• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики у міжнародних відносинах.

Інформаційно-аналітична робота (ІАР) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики – сукупність дій, котрі відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання:

1) сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені;

2) розгляд і оцінювання ситуацій;

3) розробка висновків, рекомендацій, коментарів на основі:

3.1) обробки (первинної оцінки, систематизації, збагаченням раніше отриманою, узагальненням, первинним тлумаченням, визначенням понять і термінів);

3.2) оцінки, аналізу і встановлення причинно-наслідкових зв’язків;

3.3) остаточного упорядкування та узагальнення міжнародної інформації.

Від якості інформаційно-аналітичного забезпечення багато в чому залежить безпека не лише таких загальних об’єктів захисту як держава, суспільство, народ, а й будь-якого іншого об’єкту захисту, меншого за масштабом значення – недержавна юридична особа, громадянин тощо. У сфері економічної і господарської діяльності – безпека державних органів, котрі займаються регулювання економічної діяльності та економічного розвитку держави, національного суспільства в цілому; суб’єктів підприємницької або господарської діяльності на національному внутрідержавному і міжнародному рівні – юридичних і фізичних осіб, тобто невладних суб’єктів міжнародних відносин.

Мета ІАР – пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обґрунтування прийняття відповідних рішень.

Основні завдання ІАР у міжнародних відносинах:

1) знайти:

Головна мета (кінцевий результат) реалізації поставлених перед ІАЗ, котра при цьому має бути досягнута, полягає у вирішенні інформаційно-аналітичними засобами не лише проблем захисту від загроз, що виникають, а, насамперед, завчасного викриття і попередження суб’єкта управління про причини та умови, котрі можуть сприяти виникненню ще ранніх ознак цих загроз, а саме: небезпек, ризиків і викликів.

Основним результатом інформаційно-аналітичної роботи – інформаційно-аналітичного продукту у вигляді вивідної (аналітичної) інформація, сформованої на підставі причинно-наслідкових зв’язків

1) дій окремих осіб або груп осіб;

2) подій та причетних до них осіб чи організацій;

3) тенденцій, процесів та чинників, що їх стимулюють або гальмують.

За своєю змістовною сутністю аналітична інформація репрезентує нове знання, котре на момент його вироблення не було винайдено іншого джерела, яке б реально засвідчували про існування отриманої аналітичним шляхом аналітичної вивідної інформації. Іншими словами вивідна (аналітична) інформація репрезентує відповідну гіпотезу, котра у подальшому інформаційними та оперативними підрозділами на практиці має бути перевірена, підтверджена або спростована. Якщо аналітична (вивідна інформація) максимально наближена до істинного знання, то, як правило, вона підтверджується практикою дипломатичної роботи та оперативною діяльністю спецслужб та правоохоронних органів.

Таким чином, рівень достовірності аналітичної (вивідної) інформації при цілеспрямованій її перевірці знаходить свої підтвердження через інші джерела. Аналітична інформація є основою для організації розробки порушеної проблеми і в разі необхідності своєчасно застосувати адекватні запобіжні заходи у сфері безпеки в напрямку виявлення, нейтралізації і припинення функціонування чинників небезпек, ризиків, викликів і загроз.

В епоху інформаційно-психологічної боротьби, безлічі акцій меншого масштабу з дезінформації, котрі здійснюються супротивниками чи конкурентами, на противагу інформаційній зброї, націленої на дестабілізацію і руйнування опорних елементів цілісної системи світогляду, існують засоби, що стабілізують і організують процеси мислення і цілеспрямованості пізнання істини.Саме таким найефективнішим засобом протидії інформаційній зброї є аналітичні технології.Але для того, щоб інформаційно-аналітичні технології насправді змогли працювати як система засобів протидії інформаційній зброї, необхідно, щоб аналітик безупинно здійснював контроль за станом свого „модельного світу”.Цей „модельний світ”, „поміщений” у голові аналітика, виступає як основа для реалізації всіх процесів цілеспрямованого пізнання істини.

Таким чином, із визначеної вище соціальної користі діяльності в сфері інформаційно-аналітичного забезпечення формується саме той очікуваний суспільно значимий кінцевий результат – мета (ціль) інформаційно-аналітичного забезпечення як елементу управлінської діяльності.

Ціль ІАЗ полягає в тому, щоб особа, яка приймає рішення, мала у своєму розпорядженні необхідний і достатній для прийняття рішення обсяг інформації у вигляді інформаційних одиниць (повідомлень, довідок, розрахунків, схем, діаграм тощо) та максимально можливих варіантів вирішення проблеми (пропозицій, порад чи рекомендацій) з оцінкою реально прогнозованих як позитивних, так і негативних наслідків.

