, як і по групі “нетелів”, у даній групі купівля та реалізація теличок пов’язані, преш за все, з необхідністю забезпечення ними нетелів на кінець року. Їх кількість повинна бути не менше 70 % по відношенню до вихідного поголів’я нетелів на кінець планового року, що забезпече просте відтворення даної групи у наступному році. Якщо господарство має стратегічні цілі стосовно підвищення концентрації основного стаду і виробництва молока, то забезпеченість ремонтними телицями повинна бути вищою. Врахувавши ці вимоги, остаточно балансують рух поголів’я по групі і визначають наявність його на кінець року. У підприємстві по цій групі планується закупити 12 племінних теличок у 8-9-ти місячному віці середньою живою вагою однієї голови 167 кг та продати іншим господарствам 10 телиць, що отримані від корів власного племінного ядра загальною живою вагою 16 ц. За балансом на кінець року планується залишити 103 гол., жива вага яких становитиме 273 ц.

6. Група“Бики – плідники”.Якщо у господарствізастосовується штучне запліднення корів (як правило на крупних товарних фермах), то група “бики – плідники” може бути відсутня. При природному паруванні річна норма навантаження на бика – плідника складає 80 – 120 голів корів та телиць, а термін господарського використання биків – плідників становить 5 – 6 років. Відповідно норма бракування биків – плідників становить 16 – 20 %. Тому, складаючи план руху поголів’я по даній групі, слід враховувати необхідність своєчасного бракування старого і придбання на племінному заводі молодого племінного бика-плідника, таким чином, щоб забезпечити оптимальне навантаження на дану групу поголів’я, що парується.

8. Група“Бички і кастрати усіх віків”– у даній групі знаходяться бички звітного року народження, тобто, це група дорощування надремонтного молодняку. В залежності від того, як, по якому циклу організовано вирощування надремонтного молодняку буде залежати розмір поголів’я цієї групи та куди вибуватиме дане поголів’я. При замкненому циклі вирощування надремонтного молодняку все поголів’я, крім реалізованого в порядку внутрішньої торгівлі (вимушений забій в господарстві) та незначного продажу в ранньому віці (до 3-х – 6 – ти місяців) населенню, в рахунок оплати праці і паї, по досягненню річного віку та ваги 280 – 320 кг, вибуває на відгодівлю, що і відображується одночасно в надходженні по підгрупі “молодняк на відгодівлі” у колонці “перехід із інших груп”. На кінець року по даній групі поголів’я відсутнє. При незамкненому циклі вирощування надремонтного молодняку, тобто реалізації його спеціалізованим підприємствам або передачі за міжгосподарською. кооперацією, в залежності від умов договору щодо віку тварин, що передаються, та графіків постачання, дане поголів’я в основній кількості може бути направлено на реалізацію і відображено у відповідній колонці, а не переведено на відгодівлю. При цьому слід зазначити, якщо надремонтний молодняк (бички) продають, або передають на подальшу відгодівлю (тобто, у 12 –ти місячному віці), то дані операції відображують по групі “Бички і кастрати усіх віків”. Коли ж, реалізація надремонтного молодняку передбачається у більш ранньому віці (тобто, в 20 – ти денному, 1 – 2 – х; 3 – 4 –х; 6 – ти місячному віці) на подальше дорощування і відгодівлю, то вона, відповідно, відображується по групі “молодняк планового року ”, а саме “бички”. У нашому прикладі в підприємстві планується із 182 бичків, що є на початок року, 16 гол. у 3-4 – х місячному віці живою вагою до 94 кг реалізувати в рахунок оплати праці (на паї), 6 гол. у 10-11 – ти місячному віці вагою біля 267 кг забити та реалізувати на м’ясо у господарстві, а основну кількість – 160 гол. з середньою живою вагою однієї голови 280 кг перевести на відгодівлю.

