Поняття про абсолютну і диференційну чутливість. Пороги чутливості

Виникнення і протікання відчуттів підпорядковане ряду закономірностей, вивчаючи які доцільно зупинитись у першу чергу на розгляді порогів чутливості. Ця закономірність є провідною, а всі інші становлять зрушення порогів чутливості, викликані різними причинами. Розрізняють два види порогів чутливості: поріг абсолютної чутливості і поріг чутливості до розрізнення. Поріг абсолютної чутливості у свою чергу поділяється на нижній та верхній абсолютний поріг чутливості.

Пороги чутливос і аналізатора – це ті межі у силі подразнень, в яких можуть виникати відчуття.

Нижнім порогом абсолютної чутливостіназивається подразнення мінімальної сили, яке, діючи на органи чуттів, здатне спричинити відчуття. Цей поріг характеризує гостроту чутливості аналізатора: чим він нижчий, тим аналізатор чутливіший (тим меншої сили подразнення відчувається), і навпаки – чим поріг вищий, тим менш чутливий аналізатор. Нижній поріг характеризує мінімальну силу подразника, яка здатна викликати у людини відчуття. Цей поріг характеризує міру гостроти чутливості аналізатора до адекватного подразника. її можна виміряти. Якщо абсолютний поріг позначити Р,а абсолютну чутливість — Е, то зв'язок абсолютної чутливості та абсолютного порогу можна виразити формулою Е = 1/Р.Наприклад, якщо індивід відчуває цокання годинника на відстані 5 метрів, то поріг його слухової чутливості Е = 1/5. Якщо цокання годинника людина розрізняє на відстані 8 метрів, то нижній поріг її слухового відчуття Е = 1/8. Отже, поріг слухового відчуття другої людини кращий, ніж першої.

Верхнім порогом абсолютної чутливості є найбільша сила подразника, при якій ще виникає відчуття даного виду. Так, збільшення гучності звука понад 120–140децибелів викликає біль у вухах і стає небезпечним для слухового аналізатора людини.

Отже, нижній і верхній абсолютні пороги визначають діапазон чутливості подразників до дії подразників.

Відносний поріг, або поріг розрізнення,диференційований – це мінімальна різниця у силі двох подразників, яка викликає ледве помітну різницю в інтенсивності відчуттів. Так, людина відчуває, що вага змінилась, якщо її збільшити або зменшити на 1/30 попередньої ваги. Отже, поріг розрізнення ваги – 1/30. Для світла вона дорівнює 1/100, для звуку – 1/10.

Співвідношення між силою подразника і інтенсивністю відчуття вивчали німецькі вчені – фізіолог Вебер і фізик Фехнер, які встановили, що в той час, як сила подразника зростає в геометричній прогресії,інтенсивність відчуття збільшується в арифметичній прогресії. Це положення має ще й інше формулювання: інтенсивність відчуття пропорціональна логарифму сили подразника. Цю залежність прийнято називати основним психофізичнм законом відчуттів. У математичній формі закон Фехнера виражається так:

Е = кlgR + с

де Е — інтенсивність відчуття, R — сила подразника, k та с — константи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про відчуття. Їх роль у регуляції діяльності людини	\|	Сприймання як дія. Рівні перцептивних дій: виявлення, розрізнення, впізнавання, спостереження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.