Завдання (тобто шляхи та способи) реалізації зазначеної мети ІАЗ:

1) на державному рівні покладено на інформаційно-аналітичні служби, управління, центри;

2) на рівні суб’єктівадміністративно-господарської та економічної діяльності – на інформаційно-аналітичні відділи, експертні групи, ради директорів та інші організаційні одиниці.

Проте, основою цих всіх структур є людина – інформаційний співробітник і фахівець-аналітик.

Значення, місце і роль оперативної інформації спецслужб (розвідки і контррозвідки) в інформаційно-аналітичному забезпеченні органів державної влади в реалізації зовнішньої політики у сучасних умовах.

„Хто володіє інформацією – той володіє світом” – вираз, який став беззаперечною істиною в наш час, і напевно є однією з перших рушійних сил у пошуку необхідної інформації.

Зовнішня розвідка – один із державних органів, котрий займається забезпеченням безпеки та життєво важливих інтересів суспільства і держави. Вона покликана своїми специфічними засобами та методами сприяти вищим органам влади та управління держави у здійсненні зовнішньої і внутрішньої політики своєї країни.

У виконанні розвідкою її інформаційної функції беруть участь всі підрозділи центрального та оперативного (що добуває інформацію) апаратів.

Інформаційна функція розвідки полягає в забезпеченні вищих органів законодавчої та виконавчої влади держави розвідувальною інформацією, необхідною їм для прийняття рішень в політичній, економічній, військовій та інших галузях.

Розвідувальна інформація – один з видів соціальної інформації, яка функціонує в усіх системах людського суспільства та відображає існуючі сторони розвитку соціальних об’єктів. Розвідувальна інформація формується шляхом перетворення отриманої первинної інформації, яка може бути несекретною, конфіденційною (не для широкого доступу), секретною і цілком таємною (тобто державною таємницею). Розвідувальна інформація завжди конфіденційна, секретно або цілком таємна (відноситься до державної таємниці) тому, що в результаті її перетворення у довідці до неї оперативних співробітник спецслужби та його керівники розкривають сутність своєї зацікавленості, у зв’язку з чим отримана, рівень надійності джерела, як її планується реалізовувати та інші службові коментарі щодо перетвореної первинної інформації.

Разом з цим, розвідувальна інформація має і свої специфічні особливості. Головна з них – закритість та таємність (за змістом, а не за формою). Самі відомості, особливо ті, що не містять інформаційних даних закритого характеру, не вважаються розвідувальною інформацією, і, відповідно, не можуть бути віднесені до категорії матеріалів, що розкривають різноманітні аспекти проблеми. Якщо такі, за змістом, нетаємні відомості містять цікаві висновки та пропозиції, вказують на нові перспективні тенденції розвитку, їх відносять до числа проблемно-значимої інформації.

Завдання розвідки – добувати саме тих відомостей, які ретельно приховуються і охороняються власником, зокрема іноземними громадянами, організаціями чи державами. Її можна отримати лише за допомогою специфічних заходів з подоланням бар’єрів систем захисту.

Первинна розвідувальна інформація– це отримувані за допомогою специфічних (оперативних, таємних) засобами розвідки закриті (таємні) відомості щодо планів та намірів іноземних громадян, організацій і держав та практичні дії по їх реалізації, що стосуються корпоративних інтересів фізичних і юридичних осіб, національних (особливо державних) інтересів держави, до якої належить розвідка, а також щодо міжнародних проблем, процесів, дій окремих відомих політиків і громадських діячів, представників військово-політичної еліти, спецслужб, правоохоронних органів, ділового, банківського і фінансового світу та подій.

Можна виділити наступні види розвідувальної інформації:

1) документальні (цілком таємні, таємні, конфіденційні) матеріали, для яких не потрібна додаткова інтелектуальна обробка;

2) аналітико-синтетичні інформаційні матеріали, підготовлені в результаті інтелектуальної обробки закритих документальних матеріалів та інших першоджерел (аналітичні довідки, повідомлення, огляди, висновки , що підготовлені з пріоритетних проблем);

3) тематичні підбірки (у сфері політики, економіки, науки та техніки, діяльності спецслужб, адміністративно-правового режиму) та окремі документальні матеріали, котрі містять інформацію з пріоритетних проблем розвідки, для реалізації яких необхідна додаткова інтелектуальна обробка (звіти, доповіді, дисертації, матеріали конференцій, копії законодавчих і нормативних актів та інструкцій, що регламентують питання отримання громадянства, виду на проживання, режиму проживання і переміщення територією іноземців – осіб без громадянства та іноземних громадян);

4) організаційно-розпорядчі, фінансово-економічні документи та країнознавчі матеріали(статистичні звіти, відомості про країну, інофірми, установи та конкретні особи, контракти та комерційні пропозиції, інформація з різних аспектів адміністративно-правового режиму).