9.“Молодняк і дорослі на відгодівлі” –це група, де прив’язно утримуються та інтенсивно годуються тварини (молодняк з 12-ти місячного віку), що будуть реалізовані за контрактами на м’ясо і де, відповідно, одержують максимальні середньодобові прирости живої ваги молодняку (650 – 1200 г). Дана технологічна група включає в себе окремо молодняк, що надійшов з групи “бички кастрати усіх віків”, та дорослих, що надійшли після бракування: корови, бики – плідники, телиці старше двох років. Тривалість відгодівлі тварин останньої групи 1 – 2 місяці, оскільки середньодобовий приріст їх живої ваги досить низький (дорослі до 150 – 180 г, телиці старше двох років – до 350 г), а дана операція обумовлена необхідністю переведення дорослих тварин основного стаду з обліку довгострокових в поточні біологічні активи, якими є молодняк і тварини на вирощуванні. Визначаючи рух поголів’я по даній групі, слід враховувати, що максимальні середньодобові прирости живої ваги тварини мають в період статевого дозрівання молодняку великої рогатої худоби, тобто, у віці до 18 – 20 місяців, а потім спостерігається різке зниження їх продуктивності. Подальше утримання тварин на відгодівлі є економічно недоцільним, оскільки зумовлює зростання собівартості продукції вирощування. Ті масові явища, що спостерігаються у практиці господарювання, вказують на не раціональну організацію ведення галузі в с.-г. підприємствах, яка зумовлює збільшення періоду вирощування молодняку і відповідно збитковість виробництва живої ваги.

Тому, плануючи рух поголів’я молодняку на відгодівлі, слід пам’ятати, що повний цикл перебування його в даній групі повинен не перевищувати 6 – 8 місяців, після чого бички по досягненні ними 380 – 400 кг (вищої вгодованості) реалізуються переробним підприємствам на м’ясо. Реалізація молодняку такою вагою забезпечує суттєве збільшення виходу забійної ваги (63 – 65%), а отже продаж його за значно вищими цінами. З даної групи, як правило, передбачається забій і продаж молодняку в порядку внутрішньої торгівлі на м’ясо, а також використання для громадського харчування, на власну переробку. При цьому тривалість відгодівлі цих тварин може бути меншою, тобто, до 5 –4 – х місяців і, відповідно, жива вага значно нижчою (330 – 360 кг), ніж основна реалізація на м’ясо.

В даній групі, на відміну від інших, спочатку визначають поголів’я молодняку на кінець року, яке ще не пройде повний цикл відгодівлі (не досягне 18 – 20 – ти місячного віку) і не може бути реалізовано на м’ясо за найвигіднішими цінами.

Враховуючи ритмічне надходження молодняку з групи “бичків та кастратів усіх віків” у продовж всього планового року, що обумовлено відповідними у звітному році отеленнями корів та нетелів, його кількість на кінець року становитиме в межах 1/2 (при 6 – ти місячній відгодівлі), або 2/3 (при 8 – ми місячній відгодівлі) від поголів’я, що надійшло, оскільки молодняк, що був на початок року і надійшов в першій половині планового року (або в перші чотири місяці) уже пройшов термін відгодівлі і повинен бути реалізованим, забитим у подовж планового року. Далі балансовим розрахунком встановлюють скільки конкретно голів молодняку буде реалізовано на м’ясо. Для цього користуються формулою:

П_ВМР = П_ВМН + П_ВМІ - П _ВМТ - П_ВМК , (3.3)

де: П_ВМР– поголів’я молодняку, що планується реалізувати на м’ясо з відгодівлі, гол.;

П_ВМН та П_ВМК – поголів’я молодняку на відгодівлі, відповідно, на початок і кінець планового року, гол.;

П_ВМІ – поголів’я молодняку, що надійде на відгодівлю, гол.;

П _ВМТ – поголів’я молодняку, що планується забити і реалізувати в порядку внутрішньої торгівлі, на переробку, гол..

Якщо аграрне підприємство є спеціалізованим господарством або кооперативом з відгодівлі молодняку з 12-ти місячного віку, то по відповідній групі планують надходження продуктивної худоби на відгодівлю. Поголів’я дорослих на відгодівлі, що надійшло з основного стаду реалізується через 2 місяці на м’ясо. Якщо є надходження з групи “телиці старше 2-х років”, то в цьому випадку середній термін перебування тварин в даній групі дещо збільшується і встановлюється по співвідношенню, однак на кінець року їх не повинно бути.

На відгодівлю в підприємстві, як зазначено вище, планується перевести 160 гол. бичків загальною живою вагою 448 ц та 85 корів живою вагою 382 ц. В господарстві для внутрішньої торгівлі планується забити 10 бичків середньою живою вагою 1 голови 380 кг. На кінець планового року на відгодівлі залишатиметься 85 гол. молодняку та 20 гол. дорослої худоби живою вагою, відповідно, 276 ц та 90 ц. Балансовий розрахунок, за формулою, що вище приведена, показує, що план реалізації молодняку і дорослої худоби на м’ясо становитиме, відповідно, 170 гол. (105 + 160 – 85 – 10) і 71 гол.(6 + 85 – 20). Молодняк планується реалізувати на м’ясо великоваговим, тобто, з середньою живою вагою 1 голови 400 кг, що дозволить підприємству мати значно вищий рівень цін продажу та отримати відповідні доходи. Всього планується реалізувати на м’ясо 241 гол. загальною живою вагою 1004 ц.

