Самооцінка та рівень домагань особистості їх взаємозв’язок , методи дослідження. Я-концепція особистості.

Особистість – це конкретна людина, взята в системі її стійких соціально обумовлених психологічних характеристик, які виявляються в суспільних зв’язках і відносинах, визначають його вчинки і мають суттєве значення для нього самого і для оточуючих.

Самооцінка – оцінка особистістю самої себе, своїх якостей, можливостей, положення серед інших людей та їх ставлення до себе. Вона визначає вимогливість,самокритичність, ставлення до життєвих успіхів та невдач, наявність або відсутність життєвих перспекттив.

Самооцінка є результатом загальної оцінювальної діяльності, що відбувається через порівняння якостей, досягнень з еталонною моделью,через співставлення власного оцінювання себе із оцінками інших людей. Самооцінка може бути адекватною (співпадати з оцінками оточення) та неадекватною (самооцінка особистості не підтвержується оточенням). Неадекватно завищена самооцінка –це коли оточення оцінює людину нижче, ніж вона сама.Людина переоцінює себе, звинувачує інших у нерозумінні, упередженості . Неадекватно занижена самооцінка– коли людина недооцінює себе,що може призводити до безініціативності ,самозвинувачення, недовіри до інших.

Рівень домагань – це рівень труднощів життєвих цілей і задач, які людина ставить перед собою.Він виявляється у прагненні досягти більш високого успіху (підвищення домагань) або у прагненні уникнути невдачі (зниження домагань) .

Важлива характеристика рівня домагань – їх реалістичність: реалісти впевнені в собі, у своїх можливостях , настійливі у прагненні до мети, послідовні у виборі цілей ,відносно незалежні від оцінок оточення. Нереалістичний рівень домагань призводить до невпевненості, уникнення ситуацій змагання, залежності від чужої думки.

Я-концепція— відносно стійка, більшою чи меншою мірою усвідомлена, пережита як неповторна, система уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і певним чином ставиться до себе. Я-концепція — цілісний, хоча і не позбавлений внутрішніх суперечностей спосіб оцінки власного Я, що виступає як установка стосовно самого себе і включає наступні компоненти: когнітивний, емоційний, оцінно-вольовий.

Кожна особистість характеризується системою уявлень про саму себе , на основі якої вона будує свою взаємодію іншими людьми. Самосвідомість (Я-концепція) визначають як усвідомлення індивідом самого себе, своїх якостей особистісних рис, інтересів, своїх можливостей. Самосвідомість дає змогу індивіду пізнати свій внутрішній світ, переживати його і відповідно ставитись до себе. Серед структурних компонентів самосвідомості психологи виділяють такі:

- когнітивний – повязаний з пізнанням себе(“ образ Я ”);

- емоційно-ціннісний – це ставлення до себе(само ставлення);

- оцінний – самооцінка своїх якостей рис, можливостей тощо().

Образ самого себе – “ образ Я ”(або “Я” – концепція ) є відносно стійкою, більш – менш усвідомлюваною системою уявлень індивіда про самого себе, що впливає на регуляцію його поведінки і діяльності.Виділяють такі різновиди“образів я”:

- реальне я – уявлення про себе в даний період;

- ідеальне я – уявлення про те, яким індивід став би,оріентуючись на моральні норми;

- динамічне я – уявлення про те, яким індивід має стати;

- фантастичне я – уявлення про те, яким індивід волів би стати, якби це було можливим.

Самоставлення як компонент самосвідомості є особистісно ціннісним судженням, установкою індивіда щодо самого себе,яке включає в себе:самоповагу, задоволення собою(аутосимпатія),прийняття чи неприйняття себе,позитивне чи негативне ставлення до себе, почуття власної гідності.Самоставлення показує, якою мірою індивід вважає себе значущим, здібним, гідним чи навпаки. Самоставлення тісно пов’язане з емоційними переживаннями, тому його часто визначають як емоційно-ціннісне ставлення до себе. Встановлено,що позитивне самоставлення, самоповага сприяють збереженню внутрішньої стабільності особистості, її саморегуляції та самореалізації, виконують функцію психологічного захисту . Формування “Я ” – концепції залежить від соціального оточення. Лише отримуючи від оточення інформацію про себе, дитина усвідомлює власні якості.

Міра співпадання “Я ” – концепції із привабливою для людини ідеальною моделлю впливає на одну з базових характеристик особливості – самооцінку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологічна структура особистості	\|	Основні властивості уваги. Неуважність та її причини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.