• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація і ведення розвідки зі cпостережних пунктів

На кожному спостережному пункті розвідка організується з моменту його зайняття і ведеться безперервно до його залишення.

Розвідка за допомогою оптичних та електронно-оптичних приладів включає:

- вивчення місцевості в розташуванні противника;

- спостереження за діями противника для виявлення його живої сили, вогневих засобів, оборонних споруд та інших цілей;

- визначення положення (координат) цілей і вивчення характеру їх дій;

- спостереження за положенням та діями своїх військ.

Вивчення місцевості включає:

- топографічне орієнтування на місцевості і порівняння карти з місцевістю;

- вибір орієнтирів і визначення їх місця розташування;

- визначення полів невидимості зі спостережного пункту;

- визначення ділянок місцевості в розташуванні противника, зручних для розміщення його спостережних пунктів, вогневих позицій артилерії, ПТРК, позицій тактичних засобів ядерного і хімічного нападу та інших об'єктів розвідки.

Для ведення розвідки противника призначають:

- взводу розвідки - смугу розвідки і райони особливої уваги;

- відділенню розвідки - смугу (сектор) розвідки або напрямок розвідки;

- розвіднику - сектор (об'єкт) або напрямок розвідки;

Смуга (сектор) розвідки призначається у відповідності з задачею яку виконує частина (підрозділ) і можливостям існуючих сил і засобів розвідки.

Райони особливої уваги включають місця ймовірного розташування найбільш важливих об'єктів (цілей), особливо тактичній засобів ядерного та хімічного нападу, вогневих позиція артилерії, мінометів, ПТРК, командних і спостережних пунктів, оборонних споруд, зосередженні танків та мотопіхоти противника.

Об'єкт розвідки призначають під час ведення бойових дій в місті, в горах та при прориві укріпленого району, а також під час підготовки до наступу, коли за короткий час необхідно розвідати добре замасковані вогневі засоби та оборонні споруди противника.

Напрямок розвідки, як правило, призначають під час розвитку наступу в глибині оборони противника, при зустрічному бої та при переслідуванні відступаючого противника.

Спостереження у смузі (секторі, напрямку) розвідки ведеться на глибину прямої видимості і повинно забезпечувати добування даних про противника, необхідних для його вогневого ураження.

Безпосереднім організатором розвідки є командир взводу розвідки.

Командир взводу розвідки (тут і в подальшому це відноситься і до командира взводу оптичної розвідки і до командира взводу управління артилерійських підрозділів) несе відповідальність за постійну бойову готовність взводу і успішне виконання ним задач з розвідки противника і обслуговування стрільби артилерії. Він повинен завжди знати обстановку, стан і можливості свого підрозділу, де знаходиться особовий склад і яку задачу він виконує.

Командир взводу керує підрозділом шляхом віддання усних розпоряджень, а також командами і сигналами.

Командир взводу розвідки отримує бойову задачу, як правило, на місцевості від командира частини (підрозділу) або начальника розвідки.

В окремих випадках задача може ставитися по карті з послідуючим уточненням її на місцевості.

Командир взводу розвідки під час підготовки до бойових дій і керуванні взводом в бою повинен:

- з'ясувати отриману задачу і оцінити обстановку;

- вибрати місця для спостережних пунктів і розгорнути їх;

- керувати топогеодезичної прив'язкою спостережних пунктів та їх інженерним обладнанням;

- встановити і безперервно підгримувати стійкий зв'язок між спостережними пунктами і старшим командиром;

- вказати особовому складу умовне найменування місцевості і місцевих предметів, орієнтири і поставити задачу,

- особисто вести розвідку противника, ставити задачі на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії, обробляти результати розвідки і доповідати старшому командиру;

- вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії;

- керувати взводом при переміщенні спостережних пунктів;

- вести необхідну документацію;

- обмінюватися розвідувальними даними з іншими підрозділами розвідки.