10.“Молодняк планового року”.У даній групі згідно структури стада на 1.01. поголів’я відсутнє, а надходження – це план надходження приплоду (із завдання 1 табл. 1.5), який відображається окремо по бичкам і теличкам.

По строчці“Бички планового року”, якщопідприємство є спеціалізованим підприємством або кооперативом з дорощування надремонтного молодняку (з 20-ти денного, 1-2-х; 3-4-х; 6-ти місячного віку), крім приплоду, планується надходження тварин відповідного віку у кількості, що визначається згідно угод (контрактів), які будуть укладені на плановий рік. Потім планують поголів’я бичків, які будуть реалізовані в ранньому віці (в місячному, 2-3-х, до 6-ти місячного віку) населенню чи в рахунок оплати праці (на паї). Раніше було вказано, що з даної групи можлива реалізація молодняку на подальше дорощування і відгодівлю спеціалізованим господарствам чи передача його за міжгосподарською кооперацією. Далі балансовим розрахунком встановлюють поголів’я на кінець року.

По строчці “Телиці планового року”, оскільки це ремонтна група, то крім продажу населенню, видачі в рахунок оплати праці (на паї), усі телички залишаються на кінець року.

В підприємстві згідно даних таблиці 1.5 першого завдання планується отри-

мати 514 голів приплоду, жива вага якого при народженні, становитиме 141 ц. Із 257 гол. бичків 50 гол. з середньою живою вагою 1 голови до 50 кг (у 1,5 – 2 місячному віці) передбачається продати спеціалізованому підприємству з дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби, а 30 гол. у 4-5 – ти місячному віці з середньою живою вагою до 100 кг реалізувати населенню, в рахунок оплати праці (на паї). Телиць за вказаним каналом збуту буде продано 27 гол. з середньою живою вагою 1 голови 85 кг. Таким чином, за балансовим розрахунком, на кінець планового року у групах дорощування, якими вони будуть на початок наступного року, бичків налічуватиметься 177 гол. (257 – 50 – 30), а телиць до року – 230 гол. (257 –27). Вони стануть основою для подальшого розширеного відтворення, як основного стаду і збільшення обсягів виробництва молока, так і поголів’я на вирощуванні та виробництва м’яса за умов наявності резервів зміцнення кормової бази та утримання поголів’я.

Далі по строчці “Разом”визначають скільки надійшло і вибуло поголів’я за різними каналами і балансовим розрахунком встановлюють вихідне поголів’я великої рогатої худоби на кінець року, в тому числі на вирощуванні.

Наступним етапом складання “Плану руху поголів’я великої рогатої худоби” є розрахунок планового середньорічного поголів’я, визначення валового, середньодобового приросту живої ваги за статево-віковими групами і в цілому по стаду, у тому числі на вирощуванні.

Розрахунок середньорічного поголів’я основного стаду – корів здійснюють за середньохронологічною чи арифметичною простою. У нашому прикладі дане поголів’я вже визначено у таблиці 2.5. другого завдання – середньорічне поголів’я фуражних корів 465 гол.

По іншим статево – віковим групам, що являють собою групи вирощування худоби, середньорічне поголів’я тварин розраховується за формулою середньозваженої, виходячи із кількості кормо-днів чи кормо – місяців перебування у них поголів’я, що вибуває з відповідних груп в плановому році. Розглянемо ці формули по кожній статево – віковій групі тварин.

Так, середньорічне поголів’я нетелів рахують за формулою:

Пн = (Пнв•Рн + Пнп •Снп+Пні Сні + (Пнк – Пнн) • ½ Рн – Пнз • Мнз)) / 12, (3.4)

де Пнв; Пнп; Пні; Пнк; Пнн; Пнз – це поголів’я нетелів, яке відповідно: вибуває в інші групи, реалізується у (6 - 7 місячній стільності) на плем’я; продається населенню, у рахунок оплати праці, на паї (в 2 - 3 місячній стільності); є у наявності на кінець і початок року та купується (в 5 - 7 – ми місячній стільності), гол.;

Рн – повний (максимальний) термін перебування тварин у даній групі, місяців (7,5 міс. = 9 міс – 1 міс – 0,5 міс);

Снп і Сні – термін перебування тварин в групі нетелів до їх продажу на плем’я (6-7 місяців); населенню, у рахунок оплати праці, на паї (2-3 міс.), місяців;

Мнз – період стільності, в якому купуються нетелі (5- 7 міс.), місяців.

