У посиланні в тексті роботи на використані джерела необхідно зазначати порядковий номер за переліком джерел і виділяти квадратними дужками, наприклад, „…у працях [2-7]…”, „…[26; 32; 41]…”, „… у праці [54]…” тощо.
Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на конкретну сторінку відповідного джерела, то це робиться так: цитата в тексті „…наукові основи побудови податкової системи…” [6, с. 3]. У дужках цифра 6 означає джерело в списку використаних джерел, а цифра 3 – сторінку в цьому джерелі.
У випадку використання відомостей, матеріалів з монографій, оглядових статей, інших джерел у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.
Для підтвердження власних аргументів автору необхідно наводити цитати з авторитетного джерела. Це вимагає точного відтворення цитатного тексту. Вимоги до цитування такі:
- текст цитати починається та закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;
- цитування повинно бути без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора;
- кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
- при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) треба бути граматично точними у викладі думок автора і давати посилання на відповідне джерело (лапки при цьому не використовуються).