Субота.

Субота в єврейській традиції – це не є неділя, а неділя - не є субота. Субота має значення сама у собі – це Ісус Христос. Три рівні, що пояснюють значіння суботи в єврейській традиції.

- Книга виходу: традиція Ягвістів. Тижневий відпочинок, що правдоподібно приходить з вавилонської культури де субота була – табу. Приносило нещастя робити щось в суботу;

- Книга второзаконня: пригадка виходу, історії спасіння, символогізм;

- книга левіта: традиція священика. Пригадує відпочинок Бога після шести днів творіння, день культу.

Для євреїв субота стала магнітом що притягнув та сконцентрував всі аспекти реальності єврейського народу.

В Н. З. говориться набагато більше про суботу ніж про неділю. Проте в одному контексті є зрозуміле відкинення суботи (Кол. 2; Євр. 4) де мова йде про тінь, символ правдивої суботи; нова субота, правдивий відпочинок, сповнення, Ісус. З’являється напрямок віддалення від єврейського способу мовлення. На приклад – не вживається слово жертвоприношення. В первісній християнській спільноті не був проблемою той факт, що деякі навернені євреї слідували деяким практикам єврейським, проблемою було знати що потрібно було питати у новонавернених з поган. Для того, щоб вони не вживали обрядів Ст. З. все було оживлене особою Христа. Пізніше, починаючи від ІІІ ст. приходить віднайдення Ст. З., а разом з цим відродження певних термінів.

Христос зі своїми учнями застановлявся над суботою, проте Христос її порушував щоб показати, що вона – реальність відносна. Євангелісти показують Христа господарем (паном) суботи. Він правдивий відпочинок (Мт. 11 – прийдіть до мене всі …).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Свята рухомі та нерухомі.	\|	Неділя як день християнського культу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.