Нафтоматеринські формації

Вивчення нафтоматеринських формацій пов’язане зі значними труднощами, так як нафта досить рухома і може знаходитись цілком в інших відкладах, а не в тих, що сформувались.

З виходом ув 1932 р. монографії І.М. Губкіна “Учение о нефти” стало міцніти серед вчених переконання, що спочатку нафта утворюється в дисперсному стані, переважно в глинистих породах, а пізніше мігрує в пористі проникні пласти, які називаються колекторами, в яких залягає у вигляді покладів.

Як відмічав Н.Б. Вассоєвич, мікронафта зустрічається в більшості осадочних порід, тому багато осадочних порід можуть розглядатись як нафтоматеринські. За цією ознакою нафтоматеринські породи можна поділити на три групи : 1) потенційно материнські шари, якщо вони ще не віддали свою розсіяну нафту в колекторі; 2) нафтогенеруючі, якщо вони вже генерували нафту, але не втратили здатності виробляти її і надалі; 3) бувші нафтоматеринські породи, якщо вони в процесі катагенезу або метаморфізму втратили мікронафту.

Необхідною умовою для формування нафтоматеринських формацій, так як і вугленосних, є накопичення органічної речовини. Але на відміну від вуглеутворення (континентальні і перехідні фації), ця органічна речовина формується в мілководних морях і лагунах. Вважають, що згідно органічної гіпотези походження нафти, формування бітумів відбувається за рахунок перетворення без доступу кисню речовин змішаного тваринного і рослинного походження, серед яких переважають залишки одноклітинних організмів. Збереження значної кількості органічного матеріалу в осадках можливе лише при його швидкому захороненні. В цьому випадку в самому осадку створюються відновне середовище, що затрудняє окислення органіки. Накопичення глин сприяє ізоляції органічної речовини від середовища відкладання.

Подальше перетворення органічної речовини відбувається в присутності води, глинистих мінералів, підвищеної температури, в область якої при значному зануренні попадають нафтоматеринські породи.

Тому при інших рівних умов області значного занурення земної кори є найбільше сприятливими для формування нафтоматеринських формацій.

Нафтоматеринські формації часто формуються паралельно з соленосними, строкатими, моласовими та вугленосними формаціями. Особливої уваги заслуговує зв’язок вугленосних і нафтоматеринських формацій, так як в природі є регіони, де вугленосні формації є одночасно і нафтоносними (середньоюрські відклади Ельби, пенсільванські шари Апалачських гір).

Більша частина нафтогазових родовищ належить до відкладів морів, менша – до внутрішніх крупних водойм типу Каспійського моря, дуже опріснених.

Керівна роль в утворенні нафтоматеринських порід належить тектонічному режиму, а також залежить від віку западини та геологічного розвитку території.

Найбільші скупчення вуглеводів приурочені до центральних частин западин, прикладом яких є Дніпровсько-Донецька западина, Західносибірська низовина, Південна Аляска, що пояснюється тим, що в центральних найбільш прогнутих ділянках досить сприятливі умови для накопичення органічної речовини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Моласові формації	\|	Карбонатні формації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.