МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Будова міцел ліофобних золівВиникнення зарядів на часточках золю зумовлене адсорбцією іонів на їх поверхні. Часточки дисперсної фази називають міцелами. Міцела –це складний агрегат молекул і іонів. Розглянемо будову міцели золю AgJ, одержаного реакцією між розчинами AgNO3 та КJ. Рівняння реакції в іонній формі має такий вигляд: Ag+ + NO3– + K+ + J– = AgJ + NO3– + K+. Якщо один з реагентів, наприклад КJ, узятий в надлишку, то він виконує роль стабілізатору золю. За таких умов тисячі молекул AgJ конденсуючись утворюють ядро міцели [mAgJ], де m– число молекул, що злиплися. На поверхні ядра адсорбується n іонів J–, оскільки іони Ag+ у розчині відсутні. Іони J–, які щільно прилягають до ядра, називають потенціалвизначаючими. Вони притягають з розчину протилежно заряджені іони K+, які утворюють адсорбційний шар протиіонів – (n–x)K+. Ядро міцели і адсорбційний шар утворюють негативно заряджену гранулу: {[mAgJ]×nJ–×(n–x)К+}–x. Решта протиіонів – хK+ знаходиться на деякій відстані від поверхні гранули, утворюючи дифузійний шар протиіонів. Загалом міцела нейтральна, заряд несе на собі лише гранула. Одержана міцела має таку формулу: {[mAgJ]×nJ–×(n–x)К+}–x×хК+. Якщо добути золь AgJ за тією ж обмінною реакцією, але за наявності у розчині надлишку AgNO3, роль потенціалвизначаючих іонів виконують іони Ag+. Міцела золю має такий вигляд: {[mAgJ]×nAg+×(n–x)NO3–}+x×хNO3–. На рис. 19.1 зображені схеми міцел золю AgJ. Рисунок 19.1 – Будова міцел золю AgJ, добутого: а – за надлишку у розчині AgNO3; б – за надлишку у розчині КJ Біля поверхні колоїдних часточок завжди виникає ПЕШ. Під час електрофорезу гранула разом з частиною протиіонів рухається до одного з електродів, а інші протиіони переміщуються до другого електроду. Швидкість руху часточки залежить від потенціалу на межі ковзання, що розділяє дві частини міцели, які взаємно переміщуються. Потенціал, що відповідає межі ковзання носить назву електрокінетичного потенціалу (дзета-потенціалу)– z.
|
||||||||
|