Кремнисто-вулканогенні формації

В будові багатьох складчастих гір, особливо палеозойських, особливу роль відіграють кремнисто-вулканогенні формації. Ці товщі складені різноманітними кремнистими сланцями, яшмами та іншими кремнистими породами, які асоціюють з андезито-базальтовими породами і супутніми їм туфами. Ці відклади зокрема поширені на Уралі в силурійських і девонських відкладах, в Казахстані та інших гірських областях. Товщина їх виміряється сотнями метрів, досягаючи інколи 1000-1500 м.

Кремнисто-вулканогенні формації формуються в центральних частинах геосинкліналей в епоху їх найбільшого прогинання та інтенсивної вулканічної діяльності. На думку багатьох дослідників у фаціальному відношенні вони представляють глибоководні осадки. Але поскільки описані формації підстилаються та перекриваються грубозернистими теригенними і карбонатними відкладами, то існує також думка, що ці формації можуть формуватися в зонах глибоководного шельфу та континентального схилу.

Вивчення осадочних формацій та умов їх формування має важливе наукове і практичне значення, тому що допомогає з’ясовувати закономірності їх розміщення та корисних копалин, приурочених до них.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИї

1 Дайте визначення, що називаємо осадочною формацією?

2 Що покладено в основу класифікації осадочних формацій?

3 На які типи поділяються осадочні формації?

4 Дайте характеристику вугленосних і флішових формацій?

5 Охарактеризуйте моласові, нафтоматеринські, карбонатні, соленосні, кремнисто-вулканогенні формації.

6 Які корисні копалини пов’язані з різними типами осадочних формацій?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соленосні формації	\|	ЛЕКЦІЯ №25

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.