Правовідносини, що виникають у провадженні в адміністративних судах

Підправовідносинами, що виникають у провадженні в адміністративних судахслід розумітиурегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства соціальні зв’язки, що виникають, видозмінюються та припиняються у межах визначеного законодавством певного кола суб’єктів, з приводу порушення, розгляду адміністративної справи та постановлення по ній рішення.

Елементами цих правовідносин, як і будь-яких інших правовідносин, вважаються: а) підстави їх виникнення, зміни та припинення; б) їх суб’єкти; в) об’єкт; г) зміст цих правовідносин.

Підставами виникнення, зміни та припинення правовідносин у провадженні в адміністративних судах можуть виступати:

1) певні процесуальні дії (бездіяльність) учасників правовідносин – подання позовної заяви, залишення її без руху, не виправлення в ній недоліків і т.п.;

2) юридичні події, з настанням яких правовідносини виникають, змінюються чи припиняються – наприклад смерть фізичної особи, яка є стороною провадження, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Суб’єктами правовідносин провадження в адміністративних судах виступають, по-перше, адміністративний суд, який відповідно до чинного законодавства уповноважений розглядати та вирішувати той чи інший публічно-правовий спір, по-друге, будь-яка фізична або юридична особа, права, свободи та інтереси якої порушені або невизнані суб’єктом владних повноважень і яка зацікавлена у постановленні позитивного для неї рішення суду, по-третє, органи державної влади, місцевого самоврядування, а також інші суб'єкти, дії, рішення чи бездіяльність яких оскаржуються зацікавленими особами до адміністративного суду, по-четверте, суб’єкти, які у розгляді та вирішенні адміністративної справи особисто не зацікавлені, однак, своїми діями забезпечують нормальне функціонування суду, а також сприяють постановленню об’єктивного та обґрунтованого по справі судового рішення.

Отже, усіх суб’єктів правовідносин, що виникають у провадження в адміністративних судах, можна об’єднати у три основні групи :

1) суб’єкти, які здійснюють адміністративне судочинство: а) місцеві (загальні та окружні) адміністративні суди – суди першої інстанції; б) апеляційні адміністративні суди – суди другої (апеляційної) інстанції; в) суд касаційної (третьої) інстанції – Вищий адміністративний суд України;

2)особи, які беруть участь у справі:а) з метою захисту власних прав, свобод та інтересів (сторони – позивач та відповідач; треті особи) (ст. 47 КАС України); б) з метою захисту прав, свобод та інтересів інших осіб (представники сторін та третіх осіб, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді) (ст.ст. 56, 60 КАС України). Такими особами, відповідно до ст. 60 КАС України є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші фізичні та юридичні особи у випадках передбачених законодавством.

Характерною ознакою осіб, що беруть участь у справі, яка принципово відрізняє їх від інших учасників провадження, є те, що виключно цій групі осіб властивий певний інтерес, а саме – процесуальний або матеріальний. Характер юридичної зацікавленості учасників провадження не є однаковим, він обумовлюється процесуальним статусом окремого суб’єкта. Деякі з них мають матеріально-правовий інтерес в результаті вирішення справи (сторони та треті особи); інші мають процесуально-правовий інтерес (представники сторін та третіх осіб);

3) особи, які сприяють здійсненню правосуддя (особи, які є іншими учасниками провадження) – секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач (ст.. 62 КАС). Ці суб’єкти відіграють у провадженні забезпечувальну роль, оскільки лише виконують процесуальні функції допоміжного характеру, реалізують процесуальні дії, які допомагають розглядати публічно-правовий спір та вирішувати його по суті. Тому і вважається, що вони сприяють здійсненню правосуддя, забезпечують його належну якість та повноту. Функцію правосуддя вони не здійснюють, тому їх не можна віднести до першої групи суб’єктів. Також вони не мають ні матеріального, ні процесуального інтересу в результатах адміністративної справи. Завдяки цим суб’єктам фіксується перебіг адміністративного процесу від початку до кінця (секретар засідання), підтримується порядок у залі судового засідання (обов’язок судового розпорядника), надаються необхідні для з’ясування обставин справи пояснення (свідок), робляться висновки або надаються консультації з питань, які потребують застосування спеціальних знань (такі висновки може подавати експерт чи спеціаліст), забезпечується вільне спілкування суду із іншими учасниками адміністративного процесу (за допомогою перекладача).