Оскільки розвідку цікавить переважно закрита інформація, здійснюється комплексний її аналіз за низкою характеристик. Це дає змогу не лише забезпечувати державні органи необхідною інформацією, а й надавати при цьому загальну характеристику проблеми та рекомендації, що надзвичайно важливо при прийнятті відповідних рішень державними органами, які інформуються. Така інформація аналізується за наступними критеріями:

1) за відповідністю завданню, заявці замовника;

2) за актуальністю;

3) за ступенем обмеження поширення;

4 ) за достовірністю;

5) за повнотою, комплексністю та новизною;

6) за рівнем аналітичної оцінки та вивчення.

За відповідністю завданню, заявці розвідувальну інформацію поділяють на таку, що:

1) відповідає терміновому завданню, заявці вищих державних інстанцій, підприємств, організацій;

2) відповідає довгостроковому завданню інстанції, заявці міністерства, відомства, державної організації, підприємства, структурі оборонної та військово-прикладної сфери діяльності;

3) відповідає завданню, заявці міністерства, відомства, державної організації та підприємства цивільної сфери діяльності;

4) відповідає завданню недержавної організації чи підприємства, що беруть участь у реалізації державних програм;

5)без заявки (ініціативне), але відповідає завданню.

За актуальністю розвідувальна інформація визначається як:

1) особливо актуальна (прогнозного характеру чи отримана заздалегідь про плани та наміри, програми і перспективні розробки тощо);

2) актуальна (отримана своєчасно і містить поточні відомості по проблемі);

3) обмеженої актуальності (висвітлює другорядні проблеми чи містить відомості про минулі події, що представляють інтерес для замовника чи розвідки).

За достовірністю розвідувальну інформацію поділяють на:

1) достовірну (перевірену та таку, що підтверджується іншими джерелами);

2) правдоподібну (не розходиться з відомими у розвідці даними, чи розходиться, але джерело не викликає сумнівів);

3) сумнівну (розходиться з відомими розвідці даними та потребує подальшої перевірки чи викликає сумніви джерело отримання інформації);

4)схожу на дезінформацію.

За ступенем обмеження поширення розвідувальну інформацію поділяють на:

1) особливо (цілком) таємні інформаційні дані (державна та інша таємниця про плани та наміри керівних кіл держави розвідувальних спрямувань у політичній, військовій галузях, в сфері економіки, науки, техніки, розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, котрі здатні завдати серйозну шкоду безпеці України, її економічному та оборонному потенціалам, територіальній цілісності та значно впливати на політичну та економічну ситуацію в нашій країні);

2) інформаційні дані таємного характеру (що допомагають керівництву держави у розробці політичного курсу, направлені на укріплення позицій України на міжнародній арені, що сприяють прискоренню вирішення пріоритетних проблем в економіці, науці та техніці, виявленню та припиненню підривної діяльності та протиправних дій розвідувальних та контррозвідувальних органів іноземних держав);

3)інформаційні дані внутрішньовідомчого, внутрішньо фірмового характеру, відомості обмеженого доступу і поширення, в тому числі й матеріали інформаційних повідомлень (що стосуються обстановки в тому чи іншому регіоні світу, її оцінка відповідними політичними, військовими, діловими та іншими колами, інформаційні дані про неофіційні зустрічі та закриті переговори, котрі представляють інтерес для керівництва України, матеріали для службового користування).

Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:

1)достатньо повні відомості по проблемі, отримані вперше, що дозволяють приймати конкретні рішення та не потребують додаткової інформації;

2) неповні відомості по проблемі, отримані вперше та дозволяють приймати конкретне рішення після незначних доповнень;

3)відомості та матеріали, що доповнюють наявну інформацію, чи такі, що містять дані, достатні для постановки конкретного завдання розвідці, розкриття теми та вироблення прогнозу.

За рівнем оцінки та аналітичного вивчення розвідувальну інформацію поділяють на таку, що:

1) містить обгрунтовані прогнози по порушеній проблемі;

2) містить обгрунтовані висновки по порушеній проблемі та діям, що цікавлять розвідку;

3) включає в себе ініціативні пропозиції;

4)пояснює та коментує відомі події.

Роль розвідувальної інформації в інформаційному забезпеченні діяльності органів державної влади „матеріалізується” зі сторони розвідки шляхом надсилання інформаційних матеріалів до відповідних інстанцій.

Цінність інформації визначається наступним:

1) інформація використана самостійно в якості документа,направленого Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, міністерствам та відомствам;

2) інформація використана як основа для узагальненого документа,направленого Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, міністерствам та відомствам;

3) інформація використана частково при підготовці узагальненого документа Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, міністерствам та відомствам;

4) інформація використана в інформаційних повідомленнях, бюлетенях;

5) інформація направлена в інші відомства та установи.

