Модел взаємодії свідомості та підсвідомості

Щоб зрозуміти механізм зміни “Я-концепції”, розглянемо докладніше свідомість і підсвідомість. Збагнути діяльність свідомості та підсвідомості нам допоможуть їх моделі, які використовуються в сучасних працях з практичної психології. Розум (психіку) людини можна уподібнити океану, який має поверхню та глибинні прошарки. Людина, яка пливе на кораблі по поверхні, спостерігає всілякі речі, викинуті за борт. Вона може скласти карту поверхні океану зі всіма протоками та островами, їй добре знайомі штиль і жорстокий шторм. Але під поверхнею океану ховаються безмірні, непроникливі, таємничі глибини. Ми не бачимо мешканців того дна. Ніхто не може сказати напевне, де закінчується поверхня океану й починаються глибинні прошарки, оскільки не існує ніякої межі. Океанографи стверджують, що шторми зачіпають відносно неглибокі прошарки, тоді як глибоко внизу панують тиша та спокій, які порушуються тільки ледь помітними підводними течіями.

Терміни "поверхня" та "глибина" можна вживати лише умовно, бо океан є єдиною неподільною масою води. Як і океан, розум людини є теж єдиним цілим, де відбуваються два основних види діяльності. Нездатність збагнути різницю між цими видами діяльності й приносить сум'яття, нещастя, негативну “Я-концепцію” всім тим, хто не дістає від життя бажаного. З іншого боку, усвідомлення цієї відмінності та практичне використання знання про неї приносить зцілення та благополуччя, розширює можливості людини. У зв'язку з цим розглянемо важливі відмінності в діяльності свідомості /поверхневого розуму, свідомої фази розуму/ та підсвідомості /глибинного розуму, підсвідомої фази розуму/ .

Американський вчений Б. Фулер стверджує, що 99,999% розумової діяльності людини визначається підсвідомістю, в той час, як свідома діяльність складає лише 0,001%. Підсвідомість приховує в собі величезні резерви творчих сил та можливостей.

Підсвідомість - це своєрідний банк пам'яті для сприйняття і вражень. Так, психологи переконливо довели, що в підсвідомості людини зберігаються всі відчуття та враження минулого. Проте людям властиво скаржитися на слабку пам'ять. Це свідчить про певну нездатність людини користуватися підсвідомим "банком" пам'яті. Свідомий розум більшості людей сприймає та запам'ятовує порівняно з підсвідомим значно менше. Зважаючи на важливість для розуміння технології зміни “Я-концепції” як свідомості, так і підсвідомості, розглянемо їх характеристики докладніше.

Ми користуємося свідомістю, набираючи, наприклад, номер телефону. Ми свідомо думаємо про кожну цифру під час набирання. Коли ми вчимося грі на піаніно, свідомість спрямовує наші дії на виконання кожної ноти доти, доки у результаті вправ ми не опануємо інструментом настільки, що рух пальців стане управлятися підсвідомістю, вивільнюючи свідомість для читання нот, співу, творчої імпровізації.

Свідома фаза розуму /свідомість/ досить обмежена, оскільки перебуває в залежності від зовнішнього середовища. Інформація до неї надходить через п'ять відчуттів: слух, смак, зір, нюх, дотик. Оскільки наші чуття часто оманливі, ми сприймаємо іноді хибне за істинне і навпаки.

Свідомий розум - реалістичний. Він раціональний, він спостерігає. Він перебуває біля джерела сили нашого бажання; його можна порівняти з вартовим біля дверей. Захищаючи доступ до підсвідомості, свідомий розум розглядає всю інформацію, що надходить, а пропускає лише те, що сам оцінює як правду, не зважаючи на те, наскільки помилково це може бути насправді. Легко переконатися в тому, що наш свідомий розум нас часто ошукує. Ми дивимося на лінію горизонту і нам здається, що небо зливається з землею. Нам видається, що залізничні рейки в далечині сходяться в лінію. Ці спотворення - результат хибної інтерпретації образів та інформування нашого свідомого розуму. Вживаючи цей підхід до людських бід, вад, таких як: хвороба, злидні, неспокій, відчай, непевність тощо, ми можемо стверджувати, що це можуть бути оманливі образи, прийняті свідомістю, яка вирішила їх "записати" /запрограмувати/ в підсвідомість.

Отже, свідомий розум можна назвати "спрямовуючим розумом", "вартовим", який пропускає в підсвідомість лише те, що вважає за потрібне. Він характеризується словами: "Я вибираю". З його допомогою ми зважуємо життєві цінності, вибираємо, як нам діяти, якими ми прагнемо бути, що хочемо мати. Ми також свідомо вибираємо свої думки. Знаючи, що від "вартового" багато залежить, треба навчитися ним управляти. У. Джеймс, американський філософ і психолог, якось зазначив: “Величним відкриттям нашої епохи є те, що змінюючи аспекти нашого мислення, можна змінити наше життя". В цьому стислому висновку є глибока істина: ми не жертви, а співучасники в творенні своєї долі та навколишнього світу.