В розпорядженні по організації розвідки командир взводу вказує:

- орієнтири і умовне найменування місцевості та місцевих предметів;

- наявні дані про противника;

- місця спостережних пунктів (позицію командирської машини) порядок їх зайняття;

- задачі, розвідки (що, де і коли розвідати), смугу (сектор, напрямок) розвідки і райони особливої уваги;

- нумерацію цілей і порядок доповіді розвідувальних даних;

- порядок топогеодезичної прив'язки, способи орієнтування приладів і визначення координат спостережного пункту;

- послідовність інженерного обладнання та маскування;

- основний напрямок стрільби та розподіл особового складу та приладів на спостережних пунктах;

- порядок організації зв'язку, сигнали управління і дії по них;

- час початку розвідки;

- порядок переміщення спостережних пунктів в ході бою та можливі рубежі їх розгортання;

- своє місце і заступника;

Крім того, командир взводу віддає вказівку по захисту від зброї масового ураження і безпосередній охороні спостережних пунктів.

Командир відділення розвідки (командир обслуги КШМ) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (обслуги); технічний стан приладів; за успішне виконання отриманої задачі по розвідці і обслуговуванню стрільби артилерії.

Він повинен: керувати заняттям спостережного пункту особовим складом відділення (розрахунком командирської машини), проводити топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника і керувати роботою особового складу що до ведення розвідки, засічки цілей (орієнтирів, реперів) і обробки даних засічки; складати схему орієнтирів, схему полів невидимості (при необхідності) і вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; керувати підготовкою спостережного пункту та приладів до роботи вночі; організовувати роботи по інженерному обладнанню та маскуванню спостережного пункту, доповідати про розвідані цілі командиру взводу; організовувати безпосередню охорону спостережного пункту і слідкувати за виконанням заходів маскування.

Командир відділення розвідки (командир обслуги) при постановці задачі особовому складу вказує: орієнтири і умовну назву місцевості та місцевих предметів; дані про противника і задачу загальновійськового підрозділу; задачі і смугу (сектор, об'єкт, напрямок) розвідки; основний напрямок стрільби; місця встановлення приладів спостереження і способів їх орієнтування; порядок інженерного обладнання, сигнали і порядок дії за ними; спостерігача за сигналами і замісника

Старший розвідник (розвідник-далекомірник) повинен: розставити прилади і підготувати їх до роботи; допомагати командиру відділення в топогеодезичній прив'язці спостережного пункту; з'ясувати орієнтири і умовне найменування місцевості та місцевих предметів, знати їх положення на місцевості; працювати на приладах спостереження; вести розвідку противника, знаходити цілі; проводити їх засічку і вести записи; негайно доповідати командиру відділення про кожну розвідану ціль; періодично перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; виконувати роботи по інженерному обладнанню і маскуванню спостережного пункту; відпрацьовувати дані засічки цілей (орієнтирів, реперів) на обчислювальних приладах, знати сигнали оповіщення і порядок дії за ними, приймати та передавати команди і цілевказівки.

Розвідка зі спостережних пунктів ведеться активно, безперервно та потай в тісній взаємодії з розвідкою інших родів військ і повинна забезпечувати своєчасне отримання найбільш повних і точних розвідувальних даних про противника.

Активність розвідки полягає в наполегливому прагненні добути необхідні розвідувальні відомості про противника і досягається вмілим і своєчасним застосуванням приладів спостереження, нових прийомів та способів ведення розвідки; проявою ініціативи та наполегливості основаних на правильному розумінні задач і обстановки, знань організації військ противника, його техніки і тактики ведення бою; своєчасним уточненням і постановкою додаткових задач особовому складу.

Безперервність розвідки міститься в веденні її в усіх видах бойових дій, вдень і вночі, в будь-яких умовах місцевості і погоди та досягається ретельною організацією роботи особового складу на спостережних пунктах, своєчасною постановкою задач і систематичним контролем за веденням розвідки: передачею розвідувальних даних при зміні підрозділів; своєчасною зміною спостережних пунктів в ході бою.

Прихованість розвідки полягає в виконанні вимог, що включають можливість виявлення противником спостережних пунктів і досягається ретельним маскуванням висування, розгортання та інженерного обладнання спостережних пунктів; дотримуванням дисципліни в роботі, а також світлового і радіолокаційного маскування при веденні розвідки вночі.

Своєчасність розвідки полягає в добуванні і поданні розвідувальних даних в терміни, вказані старшим начальником та досягається ретельною організацією розвідки зі спостережних пунктів; застосуванні найбільш ефективних засобів і способів розвідки; високою професійною підготовкою особового складу розвідувальних підрозділів; а також скороченням часу на обробку і доповідь результатів розвідки.

Переглядів: 2096