Найбільш вірна оцінка інформації розвідки може бути дана її споживачами з урахуванням їх постійно змінюваних потреб, конкретних завдань.

Питання для самоконтролю

1. Поясніть змістовну сутність поняття „міжнародні відносини” як об’єкту інформаційно-аналітичного дослідження.

2. Перелічите та охарактеризуйте найбільш загальні напрями в області політичного аналізу міжнародних відносин.

3. Прокоментуйте сутність трьох основоположних складових державного інтересу – класові, національні (етнонаціональні) та загальнолюдські інтереси – як одного із предметів політичного аналізу міжнародних відносин.

4. Назвіть і охарактеризуйте основні групи інтересів всередині панівного класу держави як чинника впливу на перебіг подій в міжнародних і міждержавних відносинах.

5. Розтлумачите сутність поняття „національні інтереси”, поясніть їхню збіг і розбіжність з поняттям „державні інтереси”.

6. Поясніть сутність вислову: „Державні інтереси актуалізуються у вигляді політичної ідеології”.

7. Розтлумачите сутність ієрархічної градації державних інтересів за ступенем значення.

8. Охарактеризуйте сутність категоріїголовних державних інтересів.

9. Охарактеризуйте сутність категорії основних державних інтересів.

10. Охарактеризуйте сутність категорії другорядних державних інтересів.

11. Розтлумачите сутність поняття „потенціал держави”.

12. Прокоментуйте сутність фізичних чинників потенціалу держави.

13. Прокоментуйте сутність духовних чинників потенціалу держави.

14. Прокоментуйте сутність структурних чинників потенціалу держави.

15. Прокоментуйте сутність культурних і людських чинників потенціалу держави.

16. Визначите сутність зовнішнього аспекту інформаційної культури держави.

17. Визначите сутність внутрішнього аспекту інформаційної культури держави.

18. Визначите сутність компонентів зовнішньополітичної інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

19. Визначите сутність воєнного компоненту у зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

20. Визначите сутність загального та історичного компонентів у зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

21. Визначите сутність дипломатичного компоненту у зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

22. Визначите сутність політичного компоненту у зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

23. Визначите сутність економічного компоненту у зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

24. Визначите сутність науково-технічного компоненту у зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

25. Визначите сутність компоненту засобів зв’язку і транспорту в зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

26. Визначите сутність суспільного компоненту у зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

27. Визначите сутність культурного компоненту у зовнішньополітичній інформації, необхідної для оцінки потенціалу іноземних держав при прийнятті рішень.

28. Розтлумачите сутність зовнішньополітичного прогнозування.

29. Охарактеризуйте значення напрямів зовнішньополітичного прогнозування.

30. Поясніть, які завдання стоять перед аналітиком під час прогнозування міжнародних відносин.

31. Розтлумачите змістовну сутність прогнозування міжнародних відносин.

32. Розтлумачите сутність системного підходу до дослідження міжнародних і міждержавних відносин.

33. Поясніть сутність інформаційно-аналітичної роботи та її операційних процедур.

34. Поясніть сутність мети і завдань інформаційно-аналітичної роботи.

35. Поясніть сутність головної мети і основного результату інформаційно-аналітичної роботи.

36. Поясніть сутність цілей і завдань інформаційно-аналітичного забезпечення.

37. Поясніть місце і роль зовнішньої розвідки в системі інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

38. Поясніть місце і роль контррозвідки в системі інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

39. Поясніть місце і роль закордонних дипломатичних представництв у системі інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

40. Розтлумачите сутність первинної розвідувальної і контррозвідувальної інформації.

41. Розтлумачите сутність видів оперативної інформації спецслужб.

42. Охарактеризуйте критерії, за якими аналізується первинна оперативна інформація.

43. Поясніть сутність класифікації первинної оперативної інформації за критерієм відповідності (відносності) завданню або заявці на інформаційно-аналітичне дослідження.

44. Поясніть сутність класифікації первинної оперативної інформації за критерієм актуальності дляінформаційно-аналітичного дослідження.

45. Поясніть сутність класифікації первинної оперативної інформації за критерієм достовірності.

46. Поясніть сутність класифікації первинної оперативної інформації за критеріями доступності та обмеження поширення.

47. Поясніть сутність класифікації первинної оперативної інформації за критеріями повноти, комплексності та новизни.

48. Поясніть сутність класифікації первинної оперативної інформації за критеріями рівня оцінки та аналітичного вивчення.

49. Поясніть сутність класифікації первинної оперативної інформації за критерієм цінності.

Список рекомендованої літератури:[9, 10, 12 – 14, 15, 17 – 21, 23, – 29, 30, 37, 40, 41, 46, 48 – 51, 53 – 55, 58, 59, 60, 69, 63, 65, 67, 68, 70, 77, 78, 82 – 84].

Переглядів: 6119