Об’єктом правовідносин провадження в адміністративних судах є те, з приводу чого вони виникають, на що вони націлені. Як правило, дані правовідносини виникають у зв’язку з необхідністю захисту та поновлення адміністративними судами порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Зокрема, такий захист гарантований ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України.

Але слід ураховувати, що внаслідок відсутності у юридичній літературі єдиного розуміння об’єкта правовідносин деякі автори небезпідставно таким об’єктом визнають також дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст правовідносин, що виникають у провадженні в адміністративних судах, становить сукупність прав та обов’язків учасників таких відносин. Залежно від ряду обставин (критеріїв) ці права та обов’язки класифікуються на різні види з урахуваннямпроцесуального статусуучасників (повноваження адміністративного суду, сторін і третіх осіб та їх представників і т.п.), стадії провадження (повноваження на стадії порушення адміністративної справи, на стадії підготовки адміністративної справи до судового розгляду, на стадії судового розгляду адміністративної справи й т. ін.),процесуальної мети,якої намагається досягти той чи інший суб’єкт (повноваження щодо порушення адміністративної справи, щодо розгляду адміністративної справи та постановлення по ній судового рішення, щодо впливу на хід адміністративного процесу, його зміну чи припинення).

За своєю соціальною та правовою природою правовідносини провадження в адміністративних судах є різноманітними й на їх класифікацію на види впливають такі критерії як: 1) суб’єкти правовідносин; 2) цільова спрямованість процесуальних дій, внаслідок яких вони формуються; 3) підстави їх виникнення, зміни та припинення; 4) стадії та етапи провадження в адміністративних судах; 5) судова інстанція, яка розглядає та вирішує адміністративну справу.

Так, залежно від суб’єктного складуможуть бути такі правовідносини:

– правовідносини між судом та сторонами;

– правовідносини між судом і третіми особами;

– правовідносини між судом і представниками сторін і третіх осіб;

– правовідносини між судом і особами, які виконують допоміжну роль у адміністративному процесі;

– правовідносини між адміністративним судом, який розглядає і вирішує адміністративну справу, та іншою судовою установою як адміністративної, так і іншої юрисдикції;

– правовідносини між окремими учасниками адміністративного процесу (між позивачем і відповідачем; між відповідачем і третьою особою тощо).

За цільовою спрямованістюслід виділяти правовідносини:

– організаційні – ті, що виникають у зв’язку із забезпеченням проведення провадження, підготовкою адміністративної справи з метою швидкого та вичерпного розв’язання по суті. Це наприклад, правовідносини, що виникають між адміністративним судом та свідком, коли суд залучає останнього для повідомлення обставин, що належить з’ясувати у справі;

– функціональні – ті, що безпосередньо утворюються під час розгляду адміністративним судом публічно-правового спору по суті та постановлення остаточного рішення, яким завершується вирішення адміністративної справи;

– правозахисні – утворюються, по-перше, між судом апеляційної або касаційної інстанції та, по-друге, між іншими учасниками адміністративної справи з приводу перевірки законності і обґрунтованості постанов адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій;

– правореалізаційні – виникають з приводу виконання постановленого адміністративним судом рішення щодо публічно-правового спору.

Підстави виникнення, зміни та припиненняправовідносин за своїм змістом різноманітні й, відповідно, обумовлюють виникнення різних за своїм змістом видів правовідносин:

– правовідносини, що виникають у зв’язку із вчиненням певних процесуальних дій;

– правовідносини, що виникають у зв’язку із настанням певних юридичних подій, тобто життєвих обставин, з настанням яких правовідносини або виникають, або змінюються, або припиняються.

У залежності від видів проваджень і стадій,можна виділити такі види правовідносин як:

1) правовідносини, що виникають під час:

– провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень;

– провадження у справах пов’язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму;

– провадження у справах за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

2) правовідносини, що виникають з приводу:

– порушення адміністративної справи;

– підготовки адміністративної справи до судового розгляду;

– розгляду та вирішення публічно-правового спору у суді першої інстанції;

– апеляційного оскарження рішень адміністративних судів першої інстанції;

– касаційного оскарження рішень адміністративних судів першої та апеляційної Інстанцій;

– провадження за винятковими обставинами;

– провадження за нововиявленими обставинами;

– виконання судових рішень, постановлених по адміністративній справі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система провадження в адміністративних судах	\|	Правове регулювання провадження в адміністративних судах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.