• Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і промисловості
• Відновлення права приватної власності
• Підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації
• Збільшення робочого дня до 12 годин
• Заборона страйків
• Налагодження торговельних відносин з Німеччиною та Австро-Угорщиною
Державний апарат
• Формування Ради Міністрів на основі ділових якостей. Голови Ради Міністрів: Г. Василенко (квітень — травень 1918 р.), Ф. Лизогуб (травень—листопад 1918 р.), С. Гербель (листопад—грудень 1918 р.)
• Українізація державного апарату
• Розбудова органів місцевої влади
• Відновлення земств
Сільське господарство
• Відновлення приватної власності на землю
• Видання «Тимчасового закону про заходи боротьби з розрухою в сільському господарстві»
• Відновлення поміщицького землеволодіння; повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків. Поміщики отримали право використовувати примусову працю. Створення хлібного бюро для упорядкування збору продовольства для Німеччини
• Опублікування Проекту загальних основ земельної реформи (липень 1918 р.), за якою максимум земельного наділу становитиме 25 гектарів на одну особу, а поміщикам буде надано право продавати землю державному банкові
Збройні сили
• Формування державної варти (поліції)
• Відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях
• Згода Німеччини у вересні 1918 р. на формування 8 корпусів та інших частин української армії кількістю 300 тис. осіб. Реально було створено: декілька офіцерських дружин, Запорізька дивізія, дві Синьожупанні дивізії, Сірожупанна дивізія, Сердюцька дивізія, бригада січових стрільців тощо (загальна кількість 65 тис. осіб)
Національно-культурна політика
• Скасування національно-персональної автономії національних меншин
• Українізація загальноосвітніх шкіл. На осінь 1918 р. в Україні вже налічувалося близько 150 українських гімназій
• Прийняття закону про обов'язкове вивчення української мови і літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах
• Реорганізація народного університету в Києві в державний український університет • Відкриття українського університету в Кам'янці-Подільському. У російськомовних університетах Києва, Харкова, Одеси відкривалися українські кафедри
• Створення національної Академії наук, першим президентом якої став академік В. Вернадський • Було започатковано Національну бібліотеку, засновано Національний архів України, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр (керівник П. Саксаганський), «Молодий театр» (керівник Лесь Курбас)