Середньорічне поголів’я ремонтних телиць старше року розраховують за формулою:

Птс = (Птсв • ½ Ртс) /12, (3.5)

де Птсв – поголів’я телиць старше року, що вибувають в групу нетелів після запліднення в першій половині планового року, гол.;

Ртс – максимальний термін перебування тварин в даній групі в плановому році, місяців (6 міс.).

Поголів’я ремонтних телиць до року визначаємо за формулою:

Птд=(Птдв•Ттдв+Птдп•Стдп+Птді•Стді+Птдк•Ртд-Птдз•Мтдз)/12, (3.6)

де Птдв; Птдп; Птді; Птдк; Птдз – поголів’я ремонтних телиць до року, що вибуває в старшу групу – нетелів; реалізується на плем’я; продається населенню і в рахунок оплати праці, на паї; залишиться на кінець року в даній групі; буде закуплено, гол..;

Ттдв – середній термін перебування в даній групі телиць, що вибувають, місяців, (9 міс.);

Стдп, Стді – термін перебування телиць до року в даній групі до реалізації їх на племя (6-8 міс.) та населенню в рахунок оплати праці (до 3-х міс.), місяців;

Ртд – максимальний період перебування телиць в даній групі, місяців, (12 міс.);

Мтдз – період від початку року до моменту закупівлі, місяців (5-7 міс.).

У підприємстві передбачається реалізувати 10 ремонтних телиць в річному віці середньою живою вагою 160 кг та закупити 12 голів племінних телиць на племінних заводах середньою живою вагою 167 кг.

Середньорічне поголів’я по групі “Бички і кастрати усіх віків” розраховується за формулою:

Пб = (Пбв • 1/2Рб + Пбт • Сбт) /12 , (3.7)

де Пбв; Пбт – поголів’я бичків минулого року народження, що в плановому році вибуде на відгодівлю; в порядку внутрішньої торгівлі, гол.;

Рб – максимальний термін перебування тварин в даній групі, 12 місяців;

Сбт – термін перебування бичків в групі до реалізації в порядку внутрішньої торгівлі, місяців.

Середньорічне поголів’я молодняку на відгодівлі рахується за формулою:

Пвм = (Пвмр • Рвм +Пвмт • Свмт+ (Пвмк – Пвмн) • ½ Рвмк))/ 12, (3.8)

де Пвмр; Пвмт; Пвмн; Пвмк – поголів’я молодняку на відгодівлі, що буде реалізуватись за угодами (контрактами) на м’ясо переробним підприємствам, в порядку внутрішньої торгівлі, поголів’я, яке знаходиться на відгодівлі на кінець і початок року, гол..;

Рвм – повний термін відгодівлі молодняку, місяців (6-8 міс.);

Свмт – термін перебування тварин у даній групі до забою їх в господарстві та реалізації в порядку внутрішньої торгівлі, місяців (3-5 міс.).Середньорічне поголів’я дорослих на відгодівлі визначається за аналогічною формулою. При цьому термін відгодівлі дорослих (Рвд) не перевищує 3-х місяців. У нашому прикладі він становить два місяці. Інші складові формули не застосовуються, якщо вони відсутні.

Середньорічне поголів’я молодняку планового року розраховують за формулою:

Пм = (Пмі • Смі + Пмм • Смм + Пмк • ½ Рм) /12, (3.9)

де Пм; Пмм; Пмк – поголів’я молодняку планового року, що буде реалізуватись, відповідно, населенню і в рахунок оплати праці, на паї; за міжгосподарськими зв’язками на подальше дорощування і відгодівлю в інші с.-г. підприємства та наявність його на кінець року, гол.;

Смі; Смм – термін перебування молодняку планового року у групі до реалізації його: населенню і в рахунок оплати праці (1-3 міс.), за міжгосподарськими зв’язками на подальше дорощування і відгодівлю в інші аграрні підприємства, місяців ( 20 днів; 1,5; 2; 3; 4; 6 міс.);

Рм – максимальний термін перебування в відповідних групах молодняку планового року, що залишається на кінець року. ( в залежності від графіків поставок та віку телят цей період може складати 6; 8; 10; 12 міс.), місяців.

