Давньоіндійські філософсько-релігійні системи та філософські школи

Джерела давньоіндійської філософії

1. Веди (санскрит – «знання») – міфологічні тексти (ІІ тис. до н.е.), написані віршами і прозою.

2. Брахмани – своєрідні коментарі до текстів Вед, в яких тлумачаться ритуали.

3. Упанішади – релігійно-філософські коментарі до текстів Вед (7-3 ст. до н.е. – 14-15 ст. н.е.).

4. «Махабхарата», «Рамаяна» - стародавні епоси (ІІІ – ІІ тис. до н.е.).

Філософська школа – це філософські погляди конкретного історичного філософа, які підтримуються, розвиваються певним колом філософів-послідовників.

Філософські школи Стародавньої Індії

1. «Веданта» - найдавніша школа (ІІ тис. до н.е.).

«Брахман» - безособовий світовий дух, що є основою світу, безсмертний і досконалий

«Атман» - індивідуальна людська душа, яка є частинкою Брахмана, безсмертна, але менш досконала, оскільки має зв'язок із тілом

«Сансара» - потік переселень душі з тіла до тіла, який триває доти, поки душа не удосконалиться, тоді вона знову повертається до Брахмана

«Карма» - закон причин і наслідків, за яким людина обов’язково відповідає за свої дії

2. «Чарвака-локаята» - («чар» - чотири, «вак» - слово, «лока» - люди) – VІІ-ІІ ст. до н.е. посідає особливе місце, оскільки не визнає Вед.

Основна ідея: світ є втіленням чотирьох матеріальних начал – води, землі, вогню і повітря, а все існуюче – комбінація цих елементів.

3. «Буддизм» (санскрит Будда - просвітлений) – філософська школа, яка з часом переросла в світову релігію – VІ ст. до н.е.).

Основні поняття

«Дхарма» - матеріально-духовні елементи буття, вони діють на людину і викликають страждання.

«Нірвана» (згасання) – кінцева мета самопізнання, стан блаженства, коли душа людини зливається із світовим духом.

«Чотири благородні істини» - розкривають суть головного закону життя:

- перша істина – життя є стражданням – народження, старіння, розлука, хвороба, смерть та інше є різними видами мук;

- друга істина – причина страждання – прагнення до насолоди, до задоволення в існуванні, в надмірному бажанні жити, непомірній жадобі до життя і щастя;

- третя істина – припинення страждань – в знищенні їх причин, тобто у звільненні від непомірної жадоби до життя і щастя;

- четверта істина – звільнення від жадоби до життя і щастя – тільки через вибір правильного життєвого шляху, який є «восьмимірним».

«Восьмимірний шлях» життя, який звільняє від страждань:

- вибір правильного шляху, належне розуміння «чотирьох істин»;

- правильна рішучість: воля до перетворення свого життя згідно з усвідомленими «чотирма істинами»;

- правильна мова: утримання від брехні, наклепів, грубощів;

- правильна дія: не нанесення шкоди живому, утримання від злодійства;

- правильний спосіб життя: жити за рахунок чесної праці;

- правильні зусилля: боротьба зі спокусами і дурними думками;

- правильне мислення: розуміння плинності і нетривкості явищ світу;

- правильне зосередження: відмова від чуттєво-тілесного, що прив’язує людину до життя.

4. «Н’яя – вайшешика» («н’яя» - правило, «вайшешика» - особливість, відмінність) – ІІІ ст. до н.е.

Основна ідея: світ складається з якісно різнорідних, особливих і відмінних часточок «ану». Світ створено Богом з «ану» ефіру, часу і розуму, які існують первинно (до створення) і в цьому «вайшешика», тобто особливість.

5. «Йога» (санскрит поєднання, зв'язок, зосередження) – філософська школа (ІІ ст. до н.е.), яка перетворилась в психофізичну систему досягнення досконалості.

Основна ідея: самовдосконалення можливе тільки при звільненні від потреб і бажань тілесно-матеріального існування; воно досягається за допомогою самозаглиблення і шляхом «втечі» від зовнішнього світу у свій внутрішній світ; в досягненні цього важлива методика: дихання, поза, послідовність.

Система йога – або система звільнення від страждань – складається з чотирьох видів йоги:

- Джняна-йога, або «йога пізнання» - для звільнення від страждань необхідно усвідомити ілюзорність світу і реальність Атмана;

- Бхакті-йога, або «йога любові» - від страждань звільняє благоговійна любов до Брахмана-Атмана (бездіяльної любові для звільнення недостатньо!);

- Раджа-йога, або «велична йога» - від страждань звільняє самозаглиблення, для чого існує відповідна техніка;

- Карма-йога, або «йога необхідності» - звільнитись від страждань можна лише за допомогою «належної дії»: виконанням свого обов’язку без вигоди та користі від цього, в зосередженні лише на духовному, Богові, через діяльну любов до Бога.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика східної філософської парадигми	\|	Філософська та соціально-політична проблематика у творчості мислителів Стародавнього Китаю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.