Проте більшість людей приділяє велику увагу тому, як опанувати управлінням автомобілем, комп'ютером тощо, а не тому, як управляти власною свідомістю.

Тепер розглянемо підсвідомість (підсвідому фазу розуму). На які ж особливості слід зважати /знати/ людині, яка вирішила /пристрасно бажає/ змінити свою “Я-концепцію” /навчитися позитивно мислити, домогтися успіху тощо/?

Підсвідомість - це частина розуму, яка переробляє все, що дає їй свідомість, перетворюючи думки в реальні речі. Тому, наприклад, безвинна фраза "Я просто з глузду з’їхав" сприймається нею як дійсна ознака втрати розуму. Думка має вирішальний вплив на всі інші сторони життєдіяльності людини.

Діяльність підсвідомості також тісно пов'язана з нашими звичками. Всі думки, які досить часто "відвідують" нашу свідомість, незалежно від того, чи свідомо ми їх вибрали, чи це сталося так швидко, що залишилось непомітним для нас самих /наприклад, швидка подача реклами/, врешті переходять у підсвідомість, де автоматично продовжують "працювати". Все, що людина яскраво уявляє в своїй свідомості, буде шляхом неодноразового повторення переведено в підсвідомість і стане для неї реальністю /закон граничної психічної імпресії/. Саме так триває процес навчання будь-чому, в тому числі і позитивному мисленню. Підсвідомість не запитує: „Чому?”, але точно записує все, що надає їй наша свідомість. Схильність до поганого настрою, наприклад, є результатом неодноразово повторених поганих думок, які проникли у підсвідомість і стали звичними. Але так само можна досягнути й піднесеного настрою, якщо свідомо вибирати позитивні думки. І цьому слід вчитися так само, як навчаються грі на піаніно або плавати.

Підсвідомість - комора досвіду. Сьогодні з нами може статися та чи інша подія, про яку ми забудемо завтра або через рік. Однак, знання про неї, досвід, пов'язаний з нею, не зникають у нікуди, вони передаються свідомостю в підсвідомість, де зберігаються для ймовірного використання в майбутньому. Таким чином, все, що відбувається з нами, накопичується в цій коморі досвіду. В підсвідомості зберігається все, що відбувається в нашому житті /від народження/. В ній "записана" вся життєва траєкторія людини й усі психотравми, які періодично „неусвідомлено” проявляються.

Те, що ми звемо "пам'яттю" або "спогадом" - це всього лише наказ добути з комори знання про яку-небудь подію, яку свідомість віддає підсвідомості. Внаслідок їх складної взаємодії ми можемо використовувати минулий досвід.

Наша думка активна, вона ніколи не перебуває в стані спокою, а завжди прагне матеріалізуватися в якусь реальну форму. Кожна думка має своє певне забарвлення. Негативні, деструктивні думки продовжують свою потаємну роботу і в певний час дадуть відповідний зовнішній результат. Цілком можливо, що самі ми давно забули, як та чи інша негативна думка потрапила в нашу комору (підсвідомість), і тому буваємо дуже здивовані, коли раптом наче нізвідки з'являються неприємності /раніше кинуте насіння проросло /. В цьому нема нічого загадкового чи несправедливого. Це зовсім не означає, що саме нас обрала доля для жорстоких ударів. Ми лише пожинаємо те, що колись самі ж таки посіяли. Однак, не слід думати, що ми назавжди приречені страждати через минулі негативні думки. Ми здатні нейтралізувати їх, свідомо вибираючи надалі лише позитивні, хороші, світлі думки. Цілком аналогічно шукають втілення й наші позитивні думки.

Підсвідомість - це слухняний виконавець всередині нас. Вона, значною мірою, підпорядковується свідомості і не наділена здатністю вибирати. Всі накопичені підсвідомістю знання й творчі сили готові працювати на людину, яка навчилася використовувати її. Таким чином, "кнопка" від підсвідомості знаходиться у свідомості.Людина свідомо висуває завдання, яке вирішується в підсвідомості, або "свідомо програмує" підсвідомість для виконання конкретного завдання.

Подібне розуміння моделі підсвідомості ми знаходимо у відомого математика, засновника кібернетики Норберта Вінера, який розглядав підсвідомість як потужну обчислювальну машину, що програмується в "думках" самою людиною. Підсвідомість - це автоматичний механізм, який вирішує проблеми та змінює життя людини значно швидше, ніж наш свідомий розум. Вона не має обмежень, тому що її можна вчити та перенавчати. Доки ви тримаєте в свідомості картину об'єкта вашого бажання, неначе торпеду, наведену на ціль, підсвідомість автоматично скоригує курс і приведе вас прямо до неї.

Таким чином, розум людини єдиний і неподільний, він включає дві взаємодіючі фази - свідомість і підсвідомість. Підсвідомість є виробничою фазою розуму, а свідомість - керуючою. Свідомість вибирає те, що хоче бачити в нашому житті, але не в змозі створити це для нас. Підсвідомість - інструмент, без якого неможливо зробити наш вибір реальним.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кожна установка містить в собі три складових.	\|	Технологія формування позитивного мислення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.135 сек.