Підставивши конкретні значення показників у відповідні формули у прикладі, що приведений планове середньорічне поголів’я становитиме: нетелів 112 гол., телиць позаминулого року – 26 гол., телиць звітного року – 185гол., бичків і кастратів усіх віків – 90 гол., молодняку на відгодівлі – 84 гол., дорослих на відгодівлі – 13 гол., молодняку планового року – 242 гол.

Далі визначають загальне середньорічне поголів’я великої рогатої худоби, у тому числі на вирощуванні, та середньодобові прирости живої ваги худоби по кожній із груп та у середньому по стаду і окремо на вирощуванні.

Планове середньорічне поголів’я у цілому і на вирощуванні складатиме, відповідно, 1217 гол. і 752 гол., валовий приріст живої ваги великої рогатої худоби в цілому по стаду сягатиме 1448 ц (69 + 144 + 40 +304 + 171 + 215 + 505 = 3389 + 25 +216 + 54 + 45 + 1004 + 2027 – 3102 – 2168 - 42), а на вирощуванні – 1379 ц, з якого 505 ц валовий приріст молодняку планового року та 215 ц – молодняку і дорослих тварин на відгодівлі. Планові середньодобові прирости живої ваги складатимуть: у цілому по стаду - 326 г (1448 / 1217 / 365), на вирощуванні – 502 г, в тому числі молодняку на відгодівлі – 685 г.

На основі запланованого руху поголів’я встановлюють показники виробничої програми з вирощування великої рогатої худоби на плановий рік, основними з яких є: середньорічне поголів’я на вирощуванні, його середньодобовий приріст живої ваги (продуктивність); валовий приріст живої ваги на вирощуванні (виробництво продукції вирощування), обсяги реалізації продукції вирощування - жива вага поголів’я, що реалізується за усіма каналами, у тому числі за договорами (контрактами) на м’ясо переробним підприємствам і на забій у порядку внутрішньої торгівлі; населенню, в рахунок оплати праці та на паї; за міжгосподарськими зв’язками на дорощування і відгодівлю в інші господарства (табл. 3.5).

У таблиці 3.6 наведено систему планових економічних показників, що визначають виробничу програму галузі скотарства на поточний рік і проведено організаційно-економічну її оцінку по відношенню до досягнутого середнього рівня розвитку галузі за останні три роки в абсолютному виразі.

Так, розроблена в аграрному підприємстві виробнича програма є програмою динамічного розвитку, яка відображає раціональну організацію виробничих процесів, що забезпечить у плановому періоді збільшення концентрації поголів’я великої рогатої худоби на 14,4 %, у тому числі основного стаду на 12,0 %, поголів’я на вирощуванні на 15,9 %. Здійснення запланованої системи організаційно-технологічних заходів дозволить підвищити молочну продуктивність основного

Таблиця 3.6

Виробнича програма розвитку скотарства на 201_ р.

стаду до 3639 кг, або на 33,7 %, а середньодобовий приріст тварин на вирощуванні на 22,4 % або з 410 до 502 г. Надходження приплоду у результаті збільшення продуктивності корів та первісток і їх концентрації зросте на 26,0 % чи на 106 гол. Покращення вище означених показників забезпечить збільшення обсягів виробництва: молока на 49,8 %, продукції вирощування - на 41,7 %. Це дозволить підвищити товарність: молока до 85,3 %, продукції вирощування великої рогатої худоби до 88,4 %. Підвищення рівня товарності та обсягів виробництва молока забезпечить збільшення обсягів реалізації його до 14436 ц або більш як у півтора рази по відношенню до середньодосягнутого рівня в останні три роки.

Відповідно до виробничої програми підприємство має реалізувати всього 440 голів великої рогатої худоби живою вагою 1346 ц, що на 112 гол. та 476 ц більше середньодосягнутого рівня. Запланована система заходів з утримання молодняку на вирощуванні і, перш за все, з поліпшення його годівлі, дозволить раціоналізувати виробничий процес у скотарстві та реалізувати молодняк на м’ясо вищою вгодованістю, як великовагову худобу ( живою вагою 400 кг ).

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. А) Методика проведення заняття
3. А) Методика проведення заняття
4. А) Методика проведення заняття.
5. А) Методика проведення заняття.
6. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
8. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
9. Аудиторський ризик і методика його визначення
10. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.
11. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення
12. Види вправ з лексики й методика їх проведення

Переглядів: 1252