В будові багатьох складчастих гір, особливо палеозойських, особливу роль відіграють кремнисто-вулканогенні формації. Ці товщі складені різноманітними кремнистими сланцями, яшмами та іншими кремнистими породами, які асоціюють з андезито-базальтовими породами і супутніми їм туфами. Ці відклади зокрема поширені на Уралі в силурійських і девонських відкладах, в Казахстані та інших гірських областях. Товщина їх виміряється сотнями метрів, досягаючи інколи 1000-1500 м.
Кремнисто-вулканогенні формації формуються в центральних частинах геосинкліналей в епоху їх найбільшого прогинання та інтенсивної вулканічної діяльності. На думку багатьох дослідників у фаціальному відношенні вони представляють глибоководні осадки. Але поскільки описані формації підстилаються та перекриваються грубозернистими теригенними і карбонатними відкладами, то існує також думка, що ці формації можуть формуватися в зонах глибоководного шельфу та континентального схилу.
Вивчення осадочних формацій та умов їх формування має важливе наукове і практичне значення, тому що допомогає з’ясовувати закономірності їх розміщення та корисних копалин, приурочених до них.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИї
1 Дайте визначення, що називаємо осадочною формацією?
2 Що покладено в основу класифікації осадочних формацій?
3 На які типи поділяються осадочні формації?
4 Дайте характеристику вугленосних і флішових формацій?