Ілюстрації, таблиці, формули

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці подаються в роботі після тексту, де вони згадані, з обов’язковим посиланням на них у тексті. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розташовуються послідовно під ілюстрацією. Якщо ілюстрація розміщена на окремій сторінці роботи, її зараховують до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу), Рис. 1.3, Рис. 2.1.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу арабськими цифрами. У правому верхньому куті розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера (без знаку №). Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова: „Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад, „Продовження табл.1.2”. Заголовки таблиць мають відповідати її змісту, бути короткими, чітко визначеними. Їх друкують над таблицею симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери.

Заголовки граф таблиць починаються з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони самостійні. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. Рядок з порядковими номерами граф до таблиці включають тоді, коли на них є посилання, або таблиця переноситься на наступну сторінку.

Зразок оформлення таблиць та рисунків подано у додатку Д.

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується і всіх нумерованих формул. Невеликі й нескладні формули, які не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули розміщуються симетрично до тексту, виділяться з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його треба перенести після знаків рівності "=" або після знака "+", мінус "-", множення "×", ділення ":".

Нумерувати належить лише формули, подані в окремому рядку. Інші нумерувати не рекомендується.

Формули в магістерській роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Зразок оформлення формул у тексті подано у додатку Е.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нумерація	\|	Посилання та цитування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.