• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Цілевказівка

Швидкість і правильність виявлення цілей залежать від чіткості цілевказівки.

Цілевказівки повинні бути короткими і зрозумілими. Спосіб цілевказівки повинен забезпечуватись приймаючому цілевказівку можливість швидко знайти ціль. Для цього необхідно:

- вивчити місцевість у смузі (секторі, напрямку) розвідки, знати умовні назви окремих ділянок місцевості і орієнтири;

- вивчити розташування противника і вести безперервне спостереження за його діями;

- знати місця розміщення (координати) спостережних пунктів, куди передається або звідки приймається цілевказівка;

- підготувати завчасно для цілевказівок прилади, графіки та таблиці;

- знати способи цілевказівок та правильно їх застосовувати у відповідності з обстановкою.

Всі розрахунки для цілевказівок проводить той, хто дає цілевказівку. Приймаючому цілевказівки він вказує:

- кому адресовано цілевказівку;

- положення цілі на місцевості;

- найменування цілі та її ознаки;

- характерні ознаки місцевості та місцевих предметів в районі цілі;

- задачу: "спостерігати", "засікти", "доповісти відлік" і т.п.

При цілевказівці для засічки цілі необхідно вказувати точку, в яку повинен наводитися прилад, наприклад: "Наводити в середину", "Наводити в правий край" і т.д.

Приймаючий цілевказівку повинен вжити заходи для швидкого знаходження цілі на місцевості. З'ясувавши місцезнаходженні цілі, він знаходить її по характерних ознаках і доповідає:

- "Ціль бачу", якщо він знайшов ціль на місцевості;

- "Ціль не видно", якщо він з'ясував місцезнаходження і характер цілі, але її не видно;

- "Ціль не зрозумів", якщо він не зрозумів місця розташування цілі.

В цьому випадку той, хто дає, повинен уточнити цілевказівку або повторити її іншим способом, який забезпечив би з'ясування і знаходження цілі приймаючим цілевказівку.

Передаючий цілевказівку повинен впевнитися в тому, що приймаючий цілевказівку вірно зрозумів місце розташування і характер цілі.

Цілевказівки здійснюють наступними способами:

- наведенням приладу в ціль;

- по відліку приладу;

- по зміненому відліку;

- від орієнтиру (місцевого предмету);

- в полярних координатах;

- в прямокутних координатах.

Крім цих способів цілевказівку може бути проведено вибухами снарядів (мін), сигнальними або трасуючими кулями (снарядами).

Цілевказівка наведенням приладу в ціль є найнадійнішим способом, коли той хто дає і той, хто приймає цілевказівку, знаходяться на одному спостережному пункті. При цьому способі передаючий цілевказівку наводить прилад у ціль і вказує приймаючому її характеристики. Наприклад: «У верхньому правому куті перехрестя з'єднання ходів сполучення. Спостерігати».

Цілевказівка по відліку приладу застосовується, коли той, хто дає і той хто приймає цілевказівку, знаходяться на одному спостережному пункті і використовують для спостереження однаково орієнтовані прилади (далекомір, теодоліт, бусоль).

Передаючий цілевказівку наводить перехрестя (марку) свого приладу в ціль, знімає та передає відлік (дирекційний кут) і кут місця цілі та вказує характерні ознаки цілі.

Наприклад: «Дирекційний 34-80, кут місця плюс 5, танк в окопі, видно ствол, доповісти далину».

Приймаючий цілевказівку встановлює на своєму приладі указаний відлік (дирекційний кут) і кут місця цілі та знаходить ціль на місцевості по її характерних властивостях.

Цілевказівка по зміненому відліку є основним способом цілевказівки з одного пункту спряженого спостереження на інший.

При цьому способі передаючий цілевказівку повинен:

- навести перехрестя приладу в ціль, зняти відлік по цілі і кут місця цілі;

- визначити далину до цілі;

- визначити приблизне значення куту засічки по графіку (рис.31) або розрахувати кут засічки за формулою:

С = Б/(0,001×Д),

де Б - величина бази (відстань між пунктами), м;

Д - відстань до цілі, м;

- змінити відлік по цілі на величину куту засічки С, виходячи з такого правила: при роботі з приладами, що мають оцифровку шкал по ходу годинної стрілки (розвідувальні теодоліти, шкали дирекційних кутів далекомірів та бусолі) при цілевказівці з лівого спостережного пункту на правий відлік зменшується, а з правого на лівий - збільшується; при роботі з приладами по кутомірним шкалам (оцифрування проти ходу годинної стрілки) при цілевказівці з лівого на правий спостережний пункт відлік збільшується, а з правого на лівий зменшується;

- передати приймаючому цілевказівку.

Рисунок 31 - Графік для визначення наближеного значення величини куту засічки С

Приклад. Цілевказівка передається на боковий спостережний пункт, розміщений праворуч від командно-спостережного пункту. З командно-спостережного пункту визначили відлік по цілі А = 15-64, кут місця = +0-09, відстань Д = 2500 м. Відстань між пунктами Б = 320 м.

Рішення: Розраховують кут засічки С

С = 320/2,5 = 1-28

Визначають відлік В для бокового СП

В = А - С = 15-64 - 1-28=14-36

Передають цілевказівку на боковий спостережний пункт: «Правому 14-36, кут місця плюс 9, кулемет веде вогонь, засікти».

Приклад. Цілевказівка передається з правого спостережного пункту на лівий (умови прикладу 1)

З правого пункту визначили по цілі відлік В = 17-74, кут місця цілі
= -0-03, відстань до цілі 1900 м.

Рішення: Визначають кут засічки за графіком (рис.31) С = 1-60

Розраховують відлік А по цілі для командно-спостережного пункту

А = В + С = 14-74 + 1-60 = 16-34

Цілевказівка на командно-спостережний пункт:

«Лівому 16-34, кут місця мінус 3, скупчення піхоти на узліссі, спостерігати».

Приймаючий цілевказівку повинен:

- встановити на приладі прийнятий відлік (дирекційний кут) і кут місця цілі;

- спостерігаючи в прилад, знайти ціль по демаскуючим ознакам.

Цілевказівку від орієнтира (місцевого предмету) застосовують без перерахунку для приймаючого у наступних випадках:

- коли передаючий та приймаючий цілевказівку знаходяться на одному спостережному пункті або віддалені один від одного не більше чим на 100 м;

- коли ціль знаходиться поблизу орієнтиру.

В цих випадках передаючий цілевказівку визначає та передає приймаючому:

- горизонтальний кут між ціллю та найближчим до неї орієнтиром;

- різницю відстаней до цілі і орієнтира в метрах або кутове перевищення цілі над орієнтиром в поділках кутоміра.

Приклад. «Орієнтир третій, праворуч ЗО, ближче 200, спостережний пункт біля узлісся гаю, засікти».

Приклад. «Орієнтир другий, праворуч 40, вище 5, піхота в окопі на полі жовтому, доповісти відстань».

Приймаючий цілевказівку наводить прилад в указаний орієнтир, вимірює переданий кут і знаходить ціль за характерними ознаками, враховуючи віддалення її від орієнтиру або кутову величину перевищення.

Якщо відстань спостереження передаючого й приймаючого цілевказівку значно відрізняються одна від одної, величину куту з пункту, передаючого між напрямком на ціль і на орієнтир помножують на коефіцієнт віддалення (Кв). Коефіцієнт віддалення розраховують за формулою:

Кв = Дд / Дп,

де: Дд - відстань до орієнтиру від передаючого цілевказівку;

Дп - відстань до орієнтиру від приймаючого цілевказівку.

Величина коефіцієнтів віддалення по кожному орієнтиру може бути розрахована завчасно з округленням до 0,1.

Різницю відстаней до цілі і орієнтиру передають без змін.

Якщо поблизу цілі нема орієнтиру, але є місцевий предмет, який добре спостерігається з пунктів передаючого і приймаючого цілевказівку, то цілевказівка може бути передана переходом від орієнтиру до місцевого предмету, а потім від цього до цілі.

Приклад. «Орієнтир четвертий, праворуч 70, ближче 200, курган, від нього праворуч 25, вище. 3 ПТРК в окопі, засікти».

Цілевказівка в полярних координатах може даватися відносно спостережного пункту, передаючого цілевказівку або відносно спостережного пункту, приймаючого цілевказівку.

Цілевказівку відносно спостережного пункту передаючого цілевказівку, виконують в такій послідовності:

Передаючий цілевказівку:

- визначає: дирекційний кут (відлік) приладу по цілі і відстань до цілі в метрах;

- передає цілевказівку, вказуючи найменування свого спостережного пункту, місце розташування цілі у полярних координатах, найменування цілі та її характерні ознаки.

При передачі цілевказівки слова «дирекційний кут» та «далина» можуть не вказуватися.

Приклад. «Груповий,42-60, 3450, скупчення піхоти у чагарнику на полі «Яскравому», спостерігати».

Приймаючий цілевказівку:

- наносить ціль на карту (ПУВ) відносно пункту, передаючого цілевказівку;

- визначають зі свого спостережного пункту дирекційний кут (відлік) по цілі і далину до неї в метрах.

Встановлює на приладі дирекційний кут (відлік) по цілі і на відповідній відстані знаходять ціль за її ознаками.

Цілевказівку у полярних координатах відносно пункту приймаючого цілевказівку виконують в такій послідовності.

Передаючий цілевказівку:

- визначає положення цілі на місцевості і наносить її на карту (ПУВ);

- визначає по карті (ПУВ) для спостережного пункту, приймаючого цілевказівку, дирекційний кут (відлік) та відстань до цілі в метрах;

- передає цілевказівку, визнаючи при цьому найменування цілі, її місцеположення в полярних координатах відносно пункту, приймаючого цілевказівку, і характерні ознаки цілі,

Приклад. «29-40, 4800, БТР на узліссі лісу «Темний» спостерігати».

Приймаючий цілевказівку встановлює на приладі дирекційний кут (відлік) і на вказаній відстані знаходить ціль по її ознаках.

Для цілевказівки в прямокутних координатах, даючий цілевказівку визначає по карті (ПУВ) прямокутні координати цілі та передає приймаючому цілевказівку,

Приклад. «Ікс 49620, ігрек 16840, скупчення автомобілів у гаю, спостерігати».

Приймаючий цілевказівку:

- по отриманих координатах наносить ціль на карту (ПУВ) і визначає дирекційний кут (відлік) і далину до цілі зі свого пункту;

- встановлює на приладі отриманий дирекційний кут (відлік) і на виміряній відстані, знаходить ціль по її ознаках.

Переглядів: 2763